справа №761/21827/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/5051/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
31 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
власника майна: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №72025001110000010 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 22 травня 2025 року під час обшуку нежитлового (офісного) приміщення за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1-А, 5 поверх, яке використовується адвокатом ОСОБА_7 та ТОВ «Домінос ПІцца Юкрейн», а саме: ноутбук марки «НР», s/n: CND9361JSD.
Уважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою з підстав неповноти судового розгляду і невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
У мотивування скарги зазначає, що в інший спосіб, ніж накласти арешт на речові докази, вилучені в ході обшуку за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1-А, 5 поверх, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, неможливо забезпечити виконання завдань кримінального провадження.
Уважає, що невжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке містить ознаки речових доказів, може негативно вплинути на повне, неупереджене та об'єктивне встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, наявності в діях службових осіб ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» ознак злочину або непричетності їх до його вчинення, а також використання прокурором речових доказів у суді, що нівелює завдання кримінального провадження.
Наголошує, що за відсутності відомостей, які містяться у вилученому ноутбуці, неможливо у повному обсязі спростувати чи підтвердити обставини ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» шляхом залучення до протиправної схеми мінімізації податкового навантаження підконтрольних фізичних осіб-підприємців, які отримали статус суб'єкта господарської діяльності без мети ведення підприємницької діяльності, встановлення кола осіб, винних або невинних у його вчиненні.
Вказує, що підставою для вилучення ноутбуку, який використовується адвокатом, була наявність у ньому збережених електронних документів та відомостей, які стосуються діяльності товариств, задіяних у незаконній діяльності, щодо яких здійснюється досудове розслідування, які не відносяться до адвокатської таємниці, містять відомості про обставини здійснення господарської діяльності вищевказаних підприємств, а тим самим можуть містити у собі та безпосередньо становити собою докази у кримінальному провадженні, відповідно до статті 84 КПК України.
Зауважує, що адвокат ОСОБА_7 є штатним працівником ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» та займає посаду спеціаліста відділу безпеки з юридичних питань, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема штатним розписом підприємства та відомостями про отримані доходи ОСОБА_7 .
На переконання сторони обвинувачення, в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , маючи досвід та будучи обізнаним у тактиках і стратегіях здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, здійснював прикриття незаконної діяльності службових осіб ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», яка полягає в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, консультуючи службових осіб товариства та осіб, причетних до злочинної діяльності, у тому числі задіяних фізичних осіб-підприємців, що давало змогу останнім уникнути від кримінальної відповідальності.
Звертає увагу суду на те, що з огляду на отримані докази протиправної діяльності службових осіб ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати про участь ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає в ухиленні від сплати податків, та використання вилученого в ході обшуку ноутбука як знаряддя вчинення злочину, у тому числі з підстав наявності в його пам'яті фінансово-господарських документів ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» по взаємовідносинах із задіяними у злочинній схемі суб'єктами господарювання.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку власника майна ОСОБА_7 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025001110000010 від 18 лютого 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» (ЄДРПОУ 36676944) з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2024 року шляхом відображення у бухгалтерському та податковому обліку підприємства фінансово-господарських операцій з реалізації товарів/послуг на адресу підконтрольних та пов'язаних фізичних осіб-підприємців, які фактично не проводились, ухилились від сплати податку на прибуток у сумі 136 709 397 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення вказаного кримінального правопорушення став аналітичний продукт Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ України від 30 січня 2025 року №9.3/3.3.3/712-25 щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» (ЄДРПОУ 36676944).
Відповідно до висновку аналітичного дослідження встановлено, що службові особи ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2024 року шляхом декларування фінансово-господарських операцій з реалізації ТМЦ/послуг на адресу фізичних осіб-підприємців та створення документальної видимості проведення господарських операцій з підконтрольними фізичними особами-підприємцями, на порушення норм Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ухилились від сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 136 709 397 грн, у т.ч. за 2022 рік - 55 310 927 грн, 2023 рік - 78 098 955 грн, 2024 рік - 3 299 515 грн.
Проведеними слідчими (розшуковими) діями у кримінальному провадженні встановлено, що фізичні особи-підприємці, на адресу яких нібито постачалась продукція ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», формально набули статусу підприємців та були зареєстровані лише для документального прикриття незаконної діяльності службових осіб ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», направленої на ухилення від сплати податків, та використання реквізитів підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності для проведення фінансово-господарських операцій з реалізації своєї продукції (готових страв, хлібобулочних виробів, напоїв тощо) у мережі закусочних «Domino's Pizza».
Також установлено, що діяльність фізичних осіб-підприємців не має реального характеру та не супроводжується настанням економічних наслідків для підприємців у вигляді отримання прибутків. Доходи від реалізації товарів, отримані фізичними особами-підприємцями фактично являються доходами ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» та приховуються від оподаткування, а тому службовими особами підприємства здійснюється документальне прикриття протиправної діяльності та централізовано ведеться бухгалтерський та податковий облік підконтрольних їм підприємців, що підтверджується використанням під час подачі податкової звітності фізичних осіб-підприємців ідентичних ІР-адрес: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Крім того, встановлено, що фізичні особи-підприємці, на адресу яких здійснюється реалізація товарів, являються (являлись) штатними працівниками ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» та пов'язаних з ним підприємств, серед яких: ТОВ «ДП Лідер-Сервіс» (ЄДРПОУ 41504791), ТОВ «ДП Гранд Експрес» (ЄДРПОУ 43916994), ТОВ «ДП Ентрега» (ЄДРПОУ 43288836), ТОВ «ДП Леверінг» (ЄДРПОУ 44048771), ТОВ «ДП Регіонал Франчайзинг» (ЄДРПОУ 42851392), ТОВ «ДП Централ Франчайзинг» (ЄДРПОУ 45243425), ТОВ «Кей Фуд» (ЄДРПОУ 39267663), ТОВ «Біг Фудз» (ЄДРПОУ 38544792), ТОВ «ДП Централ Комміссарі» (ЄДРПОУ 41769826), ТОВ «Ріелті Кепітал Інвестментс» (ЄДРПОУ 35252323).
Відтак, службові особи ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», реєструючи своїх працівників, у тому числі пов'язаних підприємств, в якості фізичних осіб-підприємців, а також інших афілійованих осіб, використовуючи у подальшому їх реквізити для реалізації продукції кінцевим споживачам, приховують від оподаткування фактично отримані доходи, сплачуючи від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців лише податки та збори, установлені для суб'єктів господарської діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у рамках ліміту доходів, встановлених для платників єдиного податку 2 групи.
Зазначена протиправна схема, впроваджена та реалізована службовими особами ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», дає можливість останнім отримати надприбутки від реалізації своєї продукції з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, оскільки службовими особами підприємства, згідно з даними інформаційно-аналітичних систем, здійснюється відображення реалізації продукції на адресу неплатників податку на додану вартість за заниженою вартістю, яка у подальшому фактично реалізовується кінцевому споживачу за ринковими цінами, що призводить до зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до змісту клопотання, матеріалами досудового розслідування встановлено, що службовими особами ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» протягом 2022-2024 років здійснювалась злочинна діяльність, направлена на ухилення від сплати податків шляхом зменшення фінансового результату підприємства за рахунок перенесення доходу на підконтрольних фізичних осіб-підприємців, внаслідок чого підприємством не нараховано та не сплачено податок на прибуток підприємств у сумі 136 709 397 грн, а також виплачувалась неофіційна (тіньова) заробітна плата працівникам, що дало змогу ухилитись підприємству від сплати податків та зборів у сумі 112 206 885 грн.
Під час слідчих (розшукових) дій установлено, що ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» у господарській діяльності використовує нежитлові (офісні) приміщення, розташовані на 5-му поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1-А, частина яких одночасно використовується у професійній діяльності адвокатом ОСОБА_7 (свідоцтво №2138 від 29 липня 2022 року, видане Радою адвокатів Рівненської області), який представляє інтереси товариства на підставі договору про надання правової допомоги.
Водночас, адвокат ОСОБА_7 являється штатним працівником ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», працюючи на посаді спеціаліста відділу безпеки з юридичних питань, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
В органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_7 , маючи досвід та, будучи обізнаним у тактиках та стратегіях здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень пов'язаних з ухиленням від сплати податків, здійснює прикриття незаконної діяльності службових осіб ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», яка полягає в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, консультуючи службових осіб товариства та осіб, причетних до злочинної діяльності, в тому числі задіяних фізичних осіб-підприємців, що дає змогу останнім уникнути від кримінальної відповідальності.
22 травня 2025 року детективами БЕБ України проведено обшук нежитлового (офісного) приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року, під час якого вилучено ноутбук «HP», s/n: CND9361JSD.
Вилучене майно постановою детектива від 23 травня 2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
27 травня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, вилучене 22 травня 2025 року під час обшуку нежитлового (офісного) приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх, у кримінальному провадженні №72025001110000010 від 18 лютого 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно - відмовлено.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п.п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
За змістом пункту 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом вимог частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Обґрунтовуючи у клопотанні підстави для накладення арешту на майно, вилучене 22 травня 2025 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх, а саме: ноутбук «HP», s/n: CND9361JSD, прокурор посилався на необхідність збереження даного майна як речового доказу у кримінальному провадженні.
Разом з тим, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_7 , стосовно майна якого стороною обвинувачення ініційовано накладення арешту, здійснює адвокатську діяльність, зокрема надає правничу допомогу ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн».
Також, матеріали клопотання про арешт майна містять відомості щодо зауважень ОСОБА_7 під час проведення обшуку, про те, що ноутбук «HP», s/n: CND9361JSD містить інформацію, що охоплюється адвокатською таємницею.
Сама по собі наявність у особи статусу адвоката не створює для неї жодних привілеїв, пов'язаних з уникненням можливого кримінального переслідування, водночас заходи, що вживаються стосовно адвокатів, повинні бути чітко обмеженими та здійснюватися з дотриманням особливих гарантій, визначених як національним законодавством, так і міжнародними стандартами.
Зокрема, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2008 року у справі «Андре та інші проти Франції» наголошено на необхідності забезпечення балансу між потребами розслідування та захистом прав адвоката, що передбачає дотримання особливих умов втручання у його діяльність.
Відповідно до частини третьої статті 47 КПК захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв'язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.
Згідно частини першої статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Таким чином, недотримання відповідних процесуальних гарантій під час проведення обшуку та вилучення речей у помешканні адвоката чи іншому його володінні зумовлює порушення статті 8 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі «Візер та Бікос Бетейлігунтен Ґмбх проти Австрії»).
Зважаючи на викладене, оскільки ОСОБА_7 є адвокатом та співпрацює з ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», презюмується, що на вилученому ноутбуці може з високою долею вірогідності міститися інформація, яка становить адвокатську таємницю, про що обґрунтовано зазначено слідчим суддею.
Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність у національному законодавстві гарантій, які б практично могли бути реалізовані у частині щодо огляду та вилучення з ноутбука лише тієї інформації, яка стосується кримінального провадження, у тому числі, при призначенні та проведенні експертизи, підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_7 відсутні.
Отже, не зважаючи на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року надавався дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх, яке використовуються адвокатом ОСОБА_7 та ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», прокурором у клопотанні та під час судового розгляду на даній стадії досудового розслідування не доведено, що застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення схоронності майна ОСОБА_7 , як речового доказу, є обґрунтованим, тобто потреби досудового розслідування виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з огляду на те, що ОСОБА_7 є адвокатом та співпрацює з ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн».
Ураховуючи наведені обставини, клопотання про арешт майна не містить та органом досудового розслідування не надано доказів того, що майно, вилучене 22 травня 2025 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року за адресою: м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх, яке використовуються адвокатом ОСОБА_7 та ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн», може бути речовим доказом у кримінальному провадженні №72025001110000010 від 18 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.
На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог статті 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Крім того, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, слідчий не перевірив чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Відповідно до частини першої статті 173 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, арешт на вказане у клопотанні майно не може бути накладений за обставин, викладених у клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді, оскільки відомостей на підтвердження вказаних обставин матеріали клопотання не містять та прокурором під час апеляційного розгляду не надано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Інші доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не можуть бути підставами для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4