Справа № 125/599/25
Головуючий у 1-й інстанції: Салдан Ю.О.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
05 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Біла О.О.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Мельник С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради на рішення Барського районного суду Вінницької області від 17 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 17.06.2025 позов задоволено.
Скасовано постанову серія ІВ №00156271 від 04.03.2025 року Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач в судовому засіданні підтримала доводи апеляційних скарг та просила її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що інспектором з паркування було складено постанову серія ІВ №00156271 від 04.03.2025 згідно з якою ОСОБА_1 26.02.2025 р. автомобілем «SKODA ОСТАVIА А5» державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.3.34 розд. 33, п.п. «в» п.8.4 ПДР здійснила зупинку за адресою: вулиця Соборна, 20 у місті Вінниці, а саме зупинку в межах дії заборонного дорожнього знаку 3.34 ПДР, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП, відповідачем не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами вчинення позивачем ОСОБА_1 , правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки регулює Закон України «Про дорожній рух», який також визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Відповідно до п.ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно зі законом.
Згідно з п.п.8.1, 8.2 і 8.2-1 ПДР, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Відповідно до п.8.4 ПДР, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено" додатку 1 розділу 33 ПДР забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Зона дії знака 3.34 поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений. Зона дії знаків може бути зменшена: для знака 3.34 - табличкою 7.2.2 на початку зони дії, а також установленням у кінці його зони дії дублюючого знака 3.34 з табличкою 7.2.3.
Частиною першою статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за, зокрема порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Перевіривши доводи сторін у справі, колегія встановила, що на фотознімках, наявних в матеріалах справи, зафіксований транспортний засіб позивача, розміщений на вулиці Соборна, 20 у місті Вінниці, де встановлений знак 3.34 "Зупинку заборонено". Вказані фотознімки містять дату порушення (26.02.2025), географічні координати, час вчинення порушення та місця встановлення дорожнього знака 3.34 "Зупинку заборонено"(а.с.34-37).
Фотофіксація під час фіксування правопорушення здійснювалася за допомогою технічного засобу ПАК ІНСПЕКТОР, про що зазначено в оскаржуваній постанові, а тому вказані фотознімки є належними доказами, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного павопорушення.
Доводи позивача на те, що ОСОБА_1 знаходилась в автомобілі «SKODA ОСТАVIА А5» державний номерний знак НОМЕР_1 як пасажир, тоді як за кермом даного авто перебував ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Крім того, у адміністративному позові позивач не заперечує, що станом на 26.02.2025 вона являється належним користувачем вказаного транспортного засобу.
Таким чином, має місце зупинка в межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», де згідно зазначених правил дорожнього руху на вказаній ділянці дороги з цього боку вулиці заборонено зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу), тому в даному випадку відповідно до вимог ч.1 ст.14-2 КУпАП правомірно адміністративну відповідальність поніс належний користувач транспортного засобу ОСОБА_1 , будь-яких заяв згідно ч.1 ст.279-3 КУпАП не подавались, що також підтверджує вищенаведене.
Доказів протилежного позивачем не надано.
Враховуючи, що факт порушення позивачем вимог дорожнього знака 3.34 "Зупинку Заборонено" та, відповідно, вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується доказами, які оформлені у встановленому законом порядку, відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи
З урахуванням вищезазначеного, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради задовольнити повністю.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 17 червня 2025 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.