Справа № 725/3673/25
Головуючий у 1-й інстанції: Нестеренко Є.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
05 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 02 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Маліци Анастасії Юріївни, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Маліци Анастасії Юріївни, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №4581282 від 25.04.2025 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справ ізакрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівці від 02.06.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та задовольнити позов.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що жодних доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, при цьому в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою серії ЕНА №4581282 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., за те, що 25.04.2025 року о 14:13 год. ОСОБА_1 в м. Чернівці, вул. Обертинська, 1, керуючи транспортним засобом марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту ліворуч, чим порушив п.9.2.Б ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, та ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії №4581282 від 25.04.2025 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. п. 9.2.б ПДРУкраїни водій перед перестроюванням, поворотом або розворотом повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст.122 КУпАП.
У ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Згідно з матеріалами справи на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Суд зауважує, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за яке позивача притягнуто до відповідальності, є дії особи щодо порушення правил користування світловими покажчиками напрямку руху перед поворотом у відповідному напрямку.
Із змісту переглянутого відеозапису чітко видно, що на ньому відсутня фіксація самих правопорушень викладених у постанові серії ЕНА №4581282 від 25.04.2025 року, а саме те, що позивач, 25.04.2025 року о 14:13 год. ОСОБА_1 в м. Чернівці, вул. Обертинська, 1, керуючи транспортним засобом марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту ліворуч.
На відео відображено лише спілкування позивача із інспектором з моменту зупинки транспортного засобу, але даний відеозапис не доводить вину позивач у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Інших доказів на підтвердження наявності в діях позивача адміністративного правопорушення суду не надано.
В силу положень ч.1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, будь-які належні, достовірні та достатні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4581282 від 25.04.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки відповідач не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, тому оскаржувана постанова серії ЕНА №4581282 від 25.04.2025 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 02 червня 2025 року скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4581282 від 25.04.2025 року та закрити провадження у справі.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.