П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21120/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року, прийняте у складі суду судді Юхтенко Л.Р. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500420/2024/000009/2 від 18.06.2024 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2024/000113.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500420/2024/000009/2 від 18.06.2024 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2024/000113 від 18.06.2024 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було виявлено, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Крім того, посилається на наявність розбіжностей у номерах та датах наданих до митного оформлення первинних документів.
На думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару, а також карток відмови у митному оформленні товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагро» є юридичною особою та було зареєстроване 07.08.2014 року. Основним видом економічної діяльності є 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами. Інші види: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Судом встановлено, що 21.05.2024 року між компанією «GEMLIK GUBRE SANAYII A.S.» (Продавець) та ТОВ «Хімагро» (Покупець) було укладено Контракт № EX24MAY02, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав прильованукальцієво аміачну селітру CAN 26% Nсільськогосподарського призначення (код УКТ ЗЕД 3102 40 10 00 11) тут та надалі іменовану як «Товар». Товар поставляється в біг-бегах, вагою по 1000 кг (+/- 2%), на умовах FOBGemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020 (п.1 Контракту).
Відповідно до п.3 Контракту продавець під час поставки товару зобов'язується надати покупцю сертифікат походження товару.
Ціна кальцієво аміачної селітри CAN 26% N складає 215 доларів США за одну метричну тону на умовах FOBGemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020. Загальна вартість контракту складає 645,000.00 (+/- 10%) доларів США (п. 4 Контракту).
Відповідно до п. 5 Контракту операції щодо навантаження будуть проведені до кінця травня 2024. Порт навантаження - Гемпорт, Гемлік - Бурса, Туреччина. Порт розвантаження - Рені, Україна (п. 5 Контракту).
Загальна вартість Контракту складає 645,000.00 (+/- 10%) доларів США. - 80% передоплата здійснюється не пізніше 24 травня 2024 року; - 20% суми оплачується після прибуття судна в порт навантаження; - оплата балансу здійснюється протягом 1 робочого дня після дати BL (п. 7 Контракту).
Відповідно до п. 8 Контракту умовами продажу будуть FOBGemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020.
Страхування товарів, які продаються відповідно до Договору буде покрито покупцем (п. 10 Контракту).
03.06.2024 було виставлено Інвойс № IHG2024000000038 на загальну суму - 708.020,80 доларів США. Кількість Товару - 3293,120 МТ, ціна за одну метричну тону - 215,00 доларів США. Зі змісту вказаного Інвойсу вбачається, що 645.000,00 доларів США були отримані продавцем як авансовий платіж за договором №EX24MAY02 від 21.05.2024 року. 63.020,8 доларів США - потрібно сплатити протягом 1 робочого дня після дати коносаменту.
Судом встановлено, що наданий позивачем коносамент підтверджує заявлену в інвойсі кількість товару - 3293,120 МТ.
Відповідно до наданих позивачем копій банківського документу від 23.05.2024 та 04.06.2024 року щодо оплати за товар за Контрактом, судом встановлено, що позивачем було сплачено: 645.000,00 доларів США та 63.020,8 доларів США відповідно.
Судом встановлено, що 29.07.2021 року між RoyalSmakLTD(Перевізник) та ТОВ «Хімагро» (Замовник) було укладено Договір морського перевезення №FN08/2021, який регулює взаємовідносини сторін щодо організації перевезенням доставки вантажів замовника морським транспортом за обумовленим маршрутом (п.1.1 Договору).
27.05.2024 року Сторонами було укладено Додаткову угоду №7 до Договору морського перевезення №FN08/2021, відповідно до умов якої перевізник здійснює транспортування вантажу замовника морським транспортом із порту Гемпорт, Гемлік-Бурса, Туреччина в порт Рені, термінал Орлівка, Україна (п.1 Додаткової угоди).
Так, судом встановлено, що відповідно до копії рахунку на оплату послуг за перевезення Товару №00000000139 від 03.06.2024 року позивачем було сплачено 68633,97 доларів США, що підтверджується копією банківського документу від 06.06.2024 року.
Також, на виконання вимог п. 10 Контракту №EX24MAY02 позивачем 03.06.2024 року було здійснено платіж за страхування товару на суму 50181,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в іноземній валюті №3070.
Для здійснення митного оформлення Товару ТОВ «АЛЕКСАНДРИЯ И К», діючи в інтересах ТОВ «Хімагро» на підставі Договору про надання послуг №2-АК від 27.02.2023 року до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500420000648U9 від 17.06.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB намитну територію України надійшов товар ТОВ «ХІМАГРО», а саме: Добриво CAN (суміш нітрату амонію з карбонатом кальцію) із вмістом азоту 26,0% (856211,2кг) prilled, у перерахунку на сухий безводний продукт, для сільськогосподарського використання. Всього спаковано біг-бегів 3297 шт. (по 1000кг), вага брутто 3299710кг, вага нетто-3293120кг.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500420000648U9 від 17.06.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.
Після подання МД разом із додатками, митним брокером було зазначено про подання додатків не в повному обсязі у зв'язку із чим 17.06.2024 року митним брокером в порядку ч. 3 ст. 53 МК України було подано лист вих. № 17-Q6/A1K від 17.06.2024 року щодо необхідності надання додаткових документів до МД.
18.06.2024 об 11:46:44 митному брокеру в програмі MD OFFICE: MD Declaration від Відповідача надійшло повідомлення із зазначенням розбіжностей, які містяться при митному оформленні товару та для підтвердження заявленої митної вартості зобов'язано надати додаткові документи.
18.06.2024 о 14:09:47 у відповідь на вказане повідомлення Відповідача, митним брокером було надіслано повідомлення, ідентифікатор № E1585B07-5155-4035-B824-96222DFE282C, до якого додано, лист вих. № 18- 06/АІК, згідно якого митний брокер зазначив, що в зв'язку з технічною помилкою яка виникає в наслідок відключення світла в країні помилково було зазначено не вірно номер контракту EX24JUN01 від 03.06.2024 прошу вважати вірним EX24MAY02 від 21.05.2024», а також до цього листа митним брокером додатково було надано копію Контракту.
Відповіді на Лист митного брокера від Відповідача не надійшло, у зв'язку із чим 18.06.2024о 18:13:03 митним брокером було надіслано додаткове повідомлення, ідентифікатором № A4-AF33-4073:BD31-20CC5F87BB5F, до якого додано лист вих. № 18-06/АІК/2, згідно якого митний-брокер надав пояснення щодо зазначених у повідомленні розбіжностей.
Відповіді на Лист митного брокера від Відповідача не надійшло, у зв'язку із чим 18.06.2024 після отримання Відповідачем Листа митного брокера№ 18-06/АІК/2 з додатками, позивачем було надіслано додаткове повідомлення, до якого додано лист вих. № 18-06/АІК/01, згідно якого митний брокер зазначив, що всі документи ним були надані та інші документи по запиту відповідача відсутні.
Суд встановив, що 18.06.2024 року в оформленні вказаної митної декларації декларанту було відмовлено та винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2024/000009/2.
Підставою для відмови в оформленні митної декларації стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) крім того сертифікат про походження № А 1908486 від 03.06.2024 не містить посилання на інвойс; а контракт на який він посилається до митного оформлення на момент подачі декларації наданий не був.
3) рахунок-проформа № EX24MAY02 від 21.05.2024 датований раніше дати складання контракту від 03.06.2024 № EX04JUN01;
4) інвойс від 03.06.2024 № IHG2024000000038 та документи щодо передплати за задекларований вантаж посилаються на контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, проте до митного оформлення декларантом було надано контракт № EX04JUN01 03.06.2024;
5) У висновку ДЗІ №3-1/643 від 24.05.2024 у переліку документів фігурує зовнішньоекономічний договір (контракт) за номером EX24MAY02 від 21.05.2024, однак до митного оформлення наданий контракт за номером EX04JUN01 від 03.06.2024.
6)У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) № IHG2024000000038 від 03.06.2024 зображення печатки продавця розпливчасте, що унеможливлює ідентифікацію іноземного суб'єкта ЗЕД та може свідчити про ознаки підробки комерційних документів;
7) Декларація країни відправлення 24160400EX00049531 має дату 28.05.2024, у той же час як рахунок-фактура(інвойс) № IHG2024000000038 датується датою 03.06.2024. Тобто дата інвойсу значно пізніша за дату декларації країни відправлення, що може свідчити про ознаки недостовірності документа.
Позивач вважає, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 13 лютого 2020 року (справа №812/1325/17), від 11 лютого 2020 року (справа №520/9544/18), від 12 лютого 2019 року (справа №808/1801/18), від 26 червня 2018 року (справа №814/1996/15), від 22 травня 2018 року (справа №808/178/16), від 23 жовтня 2018 року (справа №820/1761/17), постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року (справа № 21-127а15), від 30 червня 2015 року (справа № 21-591а15), в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як встановлено колегією суддів, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, апелянт послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.
Щодо посилань апелянта на відсутність інформації щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, колегія суддів зазначає, що відповідно до умов Контракту № EX24MAY02 від 21.05.2024 року продавець здійснює продаж вже упакованого товару і в такому випадку вартість упаковки є включеною до вартості товару, яка становить 215 доларів США за метричну тону. Окрім того, відповідно до п. 8 Контракту умовами продажу є FOB Gemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020. Відповідно до умов поставки FOB Інкотермс 2020 обов'язок щодо упаковки товарів покладається на продавця.
Щодо посилань апелянта на наявність розбіжностей у номерах та датах наданих до митного оформлення первинних документів, колегія суддів зазначає наступне.
По-перше, у Сертифікаті про походження №А1908486 зазначено посилання на Контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, окрім того, суд бере до уваги, що сертифікат про походження є документом, який відповідно до п.6 Контракту надається продавцем товару, а отже покупець не може жодним чином вплинути на заповнення та зміст вказаного документу.
По-друге, відповідачем безпідставно не взято до уваги пояснення декларанта щодо помилковості зазначення Контракту № EX04JUN01від 03.06.2024 замість правильного Контракту № EX24MAY02 від 21.05.2024, на підставі якого було здійснено поставку товару. До повідомлення за вих. №18-06/АІК від 18.06.2024 року декларантом позивача також додано Копію вірного Контракту № EX24MAY02 від 21.05.2024, який відповідає фактичній поставці товару.
Щодо зауважень митного органу про те, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) IHG2024000000038 від 03.06.2024 зображення печатки продавця розпливчате і не чітке, що унеможливлює ідентифікацію іноземного суб'єкта ЗЕД та може свідчити про ознаки підробки комерційних документів, суд погоджується з думкую позивача, що на Рахунку, окрім іншого, стоїть штамп відповідача «Під митним контролем», що в порядку ч. 2 ст. 248 МК України свідчить про прийняття відповідачем Товару під митний контроль без зауважень та заперечень. Комбінація слів «може свідчити» не являє собою наявність беззаперечного доведення факту підроблення, про можливість чого вказує відповідач, не маючи жодного належного, достатнього, достовірного доказу на підтвердження цього.
Стосовно твердження, що Декларація країни відправлення 24160400EX00049531 має дату 28.05.2024, у той же час як рахунок-фактура(інвойс) № IHG2024000000038 датується датою 03.06.2024. Тобто дата інвойсу значно пізніша за дату декларації країни відправлення, що може свідчити про ознаки недостовірності документа, суд зазначає таке.
Декларація країни відправлення була оформлена в країні продавця, у Туреччині відповідно до умов законодавства Туреччини, вона є документом який складається продавцем та покупець не може вплинути на правильність її заповнення.
Окрім того, суд враховує, що уповноваженими представниками турецької митниці Товар був випущений за межі митного кордону Туреччини, та суду не надано докази щодо порушення позивачем правил митного оформлення передбаченого законодавством Туреччини. Тому такі доводи апелянта є безпідставними та недоведеними, а отже відхиляються судом.
Таким чином, відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, при цьому надані позивачем до митного органу документ підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач визначив митну вартість товару позивача за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України).
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2018 року у справі №818/1186/17 року, відповідно до яких формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Крім того, Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Водночас, копія митної декларації, що була підставою для коригування митної вартості товарів, до суду відповідачем не надано. Окрім цього, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскажуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, а також картка про відмову у митному оформленні товарів, є протиправними та підлягають скасуванню.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко