06 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3714/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (суддя Кучма К.С.) в справі № 160/3714/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ) про:
визнання протиправними дій щодо відмови їй здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 06 жовтня 2021 року;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату їй пенсію відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 06 жовтня 2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 06.10.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018 р., 2019 р., 2020 р., з урахуванням фактично виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вказує, що позивачу призначена пенсія за вислугу років, а за заявою позивача переведено на пенсію за віком відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не первинне призначення пенсії, тому відсутні підстави для перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 17.08.2010 року Головним управління ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.
З 06.10.2021 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.
15.01.2025 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, - за 2018, 2019, 2020 роки.
Листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області "Про розгляд запиту" від 17.01.2025 року позивача повідомлено про те, що оскільки пенсія була призначена у 2010 р., при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком показник середньої заробітної плати за три календарні роки, які передують року звернення за призначенням пенсії не застосовуються.
Врахувавши, що первинно позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у жовтні 2021 року після досягнення віку 60 років, суд першої інстанції вважав, що застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV є безпідставним, тому дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок, що слугував підставою для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17 серпня 2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 16 жовтня 2021 року позивачу призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При обчисленні розміру пенсії за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Спірним в цій справі є питання обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За положеннями статті 10 Закону№ 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто при визначенні розміру пенсії за віком враховується показник Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
За частиною третьою статті 45 Закону 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії, передбачений саме Законом № 1058-ІV, має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої саме Законом № 1058-ІV.
Як вказано вище, позивачу первинно у 2010 році призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: «Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.».
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відтак, при визначенні розміру пенсії за вислугу років з 11 жовтня 2017 року для обчислення заробітної плати враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, на час первинного призначення позивачу пенсії за вислугу років у 2010 році у законодавстві була відсутня норма, яка передбачала, що обчислення розміру пенсії за вислугу років здійснюється за правилами статті 27 Закону № 1058-ІV.
Станом на час первинного призначення позивачу пенсії (2010 рік) визначення розміру пенсії за вислугу років здійснювалось відповідно до статті 53 Закону № 1788-ХІІ, відповідно до якої пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.
Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55), крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах.
Тобто під час первинного призначення пенсії не враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Приписами частини третьої статті 45 Закону 1058-IV чітко встановлено, що саме при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, при цьому при такому переведенні показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
У спірному випадку мало місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом (вперше призначена пенсія за вислугу років за Законом № 1788-ХІІ, а у 2021 році позивачу призначена пенсія за віком за Законом №1058-ІV), тобто в цьому випадку не йде мова про переведення позивача на інший вид пенсії за Законом №1058-ІV, позивачу призначено новий вид пенсії за іншим законом, тому при призначенні іншого виду пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2018-2020 роки.
Доводи апелянта, за якими він просить скасувати рішення суду першої інстанції, спростовані приведеними висновками суду.
Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року в справі № 160/3714/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року в справі № 160/3714/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 06 серпня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 06 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов