05 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 280/127/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року (суддя Ж.М. Чернова) у справі № 280/127/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у виданні за період з 07.12.2023 по травень 2024 року включно та з жовтня 2024 року по теперішній час бойових розпоряджень та поданих рапортів про виплату додаткової винагороди без урахування посад у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 ешелону оборони з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за період з 07.12.2023 по травень 2024 року включно та з жовтня 2024 року по теперішній час з розрахунку 30 000 (тридцять тисяч) грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум позивачу додаткової винагороди за період з 07.12.2023 по травень 2024 року включно та з жовтня 2024 року по теперішній час з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах;
- зобов'язати відповідача здійснювати нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах на час перебування в посаді, що входить до штабу військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період з 07.12.2023 по травень 2024 включно та з жовтня 2024 року позивачу нараховується та виплачується додаткова винагорода з розрахунку 30000 грн пропорційно дням участі, що суперечить постанові КМУ №168. Позивач зазначає, що додаткова винагорода за посадами, які він обіймав і обіймає в штабі військової частини НОМЕР_1 , повинна нараховуватися та виплачуватися з розрахунку 50 000 грн пропорційно дням участі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року
адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, за період з 07.12.2023 по травень 2024 року та з жовтня 2024 року по січень 2025 року у розмірі 50000,00 грн пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з урахування посади у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони або наступу;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, за період з 07.12.2023 по травень 2024 року та з жовтня 2024 року по січень 2025 року у розмірі 50000,00 грн пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з урахування посади у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони або наступу, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що у період з 07.12.2023 по травень 2024 року та з жовтня 2024 року по грудень 2024 року відповідач нараховував позивачу протиправно додаткову винагороду з розрахунку 30000,00 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (докази зворотного відсутні), в той час, як мав нараховувати її з розрахунку 50000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, а також беручи до уваги факт виконання позивачем відповідних завдань у січні 2025 року та відсутність доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку 50000,00 грн у січні 2025 року, суд вважав за необхідне визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 07.12.2023 по травень 2024 року та з жовтня 2024 року по січень 2025 року з розрахунку 50000,00 грн на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Разом з тим, суд вказав, що наявні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди за період з 07.12.2023 по травень 2024 року та з жовтня 2024 року по січень 2025 року з розрахунку 50000,00 грн на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що ним правомірно виплачено позивачу додаткову винагороду, яка передбачена постановою №168, адже враховуючи лист директора Департаменту соціального забезпечення МОУ від 14.11.2023 року відсутні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 50000 грн. пропорційно дням виконання бойових (спеціальних) завдань.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач в Збройних Силах України з 14.11.2023 по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.11.2023 №318, позивача з 14 листопада 2023 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, призначено на посаду головного сержанта роти вогневої підтримки.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.12.2023 №341 позивач призначений на посаду штаб-сержанта 3 категорії відділення персоналу штабу.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.03.2024 №75, позивача з 01.03.2024 призначено на посаду офіцера інформаційно-аналітичної групи штабу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.08.2024 №243 позивача з 21.08.2024 призначено на посаду старшого помічника начальника відділення персоналу штабу.
Відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди» позивачу за грудень 2023 року від 23.01.2024 №51, за січень 2024 року від 22.02.2024 №123, за лютий 2024 року від 25.03.2024 №187, за березень 2024 року від 20.04.2024 №233, за квітень 2024 року від 20.05.2024 №288, за травень 2024 року від 05.6.2024 №313, за жовтень 2024 року від 05.11.2024 №598, за листопад 2024 року від 05.12.2024 №6482 нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі 30 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби, що не заперечується відповідачем.
Окрім того, факт нарахування та виплати у спірний період позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі 30 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби підтверджується рапортами вх.№2495 від 08.02.2024, вх.№5659 від 07.03.2024, вх.№8057 від 07.04.2024, вх.№10013 від 08.05.2024, вх.№11863 від 06.06.2024, вх.№21747 від 05.11.2024, вх.№24107 від 05.12.2024.
Вважаючи, що у період з 07.12.2023 по травень 2024 року включно та з жовтня 2024 року позивачу мала нараховуватись та виплачуватись відповідачем додаткова винагорода у збільшеному розмірі, а саме до 50000 грн пропорційно дням виконання бойових (спеціальних завдань) замість 30000 грн, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до положень статті 9 Закону України № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Положеннями п.1-1. постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок №260).
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначено розділом XXXIV Порядку №260.
Згідно п.2 цього розділу на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема 50000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Відповідно до п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до п.9 та 10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Таким чином, додаткова винагорода згідно постанови КМУ № 168 у розмірі 50000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань) виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі одиниць, перелік яких наведено у п.1-1. постанови КМУ №168, а підтвердженням виконання таких завдань військовослужбовцями є документи, передбачені у п.4 розділу XXXIV Порядку №260.
Як правильно встановив суд першої інстанції, наявними в матеріалах справи бойовими розпорядженнями підтверджено, що позивач у спірних періодах з грудня 2023 року по травень 2024 року та з жовтня по 2024 року по січень 2025 року під час дії воєнного стану виконував бойові (спеціальні) завдання у складі одиниці, яка належить до переліку, що наведений у п.1-1. постанови КМУ №168.
Відтак, колегія суддів вважає, що позивач має право на нарахування та виплату додаткової винагороди у вищезгаданих спірних переродах у розмірі 50000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань) згідно п.1-1. постанови №168.
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивачу нараховано та виплачено у спірних періодах додаткову винагороду у розмірі 50000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань) згідно п.1-1. постанови №168.
Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на зміст листа-роз'яснення директора департаменту соціального забезпечення МОУ від 14.11.2023 року, оскільки таке роз'яснення має виключно рекомендаційний характер, не є нормативно-правовим актом та не спростовує виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань в спірних періодах у складі одиниці, яка належить до переліку, що наведений у п.1-1. постанови КМУ №168.
За цих обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 07.12.2023 по травень 2024 року та з жовтня 2024 року по січень 2025 року у розмірі 50000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань), а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди за період з 07.12.2023 по травень 2024 року та з жовтня 2024 року по січень 2025 року у розмірі 50000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань), з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 280/127/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 05.08.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров