05 серпня 2025 року справа №320/33871/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ІНВЕСТ» до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39273787; 03134, м. Київ, вул. Корольова, 12-Г, оф. 32) з позовом до Київської митниці Держмитслужби України (код ЄДРПОУ 43337359; 03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А), в якому просить суд:
- скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UА 100000/2023/000042/2 від 24.03.2023 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 100160/2023/000068;
- зобов'язати Київську митницю Держмитслужби України повернути ТОВ «Сіріус Інвест» надмірно сплачені кошти за митне оформлення у розмірі 27 800 грн. за наступними реквізитами: Отримувач - ТОВ «Сіріус Інвест» Код ЄДРПОУ - 39273787 Рахунок - № НОМЕР_1 АТ «УКРСИББАНК» м. Київ, МФО - 351005.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що подані до митного оформлення документи чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, містили всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, а заявлена позивачем митна вартість, що піддавалась обчисленню, базувалась на документально підтверджених відомостях.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Відповідач проти позову заперечував та стверджує, що всупереч думці позивача про відсутність підстав для коригування митної вартості, митний орган правомірно застосував не основний метод при визначенні митної вартості товарів, адже декларантом не надано всіх запитуваних документів, а в наданих документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2023 року юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіріус Інвест» (Ідентифікаційний код юридичної особи 39273787, юридична адреса: 03124, місто Київ, вулиця Корольова, будинок 12-Г, офіс 32) було знайдено в Інтернет мережі на німецькому сайті www.mobile.de бувший у використанні тягач Iveco Magirus, 2012 року виробництва, у неробочому стані за ціною 5 700 Євро нетто. Вартість тягача була обумовлена низкою механічних пошкоджень, а також у автомобіля був несправний двигун, тому самостійне пересування було неможливим.
24 лютого 2023 року юридичною особою ТОВ «Сіріус Інвест» було придбано у компанії «Nutzfahrzeuge Nazari» (юридична адреса: 41352 Korschenbroich-Glehn, Dieselstrabe 16, Німеччина) бувший у використанні тягач Iveco, модель Magirus, серійний (заводський) номер - WJMM1VTH404395040, тип - AS440S45TZP, рік виробництва 2012, вагою 8020 кг. Купівля зазначеного транспортного засобу відбулася на підставі контракту №24-02/23 від 24.02.2023 року та виставленого на його основі рахунку-фактури (Інвойс) №5175564 від 27.02.2023 за ціною 5 700 євро. За умовами контракту, умови поставки товару - EXW. Отже, доставка товару здійснювалась покупцем самостійно.
01 березня 2023 року позивач підписав Транспортний Договір-заявку №01/03 з ТОВ «Магнум» на транспортування сідлового тягача з Німеччини до України. За умовами договору, доставка тягача здійснювалась на спеціальному тралі для перевезення транспортних засобів, вартість перевезення 47 500 (сорок сім тисяч п'ятсот) грн.
ТОВ «Сіріус Інвест» розрахунок за бувший у використанні тягач Iveco, модель Magirus було здійснено 9 березня 2023 року SWIFT платежем, згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті AT «УКРСИББАНК» №25, що підтверджується штампом банку на платіжному дорученні датою 09.03.2023 р.
10 березня 2023 року придбаний позивачем сідловий тягач Iveco Magirus був завантажений на спеціальний трал перевізника, що підтверджується міжнародною автотранспортною накладною CMR №002446.
15 березня 2023 року позивачем до митного органу було надано пакет документів, відповідно до ч. 8 ст. 259 Митного Кодексу України (далі - МК України), для оформлення попередньої митної декларації у форматі «ІМ ЕЕ». У цей же день, згідно з розрахунком з попередньої митної декларації, позивачем на єдиний рахунок митної служби України було перераховано грошову суму 81400 (вісімдесят одна тисяча чотириста) грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1334 з печаткою банку.
Відповідно до ст. 259 МК України попередня декларація оформлюється з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей. Згідно з ч. 5 ст. 259 МК України рішення про випуск транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх митному органу за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, приймається митним органом, яким оформлена така попередня митна декларація, на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
15 березня 2023 року о 17 год в митній системі була оформлена Електронна декларація «ІМ ЕЕ» № 23UA100160255096U0 для перетину кордону придбаного позивачем сідлового тягача Iveco Magirus.
22 березня 2023 року о 8 годині 27 хв уповноваженою особою Позивача до Київської митниці було подано вантажну митну декларацію формату «ІМ 40 ДЕ» №23UA100160232653U4, відповідно до якої заявлена митна вартість сідлового тягача Iveco Magirus була зазначена за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, а саме за ціною у розмірі 5 700 євро, крім того додатково було заявлено вартість транспортування у розмірі 47 500 грн.
До митної декларації ТОВ «Сіріус Інвест» додало документи для розмитнення, відповідно до переліку документів зазначених у ч, 2 ст. 53 МК України:
- Декларація митної вартості №23UA100160232653U4 від 22.03.2023р.;
- Рахунок фактура/інвойс №5176654 від 27.02.2023 з печаткою та підписом продавця сідлового тягачу (компанія «Nutzfahrzeuge Nazari»);
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 24-02/23 від 24.02.2023 з підписами та печатками покупця (ТОВ «Сіріус Інвест) та продавця ( компанія «Nutzfahrzeuge Nazari») сідлового тягача;
- Банківський платіжний документ - платіжне доручення в іноземній валюті AT «Укрсиббанк» № 25 від 09.03.2023 року на підтвердження сплати суми 5 700 євро за сідловий тягач Iveco Magirus, згідно з контрактом № 24-02/23 від 24.02.2023;
- Транспортний перевізний документ калькуляція транспортних витрат перевізника ТОВ «Магнум» від 10.03.2023, що надало послуги по транспортуванню сідлового тягача Iveco Magirus для ТОВ «Сіріус Інвест» по транспортному договору-заявці №01/03 від 01.03.2023. У довідці зазначено, що транспортні витрати за маршрутом Німеччина - п/п Шегині (Львівська обл.) - м. Київ (Україна) становлять 47500,00 грн, розширена складова розписана у транспортній калькуляції.
Позивач зазначає, що ліцензію на імпорт товару не надавав, оскільки в даному випадку імпорт товару не підлягає ліцензуванню.
Страхування вантажу також не проводилося, оскільки придбаний сідловий тягач Iveco Magirus пересуватися власним ходом не мав змоги та мав низку механічних, технічних та зовнішніх пошкоджень. Також зазначив, що страхування товару не є обов'язковим.
Тому, позивач вважає, що подав до митних органів повний пакет документів доданий до митної декларації 22.03.2023 року, але жодних дій, у передбачений Митним кодексом України строк, тобто чотири робочі години, інспектори Київської митниці не провели. Транспортний засіб перевізника із завантаженим сідловим тягачем Iveco Magirus знаходився на території митниці протягом трьох діб, що призвело до вимушеного простою транспорту перевізника.
Також, на запит митного органу позивачем було надано інші додаткові документи в тому числі
- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №002446 від 10.03.2023р. по перевезенню сідлового тягача Iveco Magirus за маршрутом м. Коршеннбройх-Глех (Німеччина) - м. Київ (Україна) автомобілем з напівпричепом державний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , що належить ТОВ «Магнум» (Україна);
- експортна декларація країни відправлення MRN 23DE290401237662E4 від 07.03.2023 року видана митними органами країни Продавця - Німеччина;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Iveco Magirus;
- платіжне доручення №1334 від 15.03.2023 р. на суму 81 400,00 (вісімдесят одна тисяча чотириста) гривень на підтвердження проведення ТОВ «Сіріус Інвест» передплати за митне оформлення;
- розшифровка він-коду авто створена на сайті від 21.03.2023р;
- фото, зроблено з екрану комп'ютера, на якому сідловин тягач Iveco Magirus розміщений на німецькому сайті з продажу транспортних засобів www.mobile.de за продажною ціною 5700 євро;
- фото сідлового тягача Iveco Magirus у несправному стану, із зовнішніми видимими пошкодженнями, без коліс та розміщеному на тралі перевізника;
- офіційний лист на митницю від 22.03.2023 р. за підписом та печаткою продавця товару компанії «Nutzfahrzeuge Nazari», у якому продавець підтверджує продаж сідлового тягача Iveco Magirus по Договору 24-02/23 від 24.02.2023р. за ціною 5700 євро (нетто). У листі перерахований повний перелік несправностей сідлового тягача, що включає в себе: несправний двигун; автомобіль, не може самостійно пересуватися; в автомобілі не працює гальмівна система; автошини зношені більше як на 90%; в автомобілі розбиті шибки; автомобіль після вандального нападу. Даний лист поданий до митниці у двох екземплярах - мовою оригіналу німецькою та з перекладом на українську мову.
Тому, позивач вважає, що оскільки разом із митною декларацією №23UA100160232653U4 від 22.03.2023р. було надано всі обов'язкові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, відповідно до статей 49, 53, 57 Митного Кодексу України, бувший у використанні сідловий тягач Iveco Magirus мав розмитнюватись за першим (основним) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Вважаючи відповідне коригування митної вартості протиправним позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При цьому, згідно з п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України витрати на навантаження є однією з обов'язкових складових при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Відповідні витрати підлягають обов'язковому додаванню до митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Здійснивши аналіз документів, які подавалися митному органу для оформлення товару, судом встановлена, відсутність відомостей та документального підтвердження вартості навантаження.
Так, відповідно до п. 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2023 № 24-02/23 та гр. 20 МД, умовою поставки товару (транспортного засобу) визначено EXW - Korschenbroich. Згідно з положеннями Інкотермс, термін EXW (EX Works (... named place) Франко завод (... назва місця) термін «Франко завод» означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Відповідно до інвойсу (у перекладеному на українську мову) від 27.02.2023 року №30/2023 покупець несе відповідальність за забезпечення навантаження сидільного тягача для напівпричепів, такий що був у використанні, марка - IVECO, модель - MAGIRUS, номер кузова - НОМЕР_4 .
Згідно з п. 2 транспортного договору-заявкою від 01.03.2023 №01\03 між ТОВ «Сіріус Інвест» (замовник) та ТОВ «Магнум» (виконавець) саме замовник забезпечує підготовку вантажу до перевезення, в тому числі вбачається і навантаження.
Довідкою про транспортні витрати від 10.03.2023 року, яка видана ТОВ «Магнум», визначено вартість саме транспортування у розмірі 47500 грн, з якої на відрізку Німеччина - п/п Шегині (Львівська область) 30000 грн та на відрізку п/п Шегині (Львівська область) - м. Київ 17500 грн.
Отже, ні вартість продажу транспортного засобу, ні вартість його транспортування не включають вартість послуг з навантаження сидільного тягача для напівпричепів IVECO MAGIRUS.
Будь-яких інших пояснень про те, як 8-тонна вантажівка, яка не здатна здійснювати рух своїм ходом опинилася на тралі для перевезення та за чий рахунок це здійснювалося і скільки це коштувало матеріали справи не містять.
Тому, можна вважати встановленим факт того, що відсутня одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, що в свою чергу виключає застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
Також, відповідно до рахунку (інвойсу) від 27.02.2023 № 30/2023 продавцем транспортного засобу (далі -ТЗ) виступає «Nutzfahrzeuge Nazari». Разом з тим, згідно даних у техпаспорті (свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу) № НОМЕР_5 власником ТЗ є «HASSE». Таким чином, декларантом не забезпечено надання всіх документів та відомостей стосовно прав особи «Nutzfahrzeuge Nazari» на володіння ТЗ та/або врахування складових митної вартості товарів, пов'язаних з витратами покупця не включеними до задекларованої митної вартості ТЗ (ч. 10. ст. 58 Кодексу).
При цьому, відповідно до п. 1.2 зовнішньоекономічного контракту від 24.02.2023 № 24-02/23 продавець гарантує, що товар є вільним від будь-яких прав чи домагань третіх осіб.
Тобто, в поданих до митного органу документах була наявна суперечність.
Враховуючи відповідну обставину, декларанту запропоновано надати до митного органу протягом 10 календарних днів додаткові документи (за наявності) відповідно до ст. 53 Кодексу, зокрема, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).
Проте, матеріали справи не містять обґрунтувань таких суперечностей в документах та не надані пояснення, які б свідчили про відсутність сплати комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), які також можуть бути складовими митної вартості.
Тому, однією з підстав, які мали наслідком прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації відповідач зазначив відсутність документального підтвердження права власності «Nutzfahrzeuge Nazari» на даний транспортний засіб, право розпоряджатися ТЗ та формувати ціну для продажу. Виявлені обставини (розбіжності щодо права власності на оцінюваний товар) створюють обґрунтовані сумніви щодо права даної особи відчужувати транспортний засіб та визначати ціну його продажу.
Інші недоліки документів, які подавалися позивачем для митного оформлення товару та на які вказував митний орган під час прийняття оскаржуваних рішень не носять суттєвий характер та не мають принципового значення для вирішення справи.
Частиною 6 ст. 54 Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-ч. 4 ст. 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. Враховуючи неможливість застосування основного методу, керуючись положеннями ч. 4 ст. 57 Кодексу та у відповідності до ч. 5 ст. 55 Кодексу, з декларантом проведено процедуру консультації.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 та 61 Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у ст. 60 та 61 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень ст.. 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у ст. 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями, визначеними Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару - митна декларація від 04.01.2023 №UA209200/2023/00212 (обрана на підставі найближчого часу оформлення, моделі, зменшення ціни товару за наявності пошкоджень та країни відправлення товару) - «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, що був у використанні, марка-«IVECO», календарний рік виготовлення - 2011р, модельний рік виготовлення - 2011р, пошкоджений, країна відправлення- Німеччина». Вартість за одиницю транспортного засобу складає - 8725,00 євро.
Рішення винесено без урахуванням термінів, передбачених ст. 53 Кодексу, на письмове прохання суб'єкта ЗЕД (лист від 24.03.2023 б/н).
Прийняте Рішення про коригування митної вартості містить всі необхідні відомості, передбачені ч. 2 ст. 55 Кодексу та Правилами заповнення, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».
Випуск товару у вільний обіг на митній території України здійснено за митною декларацією від 24.03.2023 № 23UA100160232744U6.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги щодо скасування рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UА100000/2023/000042/2 від 24.03.2023 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100160/2023/000068 не підлягають задоволенню.
Позовна вимога про зобов'язання Київської митниці Держмитслужби України повернути ТОВ «Сіріус Інвест» надмірно сплачені кошти за митне оформлення у розмірі 27 800 грн. за наступними реквізитами: Отримувач - ТОВ «Сіріус Інвест» Код ЄДРПОУ - 39273787 Рахунок - № НОМЕР_1 АТ «УКРСИББАНК» м. Київ, МФО - 351005, є похідною від перших двох вимог, тому, відповідно також задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги суб'єкта господарювання задоволенню не підлягають, відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ІНВЕСТ» до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2025.
Суддя Панченко Н.Д.