06 серпня 2025 року № 640/30301/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ПРАГА» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «НАША ПРАГА» (далі також - ТОВ «НАША ПРАГА», позивач) з позовною заявою до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі також - Національна рада, відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради № 1329 від 30.09.2021 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ПРАГА», м. Київ (НР №00509-м від 12 грудня 2015 року, супутникове мовлення, логотип: «Максі-ТВ», Акт перевірки №160 від 13.08.2021) [далі - оскаржуване, оспорюване рішення].
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у діях ТОВ «НАША ПРАГА» відсутній склад правопорушення та ознаки поширення необ'єктивної інформації під час трансляції передачі «Важливе» в ефірі ТОВ «НАША ПРАГА», а висловлені учасником передачі - ОСОБА_1 , в інтерв'ю думки є його оціночними судженнями. Позивач стверджує, що відповідач не врахував жанр передачі, відтак дійшов хибного висновку про порушення ТОВ «НАША ПРАГА» вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення». На думку позивача, втручання в такий спосіб у діяльність ТОВ «НАША ПРАГА» є виявом цензури з боку відповідача. Також позивач вказує на порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та з урахуванням наведених доводів просить визнати його протиправним і скасувати.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі для її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити повністю. Наголосив, що виявлення ознак порушення під час здійснення моніторингу телерадіопрограм є законною підставою для прийняття рішення про призначення позапланової перевірки безвиїзної перевірки ТОВ «НАША ПРАГА». Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення» під час трансляції передачі «Важливе» (ведучі: Макс Назаров та Анеліна Пичик; учасник передачі ОСОБА_2 ) в ефірі ТОВ «НАША ПРАГА» за 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021. 28.06.2021. На підставі акта позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАША ПРАГА» від 13.08.2021 № 160, з урахуванням виявлених під час перевірки порушень, Національна рада прийняла оскаржуване у цій справі рішення в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погоджуючись з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що у відзиві на позовну заяву не наведено обґрунтованих заперечень щодо правових підстав позову та не містяться посилання на допустимі докази або правові норми, які спростували б твердження позивача. Також у відповіді на відзив позивач повторно зазначив про відсутність ознак та складу правопорушення, за яке ліцензіат може бути притягнутий до відповідальності, та помилкове сприйняття відповідачем суб'єктивних оціночних суджень гостя передачі як висловлювань, що розпалюють національну, расову чи релігійну ворожнечу.
Відповідач подав заперечення, в якому не погодився з доводами та аргументами позивача та зазначив, що здійснення моніторингу є одним з основних повноважень Національної ради і відповідно акт моніторингу може бути належним і допустим доказом наявності чи відсутності в ефірі будь-якого ліцензіата того чи іншого порушення. При цьому перевірити наявність ознак порушення вимог чинного законодавства можливо лише шляхом проведення перевірки. Також відповідач вказав на належне повідомлення ТОВ «НАША ПРАГА» про засідання 30.09.2021, відтак просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX), статтею 1 якого передбачено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктами 1, 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. З дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 Закон № 2825-IX був опублікований в газеті «Голос України» (випуск №254) та набрав чинності 15.12.2022.
З урахуванням наведених обставин, 18.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/30301/21 від Окружного адміністративного суду міста Києва, які за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С. О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 прийнято адміністративну справу до провадження. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались, тому розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «НАША ПРАГА» є юридичною особою, якій Національна рада видала ліцензію на мовлення серії HP №00509-м від 12.12.2015 (супутникове (телебачення), логотип: «Максі-ТВ»)).
За результатами моніторингу телепрограми ТОВ «НАША ПРАГА», м. Київ (ліцензія на мовлення НР № 00509-м від 12.12.2015, логотип: «Максі-ТВ»), зафіксовано пряму трансляцію передачі «Важливе» 22.06.2021 (у проміжок часу між 18:02 та 21:01) та повтори передачі: 22.06.2021 (у проміжок часу між 23:26 та 02:26 (23.06.2021)), 23.06.2021 (у проміжки часу між 05:59 та 07:01, між 14:00 та 15:02), 25.06.2021 (у проміжок часу між 23:27 та 00:28 (26.06.2021), 26.06.2021 (у проміжок часу між 19:01 та 20:02), 27.06.2021 (у проміжки часу між 05:43 та 06:45, між 08:59 та 10:01, між 16:48 та 17:49), 28.06.2021 (у проміжки часу між 00:30 та 01:32, між 06:00 та 07:01).
Передача була присвячена 80-й річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз й складалась з двох частин: інтерв'ю з лідером політичної партії «Наші», народним депутатом України VII та VIII скликань ОСОБА_1 та ток-шоу за участю запрошених до студії гостей передачі (ведучі: Максим Назаров, ОСОБА_3 ).
Протягом періоду 22.06.2021 - 28.06.2021 передача транслювалася з модерацією загального хронометражу, проте фрагмент інтерв'ю з ОСОБА_1 хронометражем 04 хв. 48 с транслювався у повторі (запису) без змін та модерації 10 разів: пряма трансляція - 22.06.2021, повтори: 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021.
Відповідач за результатами моніторингу трансляції передачі «Важливе» в ефірі ТОВ «НАША ПРАГА» за 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021 на засіданні Національної ради 15.07.2021 рішенням № 918 призначив позапланову безвиїзну перевірку ТОВ «НАША ПРАГА», у зв'язку з наявністю ознак порушення вимог абзацу четвертого частини другої статті 6; пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
На виконання цього рішення здійснено позапланову безвиїзну перевірку ТОВ «НАША ПРАГА», за результатами якої складено акт № 160 від 13.08.2021.
Указаний акт було розглянуто на засіданні Національної ради 30.09.2021 та прийнято рішення «Про результати позапланової безвиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ПРАГА», м. Київ (НР №00509-м від 12 грудня 2015 року, супутникове мовлення, логотип: «Максі-ТВ»), яким:
визнано порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 6 (не допускається використання телерадіоорганізацій для: закликів до розв'язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті); пунктів а) та в) частини першої статті 59 (телерадіоорганізація зобов'язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об'єктивну інформацію) Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;
визнано розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, що були поширені в ефірі ТОВ «НАША ПРАГА», м. Київ, 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021;
застосовано до ТОВ «НАША ПРАГА» штраф - 25% від розміру ліцензійного збору, нарахованого ліцензіату за видачу ліцензії, у сумі 119 544,75 грн;
зобов'язано ліцензіата ТОВ «НАША ПРАГА» з дня набрання чинності цим рішенням привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням Національної ради № 1329 від 30.09.2021, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (у редакції, чинній на час проведення перевірки і прийняття оскаржуваного рішення) Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (у редакції, чинній на час проведення перевірки і прийняття оскаржуваного рішення) Національна рада є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.
Статті 13 та 14 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» наділяють Національну раду наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, зокрема, повноваженнями щодо нагляду за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій, згідно з якими Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм та застосовує в межах своїх повноважень санкції відповідно до закону.
Аналогічні положення відповідача закріплює Закон України «Про телебачення і радіомовлення», відповідно до частини першої статті 70 якого Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, крім іншого, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
Частина сьома статті 27 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлює, що ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій та вимог чинного законодавства України, що регулює відносини в сфері телерадіомовлення, та в разі їх порушення - застосовує санкції відповідно до вимог цього Закону.
Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади (частина четверта статті 71 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).
Відповідно до частини першої статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.
Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії (частина друга цієї статті).
Згідно з частиною п'ятою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.
За правилами частини шостої цієї статті Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.
У частині першій статті 73 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Відповідно до частини другої та третьої статті 73 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада починає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки. До початку розгляду представник ліцензіата має право ознайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. При розгляді питання представник ліцензіата має право користуватися правовою допомогою.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про:
а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій;
б) проведення додаткової перевірки;
в) відсутність фактів порушення.
Таким чином, суду в межах цього спору, зокрема, необхідно встановити чи було порушено позивачем вимоги абзацу четвертого частини другої статті 6; пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв'язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.
Згідно з пунктами «а» та «в» частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізація зобов'язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; поширювати об'єктивну інформацію.
Судом встановлено, що моніторингом телепрограми ТОВ «НАША ПРАГА», м. Київ (ліцензія на мовлення НР № 00509-м від 12.12.2015, логотип: «Максі- ТВ»), зафіксовано пряму трансляцію передачі «Важливе» 22.06.2021 та повтори передачі за 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021 з фрагментом інтерв'ю Євгена Мураєва. Зокрема, моніторингом зафіксовано висловлювання:
ОСОБА_2 : «…Работают абсолютно все механизмы, работают абсолютно все технологии. И, к сожалению, власть как настоящий коллаборант, является проводником этой антиукраинской политики по сути геноцида нашего народа».
ОСОБА_4 : «Вы говорите, наша власть «как настоящий коллаборант».
Євген ОСОБА_5 : «Конечно, ну это же внешний сценарий. Максим, смотрите, какая была цель Второй мировой войны или Великой Отечественной войны?».
Ведучий Максим Назаров: «
ІНФОРМАЦІЯ_1 : « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
ОСОБА_4 : «Понятно… против кого тогда? Бандеровцы, например, могут назваться коллаборантами».
ОСОБА_2 : «Я сейчас призову телезрителей, и вы откройте и посмотрите, пожалуйста, кто в 40-х воевал на стороне гитлеровской ОСОБА_6 . И вы поймете, что это половина членов ОСОБА_7 , куда нас так сильно тянут. Т.е. это все страны, которые так или иначе помогали фашистской Германии либо военной силой, либо экономически, либо производством техники в войне с Советским Союзом. Чего тогда добивались? План ОСТ, наверно, всем хорошо знаком. Кто не знаком, обязательно почитайте. То есть это был последний колониальный поход. Тогда еще колонии существовали, т.е. славян хотели превратить в колонию, часть подлежала уничтожению, часть работе…».
ОСОБА_4 : «
ІНФОРМАЦІЯ_3 : «Я про план ОСТ и говорю. В чем это выражалось в те времена. Да, угоняли на работу в Германию или в Европу. Чем это отличается от сейчас? 6 млн наших граждан добровольно туда поехали, как говорят. Но они туда поехали добровольно или потому, что здесь нет работы, нет образования, не безопасно, уровень жизни плохой, война. То есть их вынудили. Не важно, чем… залпами немецких тигров и люфтваффе или все-таки экономическими реформами, безвизами и прочими механизмами ведения современной войны».
ОСОБА_4 : «По отношению к кому мы сейчас коллаборанты?».
ОСОБА_2 : «Все войны ведутся за что? За людей, за территории, за землю. Землю сейчас Зеленский продает, люди миллионами выезжают. Вот цель войны достигнута. Мы теряем население, мы теряем нашу землю, то есть мы проигрываем в той войне, которую ведут невоенным способом против нас. А кто проводник всех этих механизмов? Кто принимает законы о продаже земли? Кто принимает законы, которые выдавливают из страны миллионы людей? Также насильственная украинизация выдавила порядка 3 млн людей, которые работают в Российской Федерации».
ОСОБА_4 : «Это давняя история, там не только украинизация…».
ОСОБА_2 : «А когда это началось? Смотрите, ОСОБА_8 , я говорю «реперы», но на самом деле это большая система. Разрушение системы образования выдавливает людей? Вы же хотите, чтобы ваш ребенок был образованный, конкурентоспособный, успешный в жизни? И если он не может здесь получить образование, вы думаете, куда бы его отправить учиться или куда бы с ним переехать. Если здесь разрушают медицину, и вы понимаете, что вы не можете гарантировать здоровье даже при наличии денег, да, медицинский сервис. Что вы думаете? Вы думаете, где вы это можете получить. Если постоянно бизнес под прессингом, если ваших детей могут забрать в армию... Я могу продолжать бесконечно этот список. Это комплекс вещей, в результате которых у нас забирают землю и выдавливают людей, забирают рабочую силу. Т.е. еще раз говорю - другая форма войны. Но через кого это делается? Через Тань Чорновол, через Парасюкив, Гаврылюкив, через ОСОБА_9 , Потураева и всех остальных, через Зеленского, который приезжает и обвиняет нас, ставит под сомнение подвиг советского солдата, памятники которому стоят в каждом городе. Проедьте по Европе. Стоят памятники советскому солдату, свежие цветы. Все понимают, кто освободил. Да, сейчас пытаются навязать стереотип, что победила Америка и Великобритания, вспоминают про Лендлиз. Ребята, посмотрите, когда Россия как правопреемник Советского Союза за этот Лендлиз рассчиталась, в каком году? В 2000-х… Точно так же, как рассчитались другие страны, которые брали… Это был кредит. Это были деньги взаймы. Сначала ОСОБА_10 надували Германию, а потом давали всем взаймы, чтобы мы покупали оружие, технику у тех же ОСОБА_10 , чтобы воевали. Отличный способ. Это, знаете, напоминает мне ОСОБА_11 и Железный банк. Друзья, еще раз… война просто поменяла форму. И наша власть занимается коллаборационизмом. Она подыгрывает тем, кто реально рейдерит нашу страну».
ОСОБА_4 : «Почули».
На думку відповідача, соціально-політичний контекст наведених вище висловлювань полягає у тому, що з початку 2014 року найвищі посадові особи російської федерації, збройних сил російської федерації та інших державних органів здійснили протиправні умисні дії, спрямовані на порушення суверенітету та територіальної цілісності України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом ведення агресивних дій проти України з використанням підрозділів збройних сил російської федерації. Наслідком таких дій стали, зокрема, окупація Автономної Республіки Крим включно з містом Севастополем та частини території Луганської та Донецької областей України, загибель тисяч цивільних громадян України та військовослужбовців Збройних Сил України.
Мотивами агресивних дій російської федерації проти України стали європейський і євроатлантичний інтеграційний курс зовнішньої політики України, закріплений в Конституції України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ОСОБА_12 , які були розцінені країною-агресором - російською федерацією як загроза її геополітичним та економічним інтересам, втрата впливу над соціально-політичними та економічними процесами в Україні.
Відповідач стверджує, що однією з форм відновлення впливу і вагомості російської федерації на світовій арені стала організація ведення інформаційно-пропагандистської діяльності, яка призвела та призводить до розпалювання національної ворожнечі та нестабільності в українському суспільстві. Метою інформаційно-психологічної кампанії рф проти України було і залишається створення негативного ставлення та хибність європейського та євроатлантичного вектору розвитку України.
Відповідач доводить, що суть висловлювань ОСОБА_13 полягає у тому, що країни Європейського Союзу, які під час Другої світової війни підтримували у різний спосіб ОСОБА_14 або були союзниками нацистської Німеччини, за результатами цієї війни програли країнам Антигітлеровської коаліції, але не полишили своїх намірів щодо геноциду слов'ян та українського народу зокрема, і продовжують реалізовувати ці плани у інші «невоєнні» способи, відбираючи землю, робочу силу, зменшуючи кількість жителів України. У цих діях, на думку ОСОБА_13 , їх підтримують представники української влади і суспільства, яких він назвав «коллаборантами».
Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_15 висловився про геноцид та війну як про об'єктивно існуючий факт, але ОСОБА_15 не акцентує увагу на умислі та мотивації суб'єктів дії, не посилається на факти, джерела інформації та будь-яку доказову базу для подібних тверджень, свідоцтва триваючого історичного процесу віктимізації слов'янського населення Європи та України, зокрема.
Відтак відповідач стверджує, що висловлювання ОСОБА_13 не є мовою об'єктивного викладення фактів, а їх поширення на телеканалі ТОВ «НАША ПРАГА» щодо цілих країн Європейського Союзу свідчить про наміри вплинути на аудиторію телеканалу з метою спровокувати екстремально негативні відчуття щодо вказаної категорії осіб та сформувати негативний стереотипний образ народів та країн Європейського Союзу, який узагальнює уявлення про них нібито як «історично латентного ворога», налаштованого проти слов'ян та українського народу.
Крім того, на думку відповідача, називаючи представників різних гілок української влади «коллаборантами», звинувачуючи їх у «геноциді власного народу», покладаючи на них відповідальність за «антиукраїнську політику» ( ОСОБА_15 такими висловлюваннями сприяє посиленню вже існуючого протистояння між різними групами населення України шляхом цілеспрямованого донесення таких думок глядачам телеканалу). Такі висловлювання спрямовані не лише на компрометацію чинної влади України, а й можуть нести загрозу національній та громадській безпеці, територіальній цілісності України, створення панічних настроїв, загострення і дестабілізації суспільно-політичної ситуації, створення додаткової напруги у суспільстві.
Суд звертає увагу, що позивач не заперечує змісту трансляцій передачі «Важливе» та висловлювань ОСОБА_13 , а лише вказує на відсутність складу правопорушень, оперуючи термінами словників української мови, зокрема, таких як «розпалювати», «ворожнеча», «ненависть» та кваліфікує промови гостя ефіру як висловлювання власного оціночного судження, яке має абстрактний, а не конкретний характер.
Разом з тим, на думку суду, зафіксовані в акті перевірки та оскаржуваному рішенні фрагменти трансляції передачі «Важливе», поширені в ефірі ТОВ «НАША ПРАГА» 22.06.2021 та повтори передачі за 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021, свідчать про розпалювання ворожнечі та ненависті між людьми. У свою чергу позивач не довів, що висловлювання ОСОБА_13 є власними оціночними судженнями і спікер використовував мовно-стилістичні засоби, наприклад, вживання гіпербол, алегорій, сатири.
Також варто зазначити, що з боку працівників телеканалу не було спроби збалансувати однобічність та упередженість висловленої ОСОБА_16 позиції. Зокрема, не було вжито жодних дій, щоб зупинити риторику, яка містить мову ворожнечі, не було наведено чи проілюстровано у будь-якій формі (відеосюжет, коментар ведучих, думка експерта тощо) альтернативної точки зору з питань, які є чутливими для національної безпеки України, забезпечення прав та свобод громадян України. Відтак працівниками телерадіоорганізації були проігноровані обов'язки та відповідальність перед українським суспільством, передбачені Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Повторна трансляція передач у запису передбачає можливість перевірки редакцією правдивості поширеної інформації, обов'язок творчих працівників перевіряти достовірність і об'єктивність поширюваної інформації, не допускати поширення інформації, яка містить факти розпалення ворожнечі, та відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. Проте повторний показ передачі «Важливе», що містила інтерв'ю з ОСОБА_16 , здійснювався 10 разів без змін та модерації.
Суд відхиляє довід позивача щодо неврахування відповідачем, що передача велася не у формі дискусії, а у формі інтерв'ю, оскільки ведучі телеканалу не здійснили спробу збалансувати однобічність позиції, висловленої ОСОБА_16 під час інтерв'ю, зокрема, і за допомогою поставлених запитань, журналістських коментарів, реплік та зауважень, чим було проігноравано вимоги щодо об'єктивності, точності, неупередженості та збалансованості подачі інформації.
Повторна трансляція запису передачі передбачає можливість перевірки достовірності поширеної інформації, обов'язок творчих працівників перевіряти достовірність і об'єктивність поширюваної інформації, не допускати поширення інформації, яка має наявність розпалення ворожнечі. Однак десятиразовий повторний показ в ефірі передачі «Важливе» покладає відповідальність на керівників та працівників ТОВ «НАША ПРАГА» за поширення інформації із порушенням чинного законодавства, що є, зокрема, невиконанням вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
Суд також не погоджується з твердженням позивача про наявність в діях відповідача ознак цензури та втручання у право свободи вираження поглядів, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про інформацію» забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.
Однак позивач не довів, що відповідач висував до ТОВ «НАША ПРАГА» вимоги узгоджувати інформацію до її поширення або наклав заборону чи перешкодив в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації в рамках закону.
Суд звертає увагу, що заборона цензури не може бути підставою для зловживання правом на інформацію та зауважує, що відповідно до статті 28 Закону України «Про інформацію» інформація не може бути використана, зокрема, для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» держава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації.
Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 25.05.2018 року у справі № 826/2810/15 Національна рада вправі надавати оцінку дотриманню під час трансляції передач основних принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, а також Закону України «Про інформацію», який згідно статті 3 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» відноситься до законодавства, нагляд за дотриманням якого вона здійснює.
При цьому у межах спірних правовідносин Національна рада діяла на підставі та в межах повноважень, наданих законом.
Ураховуючи викладене, суд констатує, що мали місце порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) і в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», та розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, поширених в ефірі ТОВ «НАША ПРАГА», м. Київ (передача «Важливе» за 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021).
Щодо доводу позивача про його неналежне повідомлення про засідання Національної ради 30.09.2021, на якому до ТОВ «НАША ПРАГА» були застосовані санкції за порушення вимог абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 9 Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої рішенням Національної ради 08.02.2015 № 115 (у редакції, чинній на день прийняття оскаржуваного рішення) результати позапланової безвиїзної перевірки розглядаються на засіданні Національної ради, про що ліцензіата рекомендованим листом повідомляє Національна рада не пізніше ніж за три календарні дні до засідання.
Ліцензіат вважається належним чином повідомленим Національною радою через шість робочих днів з дня надсилання йому зазначеного листа, за умови, що такий лист було надіслано не менше ніж за десять днів до дня засідання Національної ради. Таке засідання може проводитися без участі уповноважених осіб ліцензіата за умови, якщо його було належним чином повідомлено про час та місце проведення засідання.
У матеріалах справи міститься лист Національної ради від 17.09.2021 № 17/1664, в якому відповідач запрошує керівника ТОВ «НАША ПРАГА» або уповноважену особу ліцензіата взяти участь у засіданні Національної ради 30.09.2021 об 11:00, на якому відбудеться розгляд питання «Про результати позапланової безвиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ПРАГА», м. Київ (НР №00509-м від 12.12.2015, супутникове мовлення, логотип: «Максі-ТВ», Акт перевірки №160 від 13.08.2021).
Також відповідач надав суду список згрупованих рекомендованих листів № 41, згідно з яким лист Національної ради направлений на адресу позивача 17.09.2021, тобто більш ніж за десять днів до засідання. Відтак довід ТОВ «НАША ПРАГА» щодо неналежного повідомлення ліцензіата про засідання 30.09.2021 є необґрунтованим.
Щодо доводу позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3.2.2. розділу ІІІ Регламенту Національної ради, чинного станом на день прийняття спірного рішення, порядок денний формується на підставі заявок за підписом начальників структурних підрозділів апарату Національної ради не пізніше ніж за шість календарних днів до засідання, крім питань, які визначені головою Національної ради, членами Національної ради невідкладними.
Пунктом 3.3.11. розділу ІІІ цього Регламенту передбачено, що підготовлені для розгляду на засіданні Національної ради проекти рішень та матеріали до них мають бути надані для ознайомлення голові Національної ради, членам Національної ради не пізніше ніж за три робочих дні до дати проведення засідання. У виняткових випадках проекти рішень можуть надаватися безпосередньо на засіданні Національної ради.
Відповідно до пункта 3.3.12. розділу ІІІ Регламенту Голова Національної ради та члени Національної ради мають право розробити альтернативний проект рішення та представити його на розгляд Національної ради.
Пунктами 3.5.5., 3.5.6 розділу ІІІ Регламенту встановлено, що розгляд питання починається з виступу члена Національної ради або посадової особи Національної ради, які доповідають по суті питання, що розглядається. Доповідач викладає зміст питання, представляє проект рішення та зауваження (пропозиції), що надійшли під час його підготовки, відповідає на запитання голови Національної ради та членів Національної ради.
Головуючий на засіданні у разі потреби надає слово членам Національної ради, начальникам структурних підрозділів апарату Національної ради, а також може надати право запрошеним особам висловитися по суті питання, що розглядається. У разі необхідності головуючий визначає час для обговорення відповідного питання.
Відповідно до пунктів 3.5.13., 3.5.14 розділу ІІІ Регламенту голосування здійснюється кожним членом Національної ради особисто шляхом підняття руки. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради. Рішення, які не отримали необхідної кількості голосів, вважаються не прийнятими.
Під час голосування за проєкт рішення «Про результати позапланової безвиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ПРАГА», м. Київ (НР №00509-м від 12.12.2015, супутникове мовлення, логотип: «Максі-ТВ», Акт перевірки №160 від 13.08.2021) «За» проголосували 7 членів Національної ради, рішення було прийнято одноголосно.
За результатами засідання Національної ради 30.09.2021 був складений протокол.
З урахуванням наведеного відсутність обговорення проєкту рішення «Про результати позапланової безвиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША ПРАГА», м. Київ (НР №00509-м від 12.12.2015, супутникове мовлення, логотип: «Максі-ТВ», Акт перевірки №160 від 13.08.2021) членами Національної ради на засіданні не свідчить про протиправність такого рішення, а є проявом одностайності думок членів цієї ради у питанні необхідності притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Ураховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.