06 серпня 2025 рокуСправа № 280/6789/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Назаренка Павла Григоровича, про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
06.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині направлення для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до складу військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Разом із позовною заявою 06.08.2025 подано заяву про забезпечення позову (вх.№39370), у якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 та іншим компетентним особам вчиняти будь які дії, пов'язані з переміщенням ОСОБА_1 , для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини з військової частини НОМЕР_1 .
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За приписами ч.2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або встановити, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 29.11.2022 у справі № 640/17821/21, від 06.12.2022 у справі № 140/8745/21.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 суд звернув увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
В ухвалі від 24 січня 2024 року у справі №140/1568/23 Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що інститут забезпечення адміністративного позову є складним та специфічним інструментом, призначення якого полягає у створенні можливості реального й ефективного захисту прав, свобод і законних інтересів, зокрема фізичних та юридичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, що реалізується в залежності від індивідуальних фактичних обставин конкретної справи, що й зумовлюють різні висновки щодо наявності підстав для його застосування.
Отже, вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці ЄСПЛ.
У рішенні Євпропейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Суд зазначив, що поняття "ефективний засіб" юридичного захисту передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
У справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), ЄСПЛ звернув увагу, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав та законних інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач вказує, що він постійно працює на посаді доцента кафедри "Кримінальне, цивільне та міжнародне право" Національного університету "Запорізька політехніка" на 1,0 ставки, має вчене звання доцента та науковий ступінь кандидата юридичних наук. Позивач постійно перебував на військовому обліку виключно в ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким позивачу видана довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.2 ч.3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як науково-педагогічному працівнику закладу вищої освіти на строк до 31.08.2025. Незважаючи на зазначене, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача було направлено до Військової частини НОМЕР_1 для проходження служби. На думку позивача, його призов на військову службу під час мобілізації та спірні накази є очевидно протиправними. На думку заявника, в разі незастосування заходів забезпечення позову щодо заборони переміщення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби, у тому числі, до іншої військової частини, буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача, в разі задоволення позовних вимог.
Із наданої до матеріалів справи Довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ВО/6519/79 від 04.06.2025, судом встановлено, що ОСОБА_1 надано відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.2 ч.3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 31.08.2025.
Однак, з наведених у заяві про забезпечення позову обставин, вбачається, що у зв'язку із призовом на військову службу та зарахуванням до особового складу Військової частини НОМЕР_1 позивач набув статусу військовослужбовця.
При цьому, переміщення/переведення позивача з Військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини може призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення суду по цій справі у разі задоволенні позову, оскільки внаслідок таких дій Військова частина НОМЕР_1 не буде вже належним відповідачем та особою, яка наділена компетенцією приймати рішення про виключення позивача зі списків особового складу іншої військової частини.
Слід зважити на те, що обраний позивачем захід забезпечення позову є співмірним з предметом спору та таким, що спрямований на збереження існуючого становища, а саме залишення у позивача статусу військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин, які свідчать про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, та призведе до неможливості виконання рішення суду.
Водночас, з огляду на способи забезпечення позову, передбачені частини 1 статті 151 КАС України, відсутні підстави для забезпечення позову шляхом заборони іншим компетентним особам вчиняти будь які дії, пов'язані з переміщенням позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини з військової частини НОМЕР_1 , оскільки такий захід забезпеченення позову встановлює відповідні обов'язки (заборони) для необмеженого та невизначеного кола осіб, що в даному випадку є неспівмірним із заявленим спором та не відповідає меті забезпечення позову.
З огляду на вказане заява про забезпечення позову є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина 1 статті 156 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 241, 243, 248, 295 КАС України суд -
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Назаренка Павла Григоровича, про забезпечення позову - задовольнити частково.
Заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь які дії, пов'язані з переміщенням ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період до іншого місця служби або до іншої військової частини з Військової частини НОМЕР_1 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/6789/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Роз'яснити, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви протягом зазначеного строку, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 серпня 2025 року.
Ухвала набрала законної сили 06 серпня 2025 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 07 серпня 2028 року.
Суддя М.О. Семененко