06 серпня 2025 року Справа № 280/4791/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
09 червня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною відмову відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку, як таку, що не відповідає чинному законодавства України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси позивача;
зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку, та провести бюджетне відшкодування позивачу за результатами останнього звітного (податкового) періоду у разі анулювання реєстрації платником податку - жовтень 2024 року протягом строків та в порядку, визначеному чинним податковим законодавством України.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з електронного кабінету платника податків позивачем отримано інформацію про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість 11.10.2024, відповідно до пп.«г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що оскільки відповідач у встановленому порядку та строки не повідомив платника податків про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ТОВ «СЕТ-ГРУП» було позбавлена можливості вчасно подати податкову декларацію з податку на додану вартість за останній звітній період - жовтень 2024 року. Позивач зазначає, що ним востаннє було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2024 року по строку - 21.10.2024. Проте, згідно з квитанції №1 від 24.02.2025 документ не прийнято, виявлено помилки: порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме ІНП 340449526546 не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025), дата анулювання реєстрації платника ПДВ 11.10.2024. Позивач зазначає, що 25.02.2025 ним на підставі п.184.9 ст.184 ПК України надіслано засобами поштового зв'язку декларацію з ПДВ за жовтень 2024 року, проте відповідач знову відмовив у прийнятті декларації з посиланням на порушення порядку її подання. Позивач вважає відмову відповідача протиправною та вказує на те, що декларація за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, як виняток, подається до контролюючого органу за місцем обліку платника податку також і особою, яка вже не зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V ПК України, і, відповідно, не має індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість, і, як наслідок, не може подати податкову звітність з податку на додану вартість в електронній формі. Позивач зазначає, що ймовірне порушення ТОВ «СЕТ-ГРУП» вимог п.49.18 ст.49 ПК України не впливає на його обов'язок щодо подання податкової декларації з податку на додану вартість за останній звітний (податковий) період - жовтень 2024 року у разі анулювання реєстрації платником податку. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «СЕТ-ГРУП» за період вересень 2023 року - серпень 2024 року, тобто 12 послідовних податкових місяців, надано податкові декларації з ПДВ з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а тому згідно п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПКУ, позивач підлягає виключенню з Реєстру платників ПДВ. Відповідач зазначає, що контролюючим органом у встановленому порядку та строки було направлено позивачу рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ засобами поштового зв'язку, проте таке рішення не було отримано позивачем з незалежних від контролюючого органу підстав. Відповідач зазначає, що ним дотримано вимог щодо порядку вручення рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ, проте таке рішення не було отримано позивачем за з його вини. Відповідач зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, була подана ТОВ «СЕТ-ГРУП» в електронній формі - 24.02.2025. Згідно квитанції №1 від 24.02.2025 документ не прийнято. Відповідач зазначає, що після автоматичної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року сформована квитанція №1 про її неприйняття з описом помилки: «Попередження - Порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: «ІПН 340449526546 не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ:11.10.2024. Попередження - порушення вимог ст.49 п.49.18 ПКУ. Граничний термін подання звітності за звітний період - 20.11.2024». Відповідач зазначає, що контролюючим органом реалізовано надані йому повноваження щодо перевірки поданої ТОВ «СЕТ-ГРУП» податкової декларації з ПДВ за жовтень 2024 року на відповідність саме вимогам статей 48 та 49 ПК України. Так, податкова декларація з ПДВ за жовтень 2024 року ТОВ «СЕТ-ГРУП» не відповідає одразу двом критеріям, дотримання яких є необхідними для прийняття декларації: п.48.4 ст.48 ПК України: податкова декларація з ПДВ повинна містити реквізит: індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податків на додану вартість за звітний період; оскільки ТОВ «СЕТ-ГРУП» анульовано свідоцтво платника ПДВ - 11.10.2024, то на дату подання декларації ІПН '340449526546' не був платником ПДВ, тобто такий ІПН був недійсний. п. 49.18.1 ПК України: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач вказував про те, що відмова у прийнятті спірної податкової декларації з ПДВ є правомірною. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом було встановлено, що ТОВ «СЕТ-ГРУП» за період вересень 2023 року - серпень 2024 року, тобто 12 послідовних податкових місяців, надано податкові декларації з ПДВ з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, про що Вознесенівським відділом податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області складено відповідну довідку від 11.10.2024 №11675/1.
Комісією контролюючого органу, на підставі наявних матеріалів, зокрема довідки про подання/ неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 11.10.2024 №11675/1, прийнято Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.10.2024 №11675. Комісією встановлено: платник протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (пп. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V із змінами та доповненнями), що підтверджено довідкою Вознесенівського відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області від 11.10.2024 №11675/1.
У зв'язку з анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, позивачем в електронній формі 24.02.2025 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку на додану, проте документ не було прийнято.
Зокрема, після автоматичної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року сформована квитанція № 1 про її неприйняття з описом помилки: «Попередження - Порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН '340449526546' не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ:11.10.2024. Попередження - порушення вимог ст.49 п.49.18 ПКУ. Граничний термін подання звітності за звітний період - 20.11.2024.
Судом встановлено, що позивачем також вживалися заходи щодо подання у паперовому вигляді зазначеної податкової декларації, проте у паперовому вигляді декларація також не була прийнята.
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у прийнятті податкової декларації, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Податковий кодекс).
Стосовно юридичних наслідків прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації заявника у якості платника ПДВ, колегія суддів зазначає, що, згідно з п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, реєстрація особи платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до п.184.5 ст.184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
Отже, подія анулювання реєстрації учасника суспільних відносин у якості платника ПДВ за рішенням контролюючого органу позбавляє таку особу права на включення будь-яких сум податкового кредиту з ПДВ до складу податкової декларації з ПДВ того звітного податкового періоду, на який припала подія прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації особи у якості платника ПДВ.
За правилами п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
За приписами п.п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Згідно з п.п.184.8 ст.184 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
Відповідно до п.п.184.9 ст.184 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить, що дійсно, якщо за результатами останнього податкового періоду платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування, то таке відшкодування надається, незалежно від анулювання реєстрації платника ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, протягом строків, визначених розділом 5 «Податок на додану вартість» ПК України.
Між тим, таке право платника податків реалізується відповідно до приписів п.200.7 ст.200 ПК України, тобто шляхом подання до податкового органу відповідної податкової декларації з додатками та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Судом встановлено, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, була подана ТОВ «СЕТ-ГРУП» в електронній формі - 24.02.2025.
Згідно квитанції №1 від 24.02.2025 документ не прийнято.
Судом встановлено, що відповідно до зазначеної квитанції підставою для відмови у прийнятті спірної податкової декларації стало те, що: «Попередження - Порушено вимоги п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН 340449526546 не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 11.10.2024. Попередження - порушення вимог ст.49 п.49.18 ПКУ. Граничний термін подання звітності за звітний період - 20.11.2024».
Отже, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової декларації стало те, що позивач на момент подання не був платником ПДВ.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.49.3 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов'язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Отже, та обставина, що позивач не був платником ПДВ на дату подання документу (24.02.2025) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, оскільки у даному випадку подання декларації є виключним випадком пов'язаним з припиненням реєстрації позивача платником ПДВ.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Отже, суд зазначає, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Суд зазначає, що у даному випадку відповідач не зазначає про те, що подана податкова декларація позивача мала якісь недоліки щодо заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.
Фактично відмова у реєстрації спірної податкової накладної ґрунтується виключно на тому, що вона подана після того, як позивач втратив статус платника ПДВ, та з порушенням граничних строків її подання.
Разом з тим, позбавлення статусу платника ПДВ не позбавляє позивача права на подачу останньої податкової декларації з ПДВ, оскільки таке право прямо передбачено положеннями ПК України.
В свою чергу, порушення строків подання звітності є підставою для застосування до платника податків штрафних санкцій (стаття 120 ПК України), а не підставою для відмови у прийнятті та врахування податкової декларації.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було безпідставно та протиправно відмовлено позивачу у прийнятті спірної декларації.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП».
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» (69065, м.Запоріжжя, пров.Вологодський, буд.7, кімн.4, код ЄДРПОУ 34044957) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Запорізькій області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» за жовтень 2024 року з додатками, яка подається за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку, та провести бюджетне відшкодування позивачу за результатами останнього звітного (податкового) періоду у разі анулювання реєстрації платником податку - жовтень 2024 року протягом строків та в порядку, визначеному чинним податковим законодавством України.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТ-ГРУП» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова