Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 червня 2025 року Справа№200/862/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання - Кудрявцеві О.Ю.,
за участю (в режимі відеоконференції):
представника (в порядку самопредставництва) відповідача - Сахарова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток»
до Головного управління ДПС у Донецькій області,
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України № 80/4-0599 від 8 липня 2024 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, яким відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей позивача (а.с. 1-5 т. 1).
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року позовна заява була залишена без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали належного документа про сплату судового збору в розмірі 24 224,00 грн та заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій навести підстави пропуску зазначеного строку та надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску (а.с. 26-27 т. 1).
21 лютого 2025 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, до якої додано платіжну інструкцію № 870 про сплату судового збору в розмірі 24 224,00 грн (а.с. 30-39 т. 1).
Ухвалою суду від 6 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 4 квітня 2025 року о 12-00 год (а.с. 42-43 т. 1)
24 березня 2025 року до суду від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву та додаткові докази по справі (а.с. 47-250 т. 1, 1-250 т. 2).
1 квітня 2025 року до суду від представника (в порядку самопредставництва) Головного управління ДПС у Донецькій області, Сахарова В.В., надійшла заява про його участь у судовому засіданні, призначеному на 4 квітня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 1-2 т. 3).
Ухвалою суду від 2 квітня 2025 року відмовлено представнику відповідача про проведення судового засідання, призначеного на 4 квітня 2025 року, в режимі відеоконференції (а.с. 8 т. 3).
3 квітня 2025 року судом отримано від позивача заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 12 т. 3).
Ухвалою суду від 4 квітня 2025 року відкладено підготовче засідання у справі на 2 травня 2025 року о 13-30 год (а.с. 14 т. 3).
23 квітня 2025 року до суду від представника (в порядку самопредставництва) Головного управління ДПС у Донецькій області Сахарова В.В. надійшла заява від 23 квітня 2025 року про його участь у судовому засіданні, призначеному на 2 травня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 18 т. 3).
Ухвалою суду від 29 квітня 2025 року встановлено проведення підготовчого засідання у справі, яке призначене на 2 травня 2025 року о 13-30 год, здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника відповідача (в порядку самопредставництва) Сахарова В.В. (а.с. 25 т. 3).
Ухвалою суду від 2 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 30 травня 2025 року о 12-30 год (а.с. 34 т. 3).
23 травня 2025 року до суду від представника (в порядку самопредставництва) Головного управління ДПС у Донецькій області Сахарова В.В. надійшла заява про його участь у судовому засіданні, призначеному на 30 травня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 40 т. 3).
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року встановлено проведення підготовчого засідання у справі, яке призначене на 30 травня 2025 року о 12-30 год, здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника відповідача (в порядку самопредставництва) Сахарова В.В. (а.с. 46 т. 3).
Протокольною ухвалою суду від 30 травня 2025 року оголошено перерву у розгляді справи до 13-30 год 13 червня 2025 року (а.с. 50-53 т.3).
6 червня 2025 року до суду від представника (в порядку самопредставництва) Головного управління ДПС у Донецькій області Сахарова В.В. надійшла заява про його участь у судовому засіданні, призначеному на 13 червня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 55 т. 3).
Ухвалою суду від 9 червня 2025 року встановлено проведення судового засідання у справі, яке призначене на 13 червня 2025 року, здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника відповідача (в порядку самопредставництва) Сахарова В.В. (а.с. 61 т. 3).
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року відкладено судове засідання у справі на 13-30 год 27 червня 2025 року; зобов'язано відповідача надати суду додаткові докази по справі (а.с. 65 т. 3).
20 червня 2025 року до суду від відповідача надійшли додаткові докази по справі (а.с. 70-81 т. 3).
20 червня 2025 року до суду від представника (в порядку самопредставництва) Головного управління ДПС у Донецькій області Сахарова В.В. надійшла заява про його участь у судовому засіданні, призначеному на 27 червня 2025 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 83 т. 3).
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року встановлено проведення судового засідання у справі, яке призначене на 27 червня 2025 року, здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника відповідача (в порядку самопредставництва) Сахарова В.В. (а.с. 89 т. 3).
В судове засідання, призначене на 27 червня 2025 року, з'явився (в режимі відеоконференції) представник (в порядку самопредставництва) відповідача, Головного управління ДПС у Донецькій області, Сахаров В.В.
Представник позивача, Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», у судове засідання не з'явився; в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без участі представника підприємства (а.с. 12 т. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведені нормативно-правові приписи, розгляд справи здійснюється без участі представників позивача.
Представник (в порядку самопредставництва) відповідача, Головного управління ДПС у Донецькій області, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача з підстав, зазначених у відзиві на позов та додаткових поясненнях.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
24 жовтня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято попереднє рішення № 22/32-00-04-01-06 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків (позивачем) свого податкового обов'язку, яким у зв'язку із недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків обов'язків, позивачеві було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження зазначеної у заяві підстави.
Листом від 14 листопада 2022 року № 01-10/748 позивачем надано відповідь Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків на виконання зазначеного попереднього рішення.
7 грудня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято рішення № 28/32-00-04-01-06 про відсутність підстав для визнання неможливості своєчасного виконання позивачем своїх податкових зобов'язань з дотримання термінів сплати податку на прибуток, екологічного податку, земельного податку, подання річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за період з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану.
3 січня 2023 року зазначене рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України; скарга позивача від 3 січня 2023 року (вих. № 01-10/08) була отримана ДПС України 6 січня 2023 року.
Протягом 20-денного строку після отримання скарги ДПС України не направило рішення за наслідком розгляду скарги позивачу, також позивачем не було отримано рішення про продовження строку розгляду скарги, отже відповідно до приписів ст. 56 Податкового кодексу України скарга вважається повністю задоволеною на користь позивача з дня, наступного за останнім днем 20-го строку розгляду скарги, а заява позивача від 30 вересня 2022 року № 01-10/623 про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов'язку, в тому числі щодо сплати податку на прибуток, екологічного податку, земельного податку, подання річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за період з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану вважається задоволеною.
Разом із цим 8 липня 2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області було прийнято рішення № 80/4-0599 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, яке позивач вважає передчасним та протиправним, оскільки звернуті до стягнення суми не можуть вважатися податковим боргом і прийняття зазначеного рішення порушує права позивача, оскільки безпідставно збільшує податкові зобов'язання підприємства.
Крім цього у позові зазначено, що відповідно до норм ст.ст. 5, 6, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» рішення суду щодо стягнення заборгованості мають виконуватися державною виконавчою службою (державними виконавцями) та приватними виконавцями у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідач фактично перебрав на себе вказані повноваження та здійснював і здійснює примусові заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», за відсутності на це законних підстав.
При цьому відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» тимчасово, до 1 січня 2025 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях (крім певних виключень).
Таким чином, виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, у тому числі щодо ДП «Добропіллявугілля-видобуток», підлягали зупиненню. Разом із цим відповідачем в порушення діючого мораторію здійснюються заходи примусового виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (а.с. 1-5 т. 1).
У відзиві на позов Головне управління ДФС у Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Донецькій області як платник окремих видів податків; основне місце обліку платника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на 18 січня 2024 року за позивачем по території обслуговування Головного управління ДПС у Донецькій області податковий борг складав 61 140 908,60 грн, дата виникнення якого - 2 березня 2022 року.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з несплатою позивачем узгоджених податкових зобов'язань, Головним управлінням ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 19 січня 2024 року № 0000005-1310-0599, яку спрямовано на адресу підприємства.
Зазначену податкову вимогу позивачем було оскаржено до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12 квітня 2024 року № 10633/6/99 00-06-03-06 податкову вимогу форми «Ю» від 19 січня 2024 року № 0000005-1310-0599 та рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 19 січня 2024 року № 5/05-99-13-02-20/43895975 про опис майна у податкову заставу залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач двічі звертався із позовом до Донецького адміністративного суду щодо визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 19 січня 2024 року № 0000005-1310-0599 та рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19 січня 2024 року № 5/05-99-13-02-20/43895975 про опис майна у податкову заставу, але ухвалою суду від 14 червня 2024 року у справі № 200/3012/24 позовну заяву ДП «Добропіллявугілля-видобуток» до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення було повернуто позивачу, а ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 200/5079/24 позовну заяву ДП «Добропіллявугілля-видобуток» залишено без розгляду.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови, якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Станом на 8 липня 2024 року за позивачем обліковувався податковий борг, який виник у період з 2 березня 2022 року по 1 квітня 2023 року у результаті несплати грошових зобов'язань, визначених боржником у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, що подані контролюючому органу в установлені Кодексом строки та несплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, в сумі 72 282 003,54 грн.
Керуючись п. 95.5 ст. 95 ПК України в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій області О.Головіним було прийнято Рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу № 80/4-0599 від 8 липня 2024 на суму 72 282 003,54 грн.
Також у відзиві зазначено, що рішення Східного МУ ДПС по роботі з ВПП від 7 грудня 2022 року № 28/32-00-14-01-06 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку було оскаржено позивачем до суду (справа № 200/5769/23) і рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року, яке набрало законної сили 23 вересня 2024 року, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Щодо посилань позивача на те, що стягнення коштів має відбуватись за рішенням суду в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», у відзиві вказано, що відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України стягнення податкового боргу здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження за рішенням суду лише з платника податків - фізичної особи.
Відповідач наполягає на законності та обґрунтованості оскаржуваного позивачем рішення від 8 липня 2024 року та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (а.с. 47-51 т. 1).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» (далі також ДП «Добропіллявугілля-видобуток»), код ЄДРПОУ 43895975, зареєстроване місцезнаходження: 85001, Донецька область, м Добропілля, просп. Шевченка, буд. 2; зареєстровано платником податку на додану вартість з 1 грудня 2020 року; індивідуальний податковий номер платника податків 438959705072; перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків (основне місце обліку) та в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (неосновне місце обліку); основний вид діяльності 05.10 добування кам'яного вугілля (а.с. 6, 33, 56-60 т. 1).
Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (ГУ ДПС у Донецькій області), є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без статусу юридичної особи, код ЄДРПОУ ВП 44070187, зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59 (а.с. 47, 52-53 т. 1).
Як встановлено судом, у період з 2 лютого 2022 року по 27 березня 2024 року позивачем до контролюючого органу були подані податкові декларації та розрахунки до податкових декларацій за періоди: перший квартал 2022 року - четвертий квартал 2024 року: з рентної плати за спеціальне використання води (код класифікації доходів бюджету 13020100); з рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин (код класифікації доходів бюджету 13030100); з рентної плати за користування надрами для видобування кам'яного вугілля коксівного та енергетичного (код класифікації доходів бюджету 13031500); з земельного податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010500); з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (код класифікації доходів бюджету 19010100); за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (код класифікації доходів бюджету 19010200); за розміщення відходів у спеціально відведених дня цього місцях чи на об'єктах (код класифікації доходів бюджету 19010300); з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (код класифікації доходів бюджету 19011000) (а.с. 61-250 т. 1, а.с. 1-174 т. 2).
30 вересня 2022 року (вих № 01-10/623) ДП «Добропіллявугілля-видобуток» звернулось до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (за основним місцем обліку) (далі - СМУ ДПС по роботі з ВПП) із заявою про відсутність можливості виконання платником податків податкових обов'язків щодо: сплати податку на прибуток підприємства за 2021 рік, II та III квартал 2022 року; сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І, II та III квартали 2022 року; сплати екологічного податку за І, II та III квартали 2022 року; сплати земельного податку з лютого 2022 року по грудень 2022 року; подання контролюючому органу річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, та просило тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України підтвердити неможливість вказаних податкових обов'язків ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (вх. № 4222/6 від 6 жовтня 2022 року) (а.с. 7-8 т. 1).
24 жовтня 2022 року за результатом розгляду заяви позивача СМУ ДПС по роботі з ВПП було прийнято попереднє рішення № 22/32-00-14-01-06 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, із зазначенням переліку додаткових документів, необхідних надати на підтвердження зазначених підстав неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків, яке направлено позивачу рекомендованим листом (а.с. 9-10 т. 1).
14 листопада 2022 року позивачем направлено до СМУ ДПС по роботі з ВПП на виконання попереднього рішення лист з поясненнями (вих. № 01-10/748) та додаткові документи (а.с. 11 т. 1).
7 грудня 2022 року СМУ ДПС по роботі з ВПП було прийнято рішення № 28/32-00-04-01-06 про відсутність підстав для визнання неможливості своєчасного виконання позивачем своїх податкових зобов'язань з дотримання термінів сплати податку на прибуток, екологічного податку, земельного податку, подання річної фінансової звітності за 2021 рік, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, за період з 24 лютого 2022 року, до припинення або скасування воєнного стану, яке направлено позивачу рекомендованим листом (а.с. 12-14 т. 1).
3 січня 2023 року позивачем було подано скаргу на рішення СМУ ДПС по роботі з ВПП від 7 грудня 2022 року № 28/32-00-04-01-06 (а.с. 17-20 т. 1).
За поясненням позивача, скарга підприємства від 3 січня 2023 року за № 01-10/08 була отримана ДПС України 6 січня 2023 року (зв.бік а.с. 2 т. 1).
Також 3 січня 2023 року позивач направив до СМУ ДПС по роботі з ВПП повідомлення № 01-10/07 щодо адміністративного оскарження рішення від 7 грудня 2022 року № 28/32-00-04-01-06 (а.с. 15-16 т. 1).
6 вересня 2023 року за результатами розгляду скарги позивача ДПС України було прийнято рішення № 26117/6/99-00-06-01-04-06, згідно з яким рішення СМУ ДПС по роботі з ВПП від 7 грудня 2022 року № 28/32-00-14-01-06 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 244-246 т. 2).
13 жовтня 2023 року позивач, будучи не згодним з рішенням СМУ ДПС по роботі з ВПП від 7 грудня 2022 року № 28/32-00-04-01-06 щодо можливості своєчасного виконання податкових обов'язків, зобов'язання прийняти рішення, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення (а.с. 226-231 т. 2).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/5769/23 від 23 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ДП «Добропіллявугілля-видобуток» до СМУ ДПС по роботі з ВПП про визнання протиправним та скасування рішення від 7 грудня 2022 року № 28/32-00-04-01-06 щодо можливості своєчасного виконання підприємством своїх податкових обов'язків, зобов'язання прийняти рішення, яким встановити неможливість своєчасного виконання підприємством своїх податкових обов'язків згідно заяви від 30 вересня 2022 року № 01-10/623 - відмовлено. Рішення набрало законної сили 23 вересня 2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121181399, а.с. 226-231 т. 2).
За поясненням відповідача, станом на 18 січня 2024 року відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС по території обслуговування ГУ ДПС у Донецькій області за позивачем обліковувалась податкова заборгованість в розмірі 61 140 908,60 грн, яка виникла з 2 березня 2022 року.
19 січня 2024 року у зв'язку із несплатою ДП «Добропіллявугілля-видобуток» узгоджених податкових зобов'язань, ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу за формою «Ю» № 0000005-1310-0599, яку спрямовано на адресу підприємства рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яка отримана представником підприємства 30 січня 2024 року (а.с. 247 т. 2).
13 лютого 2024 року зазначена вимога була оскаржена позивачем до ДПС України (а.с. 247 т. 1).
Рішенням ДПС України № 5999/6/99-00-06-03-03-06 від 5 березня 2024 року строк розгляду скарги продовжено (а.с. 247 т. 2).
Рішенням ДПС України № 10633/6/99-00-06-03-06 від 12 квітня 2024 року про результати розгляду скарги позивача податкову вимогу форми «Ю» від 19 січня 2024 року № 0000005-1310-0599 та рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 19 січня 2024 року № 5/05-99-13-02-20/43895975 про опис майна у податкову заставу залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 247-249 т. 2).
Як вбачається з пояснень відповідача, які підтверджуються даними програмного забезпечення суду «Діловодство спеціалізованого суду» та даними Єдиного державного реєстру судових рішень, позивачем податкова вимога від 19 січня 2024 року № 0000005-1310-0599 була двічі оскаржена до Донецького окружного адміністративного суду, але ухвалою суду від 14 червня 2024 року у справі № 200/3012/24 позовну заяву позивача до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу; ухвалою суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 200/5079/24 залишено без розгляду позовну заяву позивача до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною і скасування вимоги, визнання протиправним і скасування рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119752805, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122549674).
За поясненням відповідача, станом на 18 липня 2024 року згідно з інформаційно-комунікаційної системи ДПС за відповідачем рахувався борг у розмірі 72 282 603,54 грн, що раніше не був заявлений до суду, який виник у період з 2 березня 2022 року по 1 квітня 2023 року у результаті несплати грошових зобов'язань, визначених боржником у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, що подані контролюючому органу в установлені Кодексом строки та несплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати (а.с. 47-51 т. 1).
Наявність обліку вказаного боргу підтверджується витягом із даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС (ІКП платника) та довідкою про наявність податкового боргу у позивача станом на 8 липня 2024 року (а.с. 175-177, 178-225 т. 2).
8 липня 2024 року в.о.начальником Головного управління ДПС у Донецькій області О.Головіним було прийнято рішення «про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу» № 80/4-0599, згідно з яким відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей ДП «Добропіллявугілля-видобуток»; код ЄДРПОУ 43895975. У рішенні зазначено про додаток до рішення: розрахунок суми податкового боргу до стягнення на 2 арк (а.с. 21 т. 1).
Відповідно до додатку до цього рішення, сума боргу до стягнення склала 72 282 003,54 грн, в т.ч.:
1) земельний податок з юридичних осіб (код за КАТОТТГ: UA14140030000092230; код класифікації доходів бюджету 18010500) - 1 431,20 грн; період виникнення - з 2 січня 2024 року по 30 січня 2024 року;
2) земельний податок з юридичних осіб (код за КАТОТТГ: UA14120110000031497; код класифікації доходів бюджету 18010500) - 482,82 грн; період виникнення - з 2 січня 2024 року по 30 січня 2024 року;
3) земельний податок з юридичних осіб (код за КАТОТТГ: UA14160090000058463; код класифікації доходів бюджету 18010500) - 1 907 872,93 грн; період виникнення - з 2 березня 2022 року по 1 квітня 2024 року;
4) земельний податок з юридичних осіб (код за КАТОТТГ: UA14160070000097326; код класифікації доходів бюджету 18010500) - 2 921 487,63 грн; період виникнення - з 1 травня 2023 року по 1 квітня 2024 року;
5) земельний податок з юридичних осіб (код за КАТОТТГ: UA14160030000019136; код класифікації доходів бюджету 18010500) - 8 081,71 грн; період виникнення - з 2 березня 2022 року по 1 квітня 2024 року;
6) земельний податок з юридичних осіб (код за КАТОТТГ: UA14120150000071686; код класифікації доходів бюджету 18010500) - 1 233 031,17 грн; період виникнення - з 30 травня 2023 року по 1 квітня 2024 року;
7) надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (код за КАТОТТГ: UA14160070000097326; код класифікації доходів бюджету 19010200) - 2 448 720,49 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
8) надходження від розміщення відходів у спеціально відведених дня цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (код за КАТОТТГ: UA14160090000058463; код класифікації доходів бюджету 19010300) - 574,20 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
9) рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати та спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення) (код за КАТОТТГ: UA14160070000097326; код класифікації доходів бюджету 13020100) - 350 513,95 грн; період виникнення - з 20 лютого 2023 року по 19 лютого 2024 року;
10) надходження від розміщення відходів у спеціально відведених дня цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (код за КАТОТТГ: UA14160070000097326; код класифікації доходів бюджету 19010300) - 610 275,54 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
11) надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (код за КАТОТТГ: UA14160090000058463; код класифікації доходів бюджету 19010200) - 909 505,82 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
12) екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (код за КАТОТТГ: UA14160070000097326; код класифікації доходів бюджету 19010100) - 4 664 953,76 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
13) надходження від розміщення відходів у спеціально відведених дня цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (код за КАТОТТГ: UA14120150000071686; код класифікації доходів бюджету 19010300) - 602 272,96 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
14) екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю) (код за КАТОТТГ: UA14120150000071686; код класифікації доходів бюджету 19010100) - 1 754 799,20 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
15) рентна плата за користування надрами для видобування кам'яного вугілля коксівного та енергетичного (код за КАТОТТГ: UA14160070000097326; код класифікації доходів бюджету 13031500) - 41 007 311,06 грн; період виникнення - з 19 серпня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
16) рентна плата за користування надрами для видобування кам'яного вугілля коксівного та енергетичного (код за КАТОТТГ: UA14120150000071686; код класифікації доходів бюджету 13031500) - 9 625 027,73 грн; період виникнення - з 20 лютого 2023 року по 19 лютого 2024 року;
17) рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (код за КАТОТТГ: UA14120150000071686; код класифікації доходів бюджету 13030100) - 104 603,03 грн; період виникнення - з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2024 року;
18) екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (код за КАТОТТГ: UA14000000000091971; код класифікації доходів бюджету 19011000) - 1 207 291,61 грн; період виникнення - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року;
19) надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (код за КАТОТТГ: UA14120150000071686; код класифікації доходів бюджету 19010200) - 2 923 764,73 грн; період виникнення (термін сплати) - з 20 травня 2022 року по 19 лютого 2024 року (а.с. 22 т. 1).
Відповідно до більш детального розрахунку податкового боргу, наданому відповідачем, борг в розмірі 72 282 603,54 грн складається з задекларованих позивачем податків/зборів у податкових накладних та розрахунках до них, копії яких наявні в матеріалах справи, з терміном сплати з 22 березня 2022 року по 1 квітня 2024 року (а.с. 236-243 т. 2).
За матеріалами справи, спірне рішення після його прийняття не направлялось відповідачем позивачу; за поясненням відповідача - у зв'язку із тим, що таке направлення ПК України не передбачено (а.с. 47-51 т. 1).
Відповідно до матеріалів справи, зазначене рішення було отримано позивачем разом із листом відповідача від 29 серпня 2024 року (вих. № 9785/6/05-99-13-08) у відповідь на його лист-запит від 19 серпня 2024 року (вих. № 01-10/689) стосовно списання коштів за платіжними інструкціями від 23 липня 2024 року № 616/07 на суму 534 723,76 грн та від 15 серпня 2024 року № 231993 на суму 872 056,03 грн (а.с. 232-235 т. 2).
Будучи не згодним із даним рішенням, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.3 ст. 6 ПК України податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу; збір (плата, внесок) - обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Згідно з п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Абзацом 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми п о д а т к о в о г о б о р г у або й о г о ч а с т и н и. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. П е р е л і к в і д о м о с т е й, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов'язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом (абз. 1).
У разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, в и з н а ч е н и х п л а т н и к о м податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу б е з звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави (абз. 2).
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення (абз.абз. 3, 4, 5).
З аналізу наведених нормативно-правових приписів слідує, що прийняття контролюючим органом без звернення до суду рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей в розмірі у с і є ї суми податкового боргу може мати місце у випадку, якщо у с я сума боргу виникла у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу); в іншому випадку (якщо у с я сума боргу складається не лише з боргу, що виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу) таке рішення може бути прийнято контролюючим органом щодо ч а с т и н и боргу.
При цьому зазначене може мати місце за наявності певних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом приймати рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.
Крім цього, таке рішення має містити відомості, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, саме Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику […] та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової політики, […].
Суду не надано відомостей про прийняття Мінфіном рішення, яким встановлено перелік відомостей, які має містити рішення контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, у рахунок погашення податкового боргу.
Щодо наказу ДПС України від 6 грудня 2019 року № 199 «Про затвердження примірних форм Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; Журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України» (у редакції наказу ДПС України від 8 лютого 2024 року № 119), який врахований відповідачем при складанні спірного рішення, суд зазначає таке.
Як вбачається зі змісту наказу ДПС України від 6 грудня 2019 року № 199 «Про затвердження примірних форм Рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу; Журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України» (у редакції наказу ДПС України від 8 лютого 2024 року № 119), зазначеним наказом затверджену примірну форму Рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу (а.с. 77-81 т. 3).
Відповідно до затвердженої форми примірного рішення посадова особа податкового органу «відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішив(ла) здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей (найменування платника податків, код згідно ЄДРПОУ)» (а.с. 81 т. 3).
Отже, затверджена наказом ДПС України від 6 грудня 2019 року № 199 (в редакції наказу ДПС України від 8 лютого 2024 року) примірна форма рішення не враховує приписи п. 95.5 ст. 95 ПК України (зокрем, те, що прийняте у порядку абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України рішення може стосуватися тільки певного, конкретно визначеного податкового боргу, який не сплачується протягом 90 календарних днів).
Суд вважає за необхідне зазначити, що вказаний наказ не є нормативно-правовим актом, а затвердження ним примірних форм рішень не спростовує необхідності зазначення у рішенні конкретної суми боргу, яка підлягає стягненню, та підстав виникнення цього боргу.
Необхідність зазначення у вказаному рішенні суми податкового боргу, а також підстав його виникнення, пов'язана із тим, що у такий спосіб (шляхом прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або іншою уповноваженою особою без звернення до суду) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.
Верховним Судом в постанові від 17 червня 2021 року у справі № 440/4736/19 сформульовано правовий висновок стосовно правових наслідків відсутності суми податкового боргу в рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, та зазначено, що відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України рішення контролюючого органу є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи, а посилання контролюючого органу на наказ, яким затверджена примірна форма рішення не є нормативно-правовим актом, що не спростовує необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення джерела, за рахунок коштів якого буде здійснено погашення податкового боргу, а також конкретної суми, яка підлягає стягненню, та підстави виникнення цього податкового боргу. Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов'язана, із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки. Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПК України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов'язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, сплив 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань та/або пені.
Аналогічні підходи до правозастосування п. 95.5 ст. 95 ПК України знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 280/27/22, від 18 лютого 2025 року у справі № 440/8447/23, від 27 лютого 2025 року у справі № 380/26982/23.
У цих постановах Верховний Суд також зазначив, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт. Вирішуючи спір про правомірність рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє це рішення на відповідність критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.
Як вбачається зі змісту спірного рішення, у ньому зазначено, що «відповідно до п. 95.5. ст. 95 ПК України вирішено здійснити погашення у с і є ї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей ДП «Добропіллявугілля-видобуток».
Згідно із довідкою «Інформація наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 8 липня 2024 року (платник податків - Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток», код 43895975) станом на 8 липня 2024 року») податковий борг до зведеного бюджету (в т.ч.: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п (регіон: Донецька область), рентна плата та спецвикористання води (крім рентної тати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення) (регіон: Донецька область), рентна плата та користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (регіон: Донецька область), рентна плата за користування надрами для видобування кам'яного вугілля коксівного та енергетичного (регіон: Донецька область), земельного податку з юридичних осіб (регіон: Донецька область), екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (регіон: Донецька область), плата за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (регіон: Донецька область), плата за розміщення відходів у спеціально відведених дня цього місцях чи на об'єктах (регіон: Донецька область), екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (регіон: Донецька область), податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (регіон: м. Дніпро)) - склав 186 721 391,88 грн, в т.ч. по Донецькій області: 84 596 182,55 грн (а.с. 175-177 т. 2).
Суд наголошує, що згідно з абз. 4 п. 95.2 ст. 95 ПК України рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є в и м о г о ю стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Отже, передбачене п. 95.5 ст. 95 ПК України рішення про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, яке має статус вимоги, має містити суму боргу, що підлягає стягненню, а також підстави виникнення заявленого до стягнення податкового боргу.
Про необхідність зазначення конкретних сум у рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу свідчить і те, що контролюючий орган має право пред'явлення платіжних документів банкам на підставі такого рішення, отже вказане рішення не може бути ані безмежним, ані невизначеним. Платник податків також має право бути обізнаним про розмір грошових коштів, які за таким рішенням списуватимуться з рахунків у банках без його згоди та без звернення до суду. Зазначене свідчитиме про пропорційність та баланс прав та інтересів сторін таких правовідносин. Визначення у такому рішенні суми податкового боргу, яким обмежується реалізація рішення про його стягнення, встановлює межі прав контролюючого органу та запобігає можливим зловживанням та помилковому пред'явленню банкам платіжних інструментів за іншими зобов'язаннями, що виходять за межі визначеної процедури.
Оскаржуване в межах цієї справи рішення (яке має статус вимоги) не містить конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей позивача, у рішенні не зазначено - якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПК України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить приписам п. 95.5 ст. 95 ПК України (додавання до цього рішення додатку із зазначенням суми боргу до стягнення та розшифровкою цієї суми не нівелює необхідність зазначення у тексті самого рішення суми боргу до стягнення, так як ПК України містить вимоги саме до рішення та не містить нормативно-правових приписів стосовно додатку до нього).
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг врегульовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі - Інструкція № 163).
Згідно із пп. 19 п. 6 Інструкції № 163 примусове списання (стягнення) - це платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених ПК України.
При цьому, згідно із пп. 2 п. 62 Інструкції № 163 стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у п. 95.5 ст. 95 ПК України).
Особливістю примусового списання згідно із абз. 3 п. 64 Інструкції № 163, є те, що стягувач не подає надавачу платіжних послуг рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжну інструкцію.
Таким чином, процедура примусового списання коштів платника податків визнає рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу рівнозначним як виконавчому документу, так і судовому рішенню, отже є правомірним очікувати від такого рішення контролюючого органу додержання мінімальних стандартів процедури стягнення коштів без згоди платника податків та без судового рішення визначення у ньому суми податкового боргу.
З урахуванням наведеного, суд висновує, що дотримання принципів добросовісності та безсторонності зумовлює необхідність зазначення контролюючим органом у тексті рішення, прийнятому згідно із п. 95.5 ст. 95 ПК України, як повного розміру суми податкового боргу, так і підстав виникнення цього боргу, оскільки цим підтверджувалось би додержання вимог вказаної норми щодо умов (меж) прийняття рішення (1) грошових зобов'язань, визначених платником податків у податкових деклараціях, (2) не сплачених протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку їх сплати.
Лише за таких обставин контролюючий орган та платник податків будуть знаходитись у ситуації юридичної визначеності у процедурі стягнення податкового боргу в порядку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПК України.
Загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі № 810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з й о г о з м і с т у можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Однак, в даному випадку недоліки оскаржуваного рішення (відсутність у ньому розміру суми, яка підлягає стягненню, та підстав виникнення боргу) не є технічними недоліками, при цьому є суттєвими та мають безпосередній вплив на правомірність цього рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання цього рішення протиправним.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У рішенні ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
На підставі викладеного, спірне рішення відповідача підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з платіжною інструкцією № 870 від 14 лютого 2025 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 24 224,00 грн (а.с. 34, 41а т. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 94, 139, 192-193, 205, 242-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (код ЄДРПОУ 43895975, зареєстроване місцезнаходження: 85001, Донецька область, м Добропілля, просп. Шевченка, буд. 2) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 80/4-0599 від 8 липня 2024 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (код ЄДРПОУ 43895975, зареєстроване місцезнаходження: 85001, Донецька область, м Добропілля, просп. Шевченка, буд. 2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скорочене рішення суду проголошено у судовому засіданні.
Повний текст рішення складено та підписано 5 серпня 2025 року.
Суддя Н.П. Волгіна