Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 серпня 2025 року Справа№640/17461/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лерсен ЛТД» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14, офіс 9, код ЄДРПОУ 42671567) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Лерсен ЛТД» (далі - позивач) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “С» № 145/33000703 від 01.07.2022 року про застосування відносно ТОВ “Лерсен ЛТД» штрафних санкцій на суму 488 007,55 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документами, які є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, а висновки про порушення обліку пального можуть застосовуватися виключно у випадку реалізації не облікованого товару, без проведення розрахунків за нього через реєстратор розрахункових операцій. Позивач звернув увагу, що ні журнал обліку надходження нафтопродуктів, ні змінні звіти за формою №17-НП, ні журнал обліку скрапленого газу, ні змінні звіти за формою №14-ГС не є документами первинного бухгалтерського обліку на підставі яких здійснюється облік пального, а є документами, що підтверджують лише приймання на АЗС нафтопродуктів (газу), що надійшли автомобільним транспортом, у той час як видаткова та товарно-транспортні накладні є підставою оприбуткування палива (скрапленого газу) за складським та бухгалтерським обліком підприємства. У відповідності до вимог законодавства, зокрема Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України N 281/171/578/155 від 20.05.2008 року посадовим особам податкового органу при проведенні фактичної перевірки надано в повному обсязі документи, що підтверджують належне ведення обліку товарно-матеріальних цінностей, в тому числі нафтопродуктів. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року (суддя Мамедова Ю.Т.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/17461/22.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Зінченка О.В. для розгляду адміністративної справи № 640/17461/22.
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/17461/22.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що здійснення товариством роздрібної торгівлі пальним, не облікованим у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації на АЗС у зв'язку із тим, що на початок проведення перевірки товариством не подані журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №17-НП, змінні звіти оператора АЗС за формою №17-НП та №14-ГС, ведення яких є обов'язковим. Зауважив щодо обов'язку платника податку надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі усі документи, які належать до предмета перевірки.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» є платником податків і зареєстроване як юридична особа 05.12.2018, код ЄДРПОУ 42671567, місцезнаходження: 03039, м. Київ, провул. Руслана Лужевського, буд.14, корп. 6, оф. 9.
Основним видом діяльності за КВЕД є: 47.30 «Роздрібна торгівля пальним».
ГУ ДПС у Сумській області на підставі наказу від 11.05.2022 року проведено фактичну перевірку АЗС, що належить ТзОВ «Ларсен ЛТД», яка розташована за адресою: вул. Металургів, 17а, Сумська область, м. Суми (ЄДРПОУ 42671567), за результатами якої складений акт від 20.05.2022 №1054/18/19/ РРО/42671567, в якому податковий орган дійшов до висновків про порушення пункту 12 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині реалізації пального, що не обліковано у встановленому порядку.
Встановлено надходження на автозаправочній станції (АЗС) за адресою: Сумська обл., м.Суми, вул. Металургів, буд. 17а - уніфікований номер акцизного складу в СЕРП та СЕ 1014323, та реалізації пального (палива дизельного та бензину автомобільного) у загальній кількості 13 108,78 літрів, що не обліковане у відповідному журналі обліку надходження нафтопродуктів - відсутні записи про надходження палива на АЗС на суму 488007,55 грн.
При цьому до актів передачі, акту інвентаризації, згідно яких встановлено надлишок пального, акта про перевезення нафтопродуктів під час перевірки не надано первинні документи, накладні на отримання такого пального.
На підставі акту перевірки від 20.05.2022 №1054/18/19/ РРО/42671567 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 145/33000703 на загальну суму штрафних санкцій в розмірі 488 007,55 гривень.
Позивачем до ДПС України подавалася скарга на оскаржуване повідомлення-рішення, яка рішенням від 26.05.2022 залишена без задоволення.
На підтвердження ведення обліку запасів пального товариством до суду подані такі документи:
- змінні звіти АЗС за формою 14-ГС з 10.05.2022 щодо руху нафтопродуктів;
- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів;
- Наказ від 18.04.2022 року № 18-04/2022, яким зазначено про те що на відповідну інвентаризаційну комісію, створену на підставі наказу №27-09/2021 від 27.09.2021 року, покладено функції щодо документарного оформлення та контроль за здійснення перекачування пального між резервуарами одного акцизного складу, 18.05.2022 року здійснено перекачування бензину автомобільного А-95 - Євро 5-Е5, (КОД УКТ ЗЕД 2710124512) з резервуару №4 в резервуар №2 з бензином автомобільним А-95-Євро 5-Е5 (КОД УКТ ЗЕД 2710124512), без зміни хіміко-фізичних властивостей, згідно наказу від 18 квітня 2022 р. №18-04/2022; 03.05.2022 року було здійснено перекачування бензину автомобільного А-95 - Євро 5-ЕО (КОД УКТ ЗЕД 2710124512) з резервуару №2 в резервуар №1 з бензином автомобільним А-95-Євро 5-Е0.(КОД УКТ ЗЕД 2710124512), без зміни хіміко-фізичних властивостей, згідно наказу від 18 квітня 2022 р. №18-04/2022.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За нормами статті 112 Кодексу особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
За визначенням у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Як закріплено у пункті 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
За приписами пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
За нормами пункту 85.6 цієї ж статті у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
За змістом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
За нормами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За положеннями пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг закріплені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (Закон №265/95-ВР). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Як закріплено у пункті 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язанівести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
За правилами статті 20 цього ж Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
За визначеннями у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (Закон № 996-XIV): бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до приписів статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
За правилами статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (Інструкція № 281).
За нормами підпункту 4.2.5.4 Інструкції № 281 для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.
Відповідно до підпункту 4.2.5.6 Інструкції № 281 обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об'єму відпущених пального або олив.
Розділ 10 Інструкції №281 визначає порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях.
За нормами підпункту 10.2.1 пункту 10.2 Інструкції № 281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
У відповідності до підпункту 10.2.2 Інструкції №281 одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП (додаток 13). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб'єкта підприємницької діяльності.
Як закріплено у підпункті 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281 на підставі ТТН та акту приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та слідами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП.
Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14).
У відповідності до підпункту 10.3.1.3 цієї Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Пункт 10.4 Інструкції №281 визначає порядок приймання-передавання зміни на АЗС. Згідно з пунктами 10.4.1-10.4.2 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно- роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1%. Дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
За нормами підпункту 10.4.3 пункту 10.4 Інструкції після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Розділ 16 Інструкції №281 визначає облік нафтопродуктів на АЗС.
За положеннями пункту 16.1 Інструкції №281 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за Формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Як закріплено у пункті 16.2 Інструкції №281 бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності визначений Інструкцією, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 № 332 (Інструкція №332).
За приписами підпункту 5.2.2 Інструкції №332 приймання СВГ, що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних та документів про якість (паспортів) на СВГ, оформлених у відповідності до ДСТУ 4047-2001, з обов'язковим складанням акта приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом, за формою №3-ГС (додаток 3). Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.
За нормами підпункту 5.2.4 Інструкції №332 інформація про кількість СВГ, що надійшов на підприємство в автоцистернах, зазначається у журналі оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС і після здавання звіту матеріально відповідальною особою в бухгалтерію оприбутковується за бухгалтерським обліком.
У відповідності до пункту 9.1 Інструкції №332 на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС. Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою №14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).
За положеннями пункту 10.1 цієї ж Інструкції матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік СВГ у товарній книзі кількісного руху СВГ за формою №15-ГС, в якій записуються надходження і відпуск газу за день, а також виводять залишки на кінець дня. Крім цього, для посилення контролю за кількісним збереженням СВГ під час приймання, відпуску та його зберігання, матеріально відповідальні особи ведуть журнал оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС.
Суд зазначає, що наявність журналів обліку надходження нафтопродуктів і обліку надходження скрапленого вуглеводневого газу та змінних звітів форми №17-НП і №14-ГС є обов'язковим для позивача, останній повинен в повному обсязі вносити до зазначених документів відповідні записи. При цьому, основними документами для обліку пального є саме первинні документи. Так, Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 у справі №640/20727/21 зазначив, що журнал обліку надходження нафтопродуктів та змінний звіт не є первинним чи зведеним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд звертає увагу, що у межах спірних відносин у запиті про надання документів не містилось вказівки на такі журнали та змінні звіти, як документи необхідні для подання контролюючому органу. При цьому, акт стосовно неподання будь-якого із перерахованих у запиті документів відсутній, як і податковим органом не зазначено невиконання вимог запиту.
Так само, зі змісту наказу про проведення перевірки і направлень на перевірку у цьому випадку не вбачається обов'язку платника податку надати саме такі документи (журнали і змінні звіти) під час проведення фактичної перевірки. Тобто суб'єкт владних повноважень не зазначив чіткої і конкретної вимоги по наданню журналів і змінних звітів, а зазначений у наказі і направленнях предмет перевірки (з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки) не дає змогу платнику податків визначити необхідність подання перерахованих документів (журналів і змінних звітів).
При цьому, суд наголошує, що з актом перевірки товариство не погодилось, направило заперечення на цей акт і додали до заперечень, у тому числі, журнали обліку нафтопродуктів, а також інші документи.
У той же час, податковий орган при розгляді заперечень не проаналізував додані до них документи, не врахував їх, не надав їм оцінку, що не узгоджується з положеннями статей 44 і 86 Податкового кодексу України.
Крім того, необхідність врахування податковим органом таких документів викладена і у правових висновках Верховного Суду у постановах від 19.09.2024 у справі 460/49664/22 та від 21.09.2023 у справі № 280/11956/21, спір у цих справах стосувався саме дотримання порядку обліку нафтопродуктів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Також суд звертає увагу, що позивачем надані видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні на підтвердження здійснення обліку пального, подання яких під час перевірки, як уже зазначалося, не заперечується відповідачем. Жодних зауважень до таких документів відповідачем не висловлено, їх аналізу контролюючим органом не проведено.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.05.2023 у справі №640/20727/21, у відповідності до якого відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією №281 документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що у розглядуваному випадку відповідач не довів правомірність спірного рішення, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “С» № 145/33000703 від 01.07.2022 року про застосування відносно ТОВ “Лерсен ЛТД» штрафних санкцій на суму 488 007,55 гривень.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 4880,08 грн., відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лерсен ЛТД» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14, офіс 9, код ЄДРПОУ 42671567) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “С» № 145/33000703 від 01.07.2022 року про застосування відносно ТОВ “Лерсен ЛТД» штрафних санкцій на суму 488 007,55 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лерсен ЛТД» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14, офіс 9, код ЄДРПОУ 42671567) понесені витрати зі сплати судового збору 4880,08 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят гривень 08 копійок).
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 05 серпня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко