06 серпня 2025 р.Справа №160/20495/25
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/20495/25,
установив:
15 липня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною та скасувати довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 від 13.06.2025 року №2025-0613-1429-33853 винесеної про ступінь придатності громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
05 серпня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову в адміністративній справі №160/20495/25, в якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати певні дії, а саме мобілізацію громадянина України ОСОБА_1 для призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів до набрання законної сили рішення суду по справі №160/20495/25.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що після того, як Позивач звернувся до суду з позовною заявою, а також до ІНФОРМАЦІЯ_3 з скаргою на довідку військово-лікарської комісії № 2025-0613-1429-33853 в розрізі викладених діагнозів, Позивачу була направлена повістка № 4301349 для призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних те резервістів. Тобто, Відповідач здійснює активні дії з призову на військову службу ОСОБА_1 керуючись довідкою ВЛК № 2025-0613-1429-33853, яка наразі оскаржується. В конкретно цьому випадку захід забезпечення позову як заборона ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснювати дії з мобілізації громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до набрання законної сили рішення по цій справі є адекватним проханням з урахуванням підстав звернення до суду Позивачем, тим паче, що Відповідач вже почав здійснювати активні дії з мобілізації Позивача після проходження ВЛК доказом чого є направлення повісток.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відтак, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання.
Суд встановив, що згідно з повісткою, яка підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 наказано з'витись 23.07.2025 р. на 09:00 для призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Як зазначалось, предметом заяви про забезпечення позову є заборона ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати певні дії, а саме мобілізацію громадянина України ОСОБА_1 для призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів до набрання законної сили рішення суду по справі №160/20495/25.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Суд встановив, згідно з повісткою, яка підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 наказано з'витись 23.07.2025 р. на 09:00 для призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів, тобто у дату, яка на час подання заяви про забезпечення позову вже минула.
Відтак, призначений ІНФОРМАЦІЯ_7 день, у який могло бути здійснено відправлення в рамках призову, вже минув, а тому у суду відсутні докази про те, що у подальшому будуть вчинені дії щодо призову ОСОБА_1 , зокрема, дій по відправленню у військову частину.
Таким чином, поданими доказами не підтверджуються доводи заявника про вірогідність на цей час набуття ним статусу військовослужбовця у зв'язку з відправленням з ІНФОРМАЦІЯ_8 у військову частину, оскільки день, призначений для явки до ІНФОРМАЦІЯ_8 вже минув.
Отже, наявними матеріалами не підтверджено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, позивач не надав суду належних та достовірних доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про очевидну протиправність дій відповідача щодо мобілізації позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/20495/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Савченко