про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 серпня 2025 р. Справа № 120/10767/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до 2-го відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до 2-го відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування.
Згідно із частиною п'ятою статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Частиною 1 ст. 5 КАС України унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до прохальної частини даної позовної заяви, суддею встановлено, що позивачем не заявлено зобов'язальної вимоги, а зміст позовних вимог обмежено лише вимогою прохального характеру.
У зв'язку із зазначеним, суд наголошує на невідповідності позовних вимог вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 КАСУ, оскільки зазначені позовні вимоги не відповідають вимогам, які встановлюються до змісту та форми адміністративного позову. Позивач не конкретизував, які саме права та інтереси були порушені, а також не вказав чіткі підстави для задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1 211,20 грн.
В той же час, вважаю за необхідне звернути увагу на наступне.
Положеннями пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 53 КАС України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, в силу частини 1 статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , його батьки діють як законні представники неповнолітньої дитини в розумінні частини 1 статті 56 КАС України, а не як фізичні особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 КАС України.
Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 29.05.2019 у справі №640/109/19.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до 2-го відділу у м. Вінниці Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 7-ми денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович