Провадження № 11-сс/821/385/25 Справа № 712/9911/25 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 серпня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи прокурор підозрюваний захисник ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, не працюючого, на утриманні дітей не має, є особою з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України,
Старший слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 подала до суду клопотання, в якому просила продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.08.2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.07.2025 року клопотання задоволено.
Продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.08.2025 року, без визначення розміру застави.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , ступінь суспільної небезпечності, яку несуть в собі протиправні діяння проти основ національно безпеки, проти авторитету органів державної влади в особливий період, враховуючи зміст ризиків, на запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу та особу підозрюваного, а також беручи до уваги також те, що ризик впливу на свідків об'єктивно не зменшився, слідчий суддя прийшов до висновку, що менш суворий запобіжний захід, на даному етапі досудового розслідування, ніж тримання під вартою, не забезпечить ризикам порушення підозрюваним процесуальних обов'язків.
Не погодившись із ухвалою суду, захисник підозрюваного ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та прийняти нову постанову, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час доби. Тобто з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., місце домашнього арешту в нічний час доби визначити місце проживання підозрюваного, а саме АДРЕСА_1 .
Захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, такою, що винесена без урахування всіх об'єктивних підстав, та незаконною.
Судом не наведено жодного обґрунтування чому до підозрюваного ОСОБА_7 , не можна застосовувати запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою, а у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чому не можна -застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів працездатних осіб.
Фактичні обставини, які викладені у клопотанні про продовження запобіжного заходу не підтверджуються доказами, а тому продовження самого найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - є не обґрунтованим, безпідставним рішенням, адже позбавляє волю підозрюваного ОСОБА_7 .
Щодо можливого впливу підозрюваного на свідків, то такі твердження є надуманими, крім того сторона захисту наголошує, що у випадку застосування судом запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою (цілодобовий домашній арешт або нічний домашній арешт), підозрюваний має постійне місце проживання, що унеможливить будь-які ризики впливу на свідків.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання.
Захисник вважає, що цілком доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час доби.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого відділення Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025250310001846 від 26.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.114-1, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
26.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310001846 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
27.05.2025 року ОСОБА_7 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
27.05.2025 року постановою слідчого було змінено правову кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
27.05.2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
28.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310001866 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
28.05.2025 року постановою прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № №12025250310001846 та 12025250310001866 об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 12025250310001846 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
28.05.2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 350 КК України.
29.05.2025 року слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 25.07.2025 року.
17.07.2025 року постановою керівника Черкаської окружної прокуратури строк досудового розслідування в об'єднаному кримінальному проваджені № 120252350310001846 від 26.05.2025 року продовжено до трьох місяців, тобто до 27.08.2025 року.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати досудового розслідування.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого проти основ національної безпеки, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років та у вчиненні нетяжкого злочину проти авторитету органів державної влади, за яке передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилятися від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання.
ОСОБА_7 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схиляти їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували підозрюваного.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_7 матиме змогу вчинити інше кримінальне правопорушення, так як існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень може вдатися до відповідних дій.
Ухвалюючи рішення про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою слідчий суддя виходив із того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, враховуючи обсяг досліджених доказів, продовжують існувати ризики, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя врахував, що на даний час є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого не з'ясував всіх обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та прийшов до помилкового висновку про можливість задоволення вказаного клопотання та продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, є домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до частин 2, 6 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Апеляційний суд вважає, що в сукупності із встановленими обставинами кримінального провадження, даними про особу підозрюваного, який є інвалідом ІІ групи, має постійне місце проживання, має позитивну характеристику за місцем проживання, запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо і у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Колегія суддів приходить до переконання, що саме такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у даному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду прокурор не навів достатніх підстав та не обґрунтував доцільність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не довів, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не буде достатнім для запобігання неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .
У даному випадку відсутні об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , при застосуванні до нього іншого запобіжного заходу, буде ухилятися від суду, впливатиме на свідків чи перешкоджатиме досудовому розслідуванню іншим шляхом.
Обставини справи вказують, що його належну процесуальну поведінку може забезпечити менш суворий запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 підлягає до часткового задоволення, а ухвала слідчого судді підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого про продовження запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.08.2025 року включно.
На час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти на підозрюваного обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та зміну контактного номеру телефону;
3) заборонити цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд.
В період введення воєнного стану на території України дозволяти підозрюваному ОСОБА_7 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись із визначеного місця проживання з метою перебування в укритті.
Роз'яснити ОСОБА_7 , що невиконання покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на слідчого, контроль за виконанням - на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: