Справа № 552/1571/25 Номер провадження 33/814/572/25Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
05 серпня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю адвоката Савченка А.Г. - захисника в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Савченка А.Г. - захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Полтава, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.06.2020,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою, 23 лютого 2025 року о 00:31 год. м. Полтава, вул. Соборності, 57, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» в лікаря нарколога особа відмовилась на бодікамеру 467816.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Савченко А.Г. - захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що всі досліджені в суді докази вказують, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в цілому, а лише висловлювала саме незгоду на застосування спеціального технічного засобу.
Вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Зазначає, що наявне в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, є нікчемним та не може прийматись як доказ, оскільки зміст його до відома ОСОБА_1 не доводився, що підтверджується відеозаписом з боді камери поліцейського та відсутністю підпису ОСОБА_1 на самому направленні, а також, запереченням останньої, що таке направлення поліцейським було виписане та доведене до її відому письмово або усно, а тому висновок зроблений судом, що вона відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не тільки на місці зупинки транспортного засобу, а й в закладі охорони здоров'я, є припущенням і не підтверджується доказами по справі.
Вказує, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Так, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 нібито відмовилась від «проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не тільки поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а й в «КП «ПО центр терапії залежностей ПОР» в лікаря-нарколога», тобто в закладі охорони здоров'я, чого в дійсності не мало місця, що підтверджується висновком за результатами проведеного службового розслідування, призначеного з метою повної, всебічної та об'єктивної оцінки дій старшого лейтенанта поліції Сімонова Олега, командира взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, який 23.02.2025 у ході процесуальних дій, пов'язаних із оформленням адміністративних матеріалів, за ознаками порушення вимог частини 1 статті 130 КУпАП.
Крім того зазначає, що з протоколу та доданих до нього матеріалів не вбачається, які саме ознаки стали причиною вимоги поліцейським пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки жодної ознаки алкогольного сп'яніння у неї не було виявлено та названо не було, а було озвучено лише вимогу про проходження огляду з посиланням на те, що нібито з салону автомобіля, яким вона керувала і в якому знаходилось крім неї кілька осіб, було відчутно запах алкоголю, що не є ознакою сп'яніння саме її.
Вказує, що поведінка ОСОБА_1 , як це видно з відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського, відповідала обстановці, порушень її мови не відчувалось, тремтіння пальців рук, не тільки вираженого, а й взагалі, як це видно з відеозапису, на якому вона виставляє витягнуті перед собою на вимогу поліцейського руки, у неї також не було.
Заслухавши виступ захисника Савченка А.Г. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 23.02.2025 серії ЕПР1 № 254250, відеозапису події.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_3 , за викладених у протоколі та постанові суду обставин.
Після зупинки транспортного засобу, під час спілкування з ОСОБА_1 , у працівників поліції виникли підозри про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, належним чином роз'яснено наслідки відмови.
Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп'яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.
Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Натомість у п. 1.9 ПДР зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно зі ст. 68 Коституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, мала знати обовя'зки щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від його проходження.
На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на проходження якого вона погодилася. Однак, остання усіляко ухилялася від активних дій на виконання законних вимог працівника поліції під приводом необхідності здійснення дзвінка, інших надуманих підстав.
Протягом цього часу працівником поліції неодноразово пропонувалося пройти огляд ОСОБА_1 , повідомлялося про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та надано достатньо часу останній, зокрема для правових консультацій по телефону та прийняття водієм рішення.
Остаточно, за порадами осіб, які перебували разом із ОСОБА_1 , остання прийняла рішення про відмову від проходження будь-якого огляду на стан алкогольного сп'яніння, що переконливо вбачається із її поведінки починаючи з моменту зупинки транспортного засобу.
Зазначена обставина також підтверджується протоколом серії ЕПР 1 № 254250 від 23.02.2025, який був зачитаний водію працівником поліції, наданий ОСОБА_1 на ознайомлення та нею підписаний.
За змістом протоколу, ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та в КП ПО Центр терапії залежностей ПОР в лікаря нарколога, що підтверджується наявним у справі направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.02.2025.
Жодних заперечень щодо викладеної суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у своїх поясненнях у протоколі не зазначала, обмежившись лише поясненнями, що вона в стані алкогольного сп'яніння не перебувала та керувала транспортним засобом в тверезому стані.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу невідповідності направлення на стан сп'яніння, слід звернути увагу, що воно відповідає типовій формі направлення у додатку № 1 до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, має усі обов'язкові реквізити, зокрема дані про посадову особу, яка направила водія на огляд до закладу охорони здоров'я, підпис такої посадової особи.
В той же час, Інструкція не містить вимог про ознайомлення водія зі змістом направлення та не передбачає його підпису.
Безпідставними є також посилання сторони захисту на рішення за результатами службового розслідування дій командира взводу № 1 роти № 1 БУПП в Полтавській області ДПП Сімонова О.О., пов'язаних із оформленням адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки результати цього розслідування не впливають на порядок встановлення обставин та наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 і не мають наперед встановленої сили.
На підставі наведеного вважаю, що наданий суду відеозапис із наявними у справі іншими доказами та матеріалами в їх сукупності, в повному обсязі відображає обставини вчиненого правопорушення.
Істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Враховуючи наведене, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв'язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Савченка А.Г. - захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан