Справа №753/11765/24
Провадження № 2/752/2229/25
Іменем України
13.01.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання - Пастух З.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу,
1.Описова частина
У червні 2024 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 30 373,00 грн у відшкодування шкоди в порядку регресу, пов'язаних із регламентною виплатою та суму витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди у розмірі 2000,00 грн, а також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
1.1. Стислий виклад позиції позивача
31.12.2020 в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобілю «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , завдано механічні ушкодження. Також у результаті ДТП було пошкоджено відбійник , власником якого є КП «ШЕУ РУ АШС Дарницького району».
Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05.03.2021 відповідача визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 30 373,00 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду.
1.2. Стислий виклад позиції учасників справи
Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
1.3. Заяви, клопотання учасників справи
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
1.4.Процесуальні дії у справі
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року матеріали цивільної справи МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу передано на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 головуючим суддею у справі визначений суддя С. О. Чекулаєв.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 22.08.2024 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постановою судді встановлено, що 31.12.2020 о 03 год 45 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул Бориспільській не був уважним, не врахував дорожню обстановку, допустив наїзд на відбійник в результаті чого автомобіль перекинувся на дах, що спричинило пошкодження транспортного засобу та відбійника, чим порушив вимоги п. 10.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , на дату скоєння дорожньо - транспортної пригоди не була застрахована.
Власник пошкодженого відбіника КП «ШЕУ РУ АШС Дарницького району» повідомило МТСБУ про страховий випадок та звернувся у подальшому із заявою про відшкодування шкоди.
За результатами розгляду заяви МТСБУ відкрито регресну справу №74604.
Відповідно до висновку про вартість майна ТОВ «Незалежна експертна компанія», вартість матеріальних збитків, завданих внаслідок нанесених пошкоджень відбінику, який належить КП «ШЕУ РУ АШС Дарницького району», в дорожньо - транспортній пригоді становить 30 373,00 грн (без ПДВ).
08.04.2021 МТСБУ сплачено на рахунок власника пошкодження відбійника 30 373,00 грн, як виплату по справі №74604, згідно наказу №3.1/2204 від 07.04.2021 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується платіжною інструкцією № 1029066.
Крім того, МТСБУ було сплачено грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн, пов'язані із отриманням доказів щодо визначення розміру шкоди, завданої потерпілому, що підтверджується платіжним дорученням № 1028988 від 06.04.2021 - призначення платежу - оплата послуг аваркома (експерта) по справі №74604, згідно рах. №88 від 02.04.2021.
З метою досудового врегулювання спору МТСБУ було направлено відповідачу претензію про регресні вимоги, відповідно до якої, МТСБУ просило в добровільному порядку компенсувати МТСБУ зазначені витрати та сплатити суму боргу у розмірі 32 373,00 грн.
Проте вказана вимога залишена відповідачем без реагування.
2.2. Застосовані норми права
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З огляду на статтю 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ст. 1188 ЦК України).
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим.
За змістом статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана у тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.
Крім того, згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.
За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц дійшла висновку про те, що згідно з статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).
Відповідно до п.40.3. ст.40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
2.3. Мотиви, з яких виходить суд
З урахування зазначеного, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена водієм або власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Позивачем доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення з відповідача на свою користь завдані потерпілому збитки у порядку регресу у розмірі 30 373,00 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність винного у ДТП водія ОСОБА_1 не була застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент скоєння ним ДТП.
Відтак МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тому відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідач зазначений факт не спростував та не надав суду дійсний на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди поліс. Належних та допустимих доказів на спростування аргументів позивача не надав.
Враховуючи наведене та положення частини 6 ст. 82 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув права зворотної вимоги (регресу) до відповідача та наявність підстав для задоволення позову.
3. Висновки суду
Установивши обставини справи, оцінивши надані докази, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована і позивач виконав покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 22, підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням вимог підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону, статті 1191 ЦК України, за відсутності доказів про наявність пільг, передбачених пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також доказів про сплату відповідачем розміру завданої шкоди, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 30 373,00 грн вартість матеріального збитку та 2 000,00 грн додаткові витрати, понесені позивачем на збір документів та визначення вартості розміру шкоди.
4.Судові витрати
З урахуванням того, що суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) 53 30 373 (тридцять тисяч триста сімдесят три) гривні 00 копійок у відшкодування шкоди у порядку регресу, пов'язаних з регламентною виплатою та суму витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди у розмірі 2 000 ( дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) судові витрати у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. О. Чекулаєв