Справа № 303/3028/25
2-адр/303/1/25
(додаткове)
05 серпня 2025 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. за участю секретаря судових засідань Лукач К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 червня 2025 року визнано протиправною та скасовано постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 822 від 16.04.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Ухвалою Восьмого адміністративного апеляційного суду від 08 липня 2025 року скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 червня 2025 року у справі № 303/3028/25 повернуто скаржнику.
10 червня 2025 року від адвокат Корнишин Ю.О., котрий представляв інтереси відповідача у цій праві, надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу. Представник позивача просить стягнути з відповідача 19 000 грн.
Відповідач заперечує проти задоволення зазначеної заяви, покликаючись на відсутність доказів на підтвердження укладення договору про надання правничої допомоги та сплати позивачем гонорару. Вказує на неспівмірність заявленої до відшкодування суми обсягу наданих адвокатом послуг.
Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати питання, які стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено в частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звертаючись до суду, позивач у цій справі просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.
Заявою від 05.05.2025 р. представник позивача повідомив суд, що розмір витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з наданням йому правової допомоги будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у справі.
На обґрунтування розглядуваної заяви представник позивача надав, укладений між ним та ОСОБА_1 22 квітня 2025 року, Договір № 47 про надання правничої допомоги, предметом якого є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Договором передбачено, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строк та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Вартість послуг адвоката визначена у додатковій угоді № 1 до зазначеного Договору, згідно з якою правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, який підписується Сторонами.
Акт № 1 приймання-передачі правничої допомоги від 09 червня 2025 р. містить перелік та вартість наданих адвокатом юридичних послуг, зокрема: усна консультація із вивченням документів - 2000 грн; підготовка та подання адміністративного позову - 5000 гривень; підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 02.05.2025 року - 2000 гривень; підготовка та подання заяви про розмір судових витрат - 2000 гривень; підготовка та подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача - 2000 гривень; підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2000 гривень; підготовка та подання відповіді на відзив - 2000 гривень; підготовка та подання заяви про розгляд справи без участі представника позивача - 2000 гривень; всього - 19 000 гривень.
Стосовно доводів відповідача про неналежність, наданого адвокатом договору, до цієї справи, суд зазначає, що якщо у договорі не вказана конкретна справа, потрібно надати додаткові документи, які б підтверджували, що витрати, зазначені у договорі, були понесені саме у цій справі.
Такими доказами у справі, що розглядається, є акт приймання-передачі правничої допомоги та розрахунок на оплату за надані послуги.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на це, суд щодо посилання відповідача на відсутність доказів сплати позивачем адвокатського гонорару, враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, від 05 березня 2021 року у справі № 200/10801/19-а, від 16 березня 2021 року у справі № 520/12065/19, постанові об'єднаної палати від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Отже, представником позивача надано докази на підтвердження отримання позивачем правничої допомоги.
Проте, проаналізувавши доводи, викладені у заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу, з урахуванням наявних доказів понесення таких витрат, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача саме 19 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката, а тому заява позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
За змістом наведених вище норм статті 134 КАС України, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Зважаючи на те, що в наданих стороною позивача документах зазначено лише перелік юридичних послуг та їх вартість, а відомості щодо витраченого адвокатом часу відсутні, суд виходить з того, що сторони договору про надання правової допомоги узгодили фіксований розмір гонорару.
За таких обставин сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р.).
З огляду на це, суд, по-перше, констатує, що розмір заявлених до відшкодування судових витрат не є пропорційним до предмета спору - постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, за скасування якого адвокат має намір отримати 19 000 грн.
Докази того, що безпідставне притягнення позивача до адміністративної відповідальності мало для нього особливе значення, зокрема негативний вплив на його репутацію, в матеріалах справи відсутні.
По-друге, суд нагадує, що згідно з пунктом 1 частини 5 статті 134 КАС України, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
За усталеною практикою Верховного Суду, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 240/32993/23).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У справі, що розглядається, суд зауважує, що справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду справ незначної складності (частина 2 статті 12 КАС України). Отже, справа не є складною, судова практика у справах про визнання протиправними рішень суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є сталою, обґрунтування позиції сторони у такій справі не вимагає дослідження та аналізу великої кількості законів, підзаконних актів та відповідної судової практики, обсяг документів, наявних у цій справі не є значним і складним для юридичного опрацювання.
З огляду на це, суд вважає, що вартість усної консультації, вивчення документів (2000 грн) і підготовки позову (5000 грн) не є реальною та значно завищена. Крім того, суд бере до уваги, що зазначені послуги нерозривно пов'язані та охоплюються послугою «Підготовка та подання адміністративного позову».
З тих самих підстав суд вважає, що підготовка відповіді на відзив на позов, яку позивачем та його представником оцінено в 2000 грн, також не потребувала правового аналізу значного обсягу законодавства, судової практики щодо вирішення подібних справ та, відповідно, значних затрат часу й зусиль адвоката.
Так само не потребувала значних інтелектуальних зусиль та витрату часу заява представника позивача від 05.05.2025 р., якою він повідомив суд, що розмір витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з наданням йому правової допомоги будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у справі.
По-третє, для включення всієї суми витрат у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними.
У цій справі суд вважає сумнівною доцільність подання адвокатом двох заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що, по суті, були дезавуйовані наступними заявами про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
При цьому малозначні за обсягом та сутністю ці заяви безпідставно оцінені в 2000 грн.
Враховуючи наведене суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом цієї судом цієї справи - 19 000 грн є неспівмірним із предметом спору, складністю справи, обсягом наданих позивачу його адвокатом послуг та виконаних робіт, а отже, заявлений розмір вартості витрат на послуги адвоката є необґрунтовано завищеним, нерозумним, з огляду на що цей розмір підлягає зменшенню до 4000 грн.
На підставі викладеного суд, керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, -
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий Юрій Мирошниченко