Справа №297/1609/25
05 серпня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/1437/18 від 02 жовтня 2018 року, та просить стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги позивачкою мотивовано тим, що вона перебувала в зереєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .. За час шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання їх шлюбу залишився проживати разом з нею. Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2018 в цивільній справі №297/1437/18 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утриманння їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 05 листлпада 2012 року народження, в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення останнім повноліття. Станом на сьогоднішній день, розмір аліментів за вказаним рішенням суду є недостатнім для матеріального забезпечення дитини, а відповідач крім сплати аліментів будь-якої іншої допомоги на утримання сина не надає. Разом з тим, витрати необхідні для виховання та проживання дитини збільшилися разом із збільшенням матеріальних потреб дитини. Кошти в розмірі 1200 грн. щомісяця, які стягуються з відповідача на утримання сина, в теперішніх умовах є недостатніми для його матеріального утримання, та не відповідають економічним реаліям сьогодення, що ставить дитину у скрутне матеріальне становище. Крім того, відповідач сплачує аліменти не систематично, що також впливає на матеріальне забезпечення дитини. А тому, просила суд збільшити розмір аліментів, встановлених рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/1437/18 від 02 жовтня 2018 року та стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак згідно прохальної частини позовної заяви, просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, просила позов задоволити (а.с. 1-3).
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи в порядку п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з"явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи, відзиву на позов чи будь-яких заперечень проти позовних вимог від нього не надходило (а.с.11-12, 16-17, 21-22).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини на які позивачка посилалася як на підставі своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, за час шлюбу в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2012 року (а.с. 4).
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/1437/18 від 02 жовтня 2018 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення останнім повноліття (а.с. 6).
Як стверджує позивачка, згідно позовної заяви, неповнолітній син проживає разом з нею, коштів встановлених вищевказаним рішенням суду не вистачає на утримання дитини, в тому числі і на придбання необхідних речей та продуктів харчування. Крім того, відповідач навіть у такому розмірі не сплачує аліменти своєчасно.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану погіршення або поліпшення здоров'я когось і них.
Так, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Так, згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2025 року встановлений у розмірі
3196 грн., тобто мінімальний розмір аліментів, встановлений ч. 2 ст. 182 СК України, а саме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років з 01 січня 2024 року становить 1 598 грн..
При вирішенні даного спору суд враховує те, що з часу ухвалення рішення Берегівського районного суду від 02 жовтня 2018 року про стягнення з відповідача аліментів, збільшився законодавчо встановлений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який на даний момент не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, збільшився вік дитини, у зв'язку із чим збільшилися й витрати на її утримання, а тому розмір призначених до сплати відповідачем аліментів, суд вважає таким, що не може забезпечити достатнє матеріальне утримання, повноцінний розвиток та навчання дитини. Отже, з метою якнайкращого забезпечення рівня проживання та розвитку дитини, наявні всі підстави для збільшення розміру аліментів.
Визначаючи розмір аліментів, що слід стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання їх неповнолітнього сина, суд враховує також те, що утримувати неповнолітніх дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, те, що батьки повинні утримувати неповнолітніх дітей, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері так і батька дитини, встановлений мінімальний розмір аліментів на дитину часто не є достатнім для належного забезпечення дитини всім необхідним, суд вважає позов задоволити.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що позивачка ОСОБА_1 при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн..
Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 192 СК України, ст. ст. 206, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини суд,-
рішив:
Позов задоволити.
Збільшити розмір аліментів, встановлених рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/1437/18 від 02 жовтня 2018 року, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області №297/1437/18 від 02 жовтня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого зареєстровано в АДРЕСА_1 , аліментів на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісяця, починаючи з 04 липня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 в користь держави 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр ФЕЙІР