Справа № 755/11307/25
Провадження № 2/947/4982/25
06.08.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України в інтересах держави - в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за збитки, завдані злочинними діями,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України в інтересах держави - в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за збитки, завдані злочинними діями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 року, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Галагану В. І.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2025 року з врахуванням ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2025 року про виправлення описки, вищевказану цивільну справу передано за територіальною юрисдикцією до Київського районного суду міста Одеси.
31.07.2025 року матеріали цивільної справи №755/11307/25 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.20255 року, цивільну справу на підставі вказаного позову було розподілено судді Калініченко Л. В. та передано головуючому по справі 01.08.2025 року.
Оглядаючи позовну заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абз. 2 ч. 5 ст. 14 ЦПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною 6 статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Однак, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, відносно учасників справи.
За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі відомості про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету відносно учасників справи: позивача та відповідача.
Крім того, позивачеві на виконання вимог процесуального законодавства необхідно зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відносно позивача - Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України в інтересах держави - в особі Кабінету Міністрів України, а також за наявності інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номер і серію паспорта відносно відповідача - ОСОБА_1 .
Також, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог положень статті 175 ЦПК України, необхідно:
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- зазначити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У відповідності ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Оглянувши позовну заяву, суддею встановлено, що позивачем до позову не надано копії позову та копії поданих до суду додатків до позову, у відповідності до кількості відповідачів.
За наслідком чого, позивачеві необхідно надати до суду копії позовної заяви з копіями поданих до позову додатків у відповідності до кількості визначених відповідачів.
Роз'яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Також, згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Крім того, згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається з поданих до суду матеріалів справи, що до позову позивачем надано в якості додатків копії: вироку Дніпровського районного суду міста Одеси від 10.05.2023 року по справі №755/11035/16-к, ухвали Київського апеляційного суду від 19.06.2024 року по справі №11-кп/824/2075/2024, постанови Верховного Суду від 27.05.2025 року по справі №755/11035/16, які містять відбиток штемпелю про засвідчення копії судових рішень судом уповноваженими особами, з відомостями про набрання законної сили.
Однак, суддя зазначає, що виготовлення і засвідчення копій судових рішень врегульовано пунктом 9 розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджено Наказом державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485), копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою "Згідно з оригіналом" (без лапок). Крім того, на копії судового рішення (документу) може зазначатися інформація про те, що оригінал судового рішення (документу) знаходиться в матеріалах справи (кримінального провадження). У разі засвідчення з оригіналу електронного документу, збереженого в АСДС, проставляється відмітка "Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду". У разі засвідчення з оригіналу електронного документа, який міститься в ЄДРСР, проставляється відмітка "Виготовлено з ЄДРСР". На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис". Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.
Однак, як вбачається з поданих до позову копій судових рішень, які засвідчені судом, вбачається, що останні в порушення вимог пункту 9 розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджено Наказом державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) не містять скріплення цих копій відповідною печаткою суду, яким виготовлялись відповідні копії судових рішень.
За наслідком чого, подані до позову копії судових рішень в якості додатків до позову в порушення ст. 95 і 177 ЦПК України неналежним чином засвідчені у встановлений законом порядку.
У зв'язку з чим позивачеві необхідно надати до позову належним чином завірені копії судових рішень у встановленому законом порядку, які додані як додаток до позову, а саме надати належним чином засвідчені копії судових рішень, які виготовлені і засвідчені суб'єктом видачі (судом) у встановленому законом порядку, або копії документів, засвідчені позивачем, які виготовлені з належним чином засвідчених копій судових рішень, які виготовлені і засвідчені суб'єктом видачі (судом) у встановленому законом порядку.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Отже, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України в інтересах держави - в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за збитки, завдані злочинними діями, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. 14, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України в інтересах держави - в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 про стягнення коштів за збитки, завдані злочинними діями - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.