Номер провадження: 11-сс/813/1274/25
Справа № 522/6392/25 1-кс/522/2261/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
30.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2025 про арешт майна у к/п № 12025162510000479 від 30.03.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 та накладений арешт із забороною розпорядження та користування на автомобіль «Mercedes-Benz», реєст. номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане 05.08.2023 ТСЦ 5141.
Мотивуючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя виходив з того, що вилучений автомобіль відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки має ознаки речового доказу, який має суттєве значення в подальшому для досудового розслідування, тому з метою його збереження на вказане майно необхідно накласти арешт.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 не погодився із оскаржуваною ухвалою, посилаючись на те, що в телефонному режимі слідчий, який проводить досудове розслідування відмовляється погоджувати дату огляду автомобіля експертом, не надає інформацію щодо виконавця постанови про призначення авто-технічних експертиз та ані в постанові, ані в супровідному листі немає інформації щодо дати та часу організації експертизи. Також, представник зазначає, що автомобіль зберігається на приватному майданчику, який являється платним. Окрім того, транспортний засіб на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості до об'єктів критичної інфраструктури та військових об'єктів, які неодноразово атакувались ракетами та керованими дронами, що свідчить про ризики знищення автомобілю внаслідок таких непередбачуваних обстрілів.
За таких обставин представник ОСОБА_6 просить скасувати вказану ухвалу та повернути транспортний засіб власнику або його уповноваженій особі.
Представник ОСОБА_6 та прокурор про дату, час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції повідомлені належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися.
Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, на підставі вимог ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за їх відсутності та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів доходить наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя дотримався вказаних приписів кримінального процесуального законодавства з огляду на такі обставини.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження серед іншого є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
За обставинами даного кримінального провадження ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам к/п № 12024162510001593, внесеного до ЄРДР 16.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Кримінальне провадження було відкритого в зв'язку з подією, яка сталась 29.03.2025, приблизно о 20 год. 55 хв, за обставинами якої водій ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz», реєст. номер НОМЕР_1 (власниця т/з ОСОБА_7 ), рухаючись по Італійському бульвару з боку вул. Канатна в напрямку вул. Гімназична, в районі буд. № 15, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 , який перетинав проїзну частину Італійського бульвару, у невстановленому місці. Внаслідок даної ДТП пішоходу ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритий осколковий перелом крила лівої клубової кістки зі зміщенням, з якими потерпілий був доставлений до КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР.
З матеріалів к/п вбачається, що 29.03.2025 органом досудового розслідування в присутності водія був складений Протокол огляду місця ДТП та вилучений автомобіль «Mercedes-Benz», реєст. номер НОМЕР_1 з направленням на майданчик за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Міжлиманське, вул. Квіткова.
Постановою старшого слідчого від 30.03.2023 вказаний автомобіль визнаний речовим доказом з місцем зберігання на майданчику тимчасово затриманих т/з за вище зазначеною адресою.
За приписами ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи специфіку складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та оскільки т/з «Mercedes-Benz», реєстр. номер НОМЕР_1 безпосередньо був знаряддям вчинення кримінального правопорушення та міг зберегти на собі його сліди, то вказане авто відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України та слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно.
Обставини місця збереження речового доказу, питання організації та проведення експертизи та інші питання, які безпосередньо належать до кола повноважень органу досудового розслідування не впливають на правовий статус транспортного засобу як речового доказу в кримінальному провадженні, відкритому за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України та не можуть бути підставами для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, метою якого є забезпечення встановлення обставин, що підлягають доказуванню та зібрання доказів в кримінальному провадженні.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу сторони захисту на можливість звернення з клопотанням до слідчого судді, суду про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України, за умови, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а також роз'яснює право оскаржити дії органу досудового розслідування у встановленому законом порядку.
Одночасно, апеляційний суд зауважує, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.2025 клопотання представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна в межах даного кримінального провадження було задоволене та слідчий суддя частково скасував арешт майна, накладений оскаржуваною ухвалою від 13.05.2025, а саме з автомобілю марки «Mercedes-Benz», власник ОСОБА_7 , скасувавши заборону володіння та користування зазначеним майном, залишивши при цьому заборону розпорядження цим транспортним засобом.
За таких обставин, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд вважає, що на теперішній час підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 412, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.05.2025, якою частково задоволено клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме автомобіль «Mercedes-Benz», реєст. номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_7 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане 05.08.2023 ТСЦ 5141 у к/п 12025162510000479 від 30.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4