Номер провадження 1-кп/741/178/25
Єдиний унікальний номер 741/1334/25
іменем України
01 серпня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025275530000034 від 02 липня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гуляй-Борисівка Зерноградського району Ростовської області, РФ, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, який не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
29 червня 2025 року близько 19:00 ОСОБА_3 , перебуваючи біля господарства АДРЕСА_2 , де на той час знаходився потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння тілесного ушкодження потерпілому та бажаючи їх настання, і доводячи свої наміри до кінця, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_4 , а саме в область носа, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді гематоми спинки носа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування як умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта прокурором додано клопотання, у якому зазначено, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, про що наявна відповідна заява.
Прокурор згідно з положеннями ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, він визнає беззаперечно, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті, та з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, а також йому роз'яснено, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Надана ОСОБА_3 згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні є добровільною, що засвідчено його підписом та підписом його захисника ОСОБА_5 .
Крім того, до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , у якій потерпілий зазначає, що згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті, та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, а також йому роз'яснено, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Надана ОСОБА_4 згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні є добровільною, що засвідчено його підписом.
З урахуванням наведеного та вимог КПК України суд робить висновок, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального проступку знайшли своє підтвердження за результатами розгляду обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_4 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюють, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку обвинувачений визнає в повному обсязі, позиція обвинуваченого є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, робить висновок, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд ураховує нижченаведене.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, каятті; відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, не притягувався до адміністративної відповідальності. Також суд ураховує характеристику обвинуваченого, надану Сарненською міською радою Рівненської області, відповідно до якої скарг та заяв громадян, матеріалів про адміністративні правопорушення на гр. ОСОБА_3 до адміністративної комісії виконавчого комітету міської ради не надходило.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Ураховуючи вищевикладене, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, суд уважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції, установленої ч. 1 ст. 125 КК України. Суд переконаний, що саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, а також принципам гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовано, суд уважає, що підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6