Провадження № 11-сс/4823/367/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
05 серпня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку письмового провадження кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 липня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 10 липня 2025 року. Слідчий суддя вказав, що заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана Ніжинським районним управлінням поліції, була скерована за належністю до П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР для проведення перевірки та прийняття рішення згідно з законодавством, а тому в діях службових осіб Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області не вбачається бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_5 подав в інтересах ОСОБА_6 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та зобов'язати уповноважених осіб внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зазначає, що Ніжинське районне управління поліції, отримавши його заяву про вчинення кримінального правопорушення, не здійснило перевірки обставин, не вказало мотивів чи підстав для невнесення відомостей до ЄРДР, та безпідставно направило її за належністю до Територіального управління ДБР. Такі дії посадових осіб Ніжинського РУП суперечать нормам ст.214 КПК України та Положенню про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, та є протиправною бездіяльністю. На вказані обставини слідчий суддя уваги не звернув та не врахував, що направлення заяви про вчинення злочину за належністю до іншого правоохоронного органу не є підставою для ухилення від внесення відомостей до ЄРДР.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 статті 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати розслідування.
Повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пп.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК України).
Відповідно до ст.38 КПК України, досудове слідство здійснюють, серед іншого, слідчі підрозділи: органів Національної поліції; органів безпеки; органів Державного бюро розслідувань.
Водночас, статтею 216 КПК України визначена підслідність органам досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до змісту ч.4 ст.216 КПК України, досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених, зокрема, працівником правоохоронного органу, здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань.
Аналогічне положення визначення підслідності слідчих органів державного бюро розслідувань та завдання Державного бюро розслідувань із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, закріплені нормами Закону України «Про державне бюро розслідувань».
Вищевказаними правовими нормами визначено, що ДБР - правоохоронний орган України, що розслідує кримінальні правопорушення, в яких фігурують правоохоронці, тобто, справи, де потерпілими є працівники поліції, зазвичай відносяться до підслідності ДБР.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 10.07.2025 працівник поліції ОСОБА_6 звернувся до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
14 липня 2025 року вказана заява зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журнал обліку) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області за № 12827.
Відповідно до інформації, яка міститься у листі Головного управління поліції в Чернігівській області від 17.07.2025 №11662-2025 матеріали ЄО за № 12827 за фактом повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 було направлено за належністю до П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого в місті Києві.
Отже, службовими особами Ніжинського районного управління поліції заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення не розглядалась на предмет наявності в ній підстав для внесення відомостей за таким повідомленням до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а скерована для розгляду до П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого в місті Києві, у відповідності до ст.216 КПК України.
Надіслання вказаної вище заяви до повноважного органу має на меті дотримання вимог щодо швидкого, повного, всебічного та ефективного здійснення досудового розслідування, що відповідає вимогам ст.ст.2, 9, 28 КПК України, та не суперечить положенням ст.ст. 214, 216 КПК України.
Відтак, колегія суддів вважає, що направлення за належністю заяви про вчинення кримінального правопорушення для її розгляду в межах компетенції відповідного органу, не є бездіяльністю посадових осіб Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, слідчий суддя, враховуючи вимоги ст.ст.214, 216 КПК України, які передбачають підслідність досудового розслідування кримінальних правопорушень, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність бездіяльності правоохоронного органу у невнесенні відомостей до ЄРДР, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ст.406, ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 липня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4