Справа № 461/5672/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1997/25 Доповідач: ОСОБА_2
31 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу у м. Львові в режимі відеоконференції підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного ОСОБА_6 ,-
з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
даною ухвалою, клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 09 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що наявні вагомі докази на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки такий злочин був вчинений із застосуванням насильства щодо малолітньої особи, тому необхідним є обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На вказану ухвалу підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу. Застосувати заставу або запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зазначає, що слідчий не наводить жодних доказів щодо тримання під вартою, висуває лише припущення та трактування тексту ст. 177 КПК України.
Стверджує, що від слідства та суду він не переховуватиметься, а навпаки бажає справедливого розгляду справи та активно сприяти розслідуванню.
Вказує, що потерпілі до нього претензій не мають, прямі свідки у справі відсутні, фізичний та моральний тиск він вчиняти не буде.
Зауважує, що він раніше ніколи не був судимий, працевлаштований, має позитивні характеристики за місцем проживання та попередніх місць роботи, на утриманні має пристарілих батьків, має власне житло, постійний матеріальний дохід.
Заслухавши доповідача, виступ захисника адвоката ОСОБА_9 , пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які заперечили подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з матеріалами клопотання, слідчими слідчого управління ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000000880 від 12.07.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
13 липня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З ухвали слідчого судді слідує, що обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: повідомленням на лінію 102; протоколом огляду місця події від 12.07.2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.07.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.07.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.07.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.07.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.07.2025 року.
При цьому слідчий суддя обгрунтовано зазначив, що наявні вагомі докази на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки такий злочин був вчинений із застосуванням насильства щодо малолітньої особи, тому необхідним є обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Враховуючи, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме: ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного для втечі; ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), а тому є необхіднім обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені слідчим суддею ризики відповідно до ст. 177 КПК України виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і нівелюють твердження захисника.
Покликання апелянта про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли, застосований слідчим суддею запобіжний захід є співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Колегія суддів апеляційного суду порушень норм КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали не вбачає та вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженн і, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував ці положення закону та навів в ухвалі достатні обгрунтування щодо не визначення розміру застави.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог апелянта немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14 липня 2025 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4