про залишення позовної заяви без руху
06 серпня 2025 року Справа № 915/1150/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське", вул.Мала Морська, буд.9А/2, м.Миколаїв, 54001
електронна пошта: mk_agro2025@ukr.net
представник позивача: Третьяк Г.О.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: "OASIS EXIM FZ-LLC", код реєстрації: 5024248, юридична адреса: SHED №23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, UNITED ARAB EMIRATES
електронна пошта: oasiseximacc@gmail.com
представник відповідача: Глиняна Г.В.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 04.08.2025 (вх.№11356/25 від 04.08.2025) в якій просить суд стягнути з "OASIS EXIM FZ-LLC" заборгованості за поставлений товар за Контрактом №2024/0608/1 від 06.08.2024 на суму 700 426,56 доларів США, що еквівалентно 29 252 894,60 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Контракту №2024/0608/1 від 06.08.2024 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Судом встановлено, що відповідач - "OASIS EXIM FZ-LLC" - є нерезидентом.
У відповідності до ст.365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.1) ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Умовами Додаткової угоди №6/1 від 23.02.2025 до Контракту №2024/0608/1 від 06.08.2024 сторони домовились викласти, зокрема зміст пункту 9.2 Контракту №2024/0608/1 від 06.08.2024 в наступній редакції: "У разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв'язку з ним, зокрема такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Миколаївської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту".
З урахуванням викладеного, позивачем позовна заява подана до Господарського суду Миколаївської області.
Також, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач має на території України представника в підтвердження чого надає довіреність від 03.02.2025.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява від 04.08.2025 (вх.№11356/25 від 04.08.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач "OASIS EXIM FZ-LLC" є нерезидентом. Адреса місцезнаходження відповідача: SHED №23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, UNITED ARAB EMIRATES.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Статтю 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" внормовано, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною 2 статті 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням статті 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Так, позивачем до позовної заяви надано, довідку про державну реєстрацію, склад учасників та органів управління юридичної особи від 04.11.2024.
Проте, вказаний документ датований 2024 роком, з терміном дії ліцензії до 16.06.2025, а позов заявлений 06 серпня 2025 року.
Отже, позивачем не надано доказів правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікату реєстрації, витягу з торгового реєстру тощо) стосовно відповідача - "OASIS EXIM FZ-LLC" станом на момент звернення до суду з позовом.
Відповідно до п.п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Згідно з п.п.1, 2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Також, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Позовна заява від 04.08.2025 (вх.№11356/25 від 04.08.2025) подана в електронній формі через систему «Електронний суд».
Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача коштів у розмірі 700 426,56 грн. доларів США, що еквівалентно 29 252 894,60 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 351 034,74 грн. (29 252 894,60 грн. х 1,5% х 0,8).
Як вбачається з наданої позовної заяви позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 174, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву від 04.08.2025 (вх.№11356/25 від 04.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Снігурівське" - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук