ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.08.2025Справа № 910/12927/23 (910/5503/25)
За позовом Ліквідатора Товариство з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569) арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток Трейд" (01024, м. Київ, вул. Басейна,9, кім.3, ідентифікаційний номер 43279549)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд Гарант" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких,32/2, ідентифікаційний номер 35059000)
про визнання недійсним договору
в межах справи №910/12927/23
За заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"(69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний номер 00130926)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (03038, м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, ідентифікаційний номер 43016569)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін:не викликались
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/12927/23 за заявою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток".
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток" арбітражний керуючий Череватий Л.Б. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток Трейд" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 7 від 15.06.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.06.2025, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд Гарант" (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких,32/2, ідентифікаційний номер 35059000).
23.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про розподіл судових витрат.
13.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд Гарант".
13.06.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд Гарант" про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 відкладено підготовче засідання у справі №910/12927/23 (910/5503/25) на 06.08.2025.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну предмету позову.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 3 статті 42 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 зазначено, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, Верховний Суд у згаданій постанові зазначив про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Як слідує з поданої заяви про зміну предмету позову, позивач поряд із первісно заявленою позовною вимогою про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 7 від 15.06.2022, просив також застосувати наслідки недійсності правочину: визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Паверсток" право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд Гарант", яке було передане на виконання Договору про відступлення права вимоги №7 від 15.06.2022 року; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Паверсток Трейд" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Паверсток" документи, передані за Актом передачі документації від 08.08.2022 до Договору про відступлення права вимоги №7 від 15.06.2022 року.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18, від 17.03.2023 у справі № 33/29, за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 163 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Аналогічні вимоги закріплено в абзаці другому частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає, що в разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду.
Правові наслідки неподання відповідних доказів встановлено в частині 10 статті 174 ГПК України, яка передбачає, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 920/949/19 зауважив, що положення частини десятої статті 174 ГПК України застосовуються не лише у випадку, коли суд перед прийняттям до розгляду заяви встановить, що відповідно до поданого платіжного доручення (квитанції, чека тощо) сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (частина друга статті 9 Закону), а також у випадку, коли до заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі у зв'язку із збільшенням розміру позовних вимог.
Положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що в разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У частині 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» вказано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
Відповідно до умов оспорюваного договору відступлення права вимоги № 7 від 15.06.2022 та додатку № 1 до договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Паверсток" відступає на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паверсток Трейд" право вимоги за договором № 32328, 32334 про постачання електричної енергії споживачу від 10.08.2021 на суму основного боргу в розмірі 5 083 242,46 грн.
Таким чином, за позовною вимогою про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Паверсток" право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд Гарант", яке було передане на виконання Договору про відступлення права вимоги №7 від 15.06.2022 року, судовий збір підлягав сплаті в розмірі 60 998,91 грн. (5 083 242,46 грн. х 1,5 % х 0,8 = 60 998,91 грн.).
Крім того, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. за немайнову позовну вимогу про зобов'язання повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Паверсток" документи, передані за Актом передачі документації від 08.08.2022 до Договору про відступлення права вимоги №7 від 15.06.2022.
За наведених обставин, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 63 421,31 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46, 163, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про зміну предмету позову залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви про зміну предмету позову протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Д.В. Мандичев