вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1387/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейдей-Автотранс», м. Павлоград
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс», смт. Роздори
Про: стягнення 242 162,64грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
ТОВ «Дейдей-Автотранс» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Дніпроагроальянс» (відповідач) про стягнення 242 162,64грн. (в т.ч.: 211 207,51грн. - заборгованість, 6 033,21 грн. - пеня, 19 970,13грн. - інфляційні збитки та 4 951,79грн. - 3% річних) .Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТП-137-ДАА від 25.06.24р. щодо своєчасної оплати виконаних послуг.
Ухвалою суду від 09.04.25р. відкрите провадження у справі №904/1387/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Дніпроагроальянс» ( відповідач ) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 10.04.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
25.06.24р. між ТОВ «Дейдей-Автотранс» (перевізник) та ТОВ «Дніпроагроальянс» (замовник) був укладений договір на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТП-137-ДАА, відповідно до умов якого перевізник зобов?язується протягом усього строку дії цього договору за завданнями замовника в обумовлені сторонами строки приймати довірений йому замовником вантаж, доставляти цей вантаж власним автомобільним транспортом до пункту призначення та видавати його визначеній замовником особі, яка має право на одержання такого вантажу, а замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги. (п. 1.1.).
Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової або усної заявки замовника, у якій зазначається вся необхідна для виконання умов цього договору інформація, а саме: найменування замовника; найменування та реквізити вантажовідправника; найменування та реквізити вантажоодержувача; інформація про вантаж (найменування, характеристика, кількість, об?єм, пакування, тощо); адреса, дата та час (години) місць завантаження і розвантаження вантажу; вартість послуги. (п. 2.1.).
Заявка на перевезення вантажів подається замовником не менше, ніж за одну добу до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. У разі термінового перевезення вантажів за згодою сторін замовник подає, а перевізник приймає до виконання заявку в той самий день, але не менше, ніж за одну годину до моменту подання автомобіля до пункту завантаження. перевізник протягом однієї години з моменту отримання заявки від замовника зобов'язується підтвердити прийняття заявки або надання відмови від її виконання з обов'язковим обґрунтуванням поважності причин такої відмови. У разі направлення перевізником на адресу замовника підписаної уповноваженою особою перевізника отриманої заявки, така заявка вважається погодженою сторонами і прийнятою до виконання перевізником. У разі відсутності у замовника жодної відповіді перевізника щодо заявки замовника протягом однієї години з моменту отримання перевізником заявки, така заявка вважається не прийнятою до виконання перевізником та автоматично скасовується замовником. (п. 2.2.).
Надання послуг по цьому договору фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника та засвідчується печатками сторін та повинен містити наступну інформацію: найменування перевізника та замовника; вантажовідправника та вантажоодержувача; інформація про перевезений вантаж; дата і маршрут перевезення; інформація про транспортний засіб; вартість перевезення. (п. 4.1.).
Загальна сума цього договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (послуг). (п. 4.2.).
Факт надання послуги з перевезення підтверджується: документами, що підтверджують передавання вантажу від вантажовідправника перевізнику, передавання вантажу перевізником вантажоодержувачу згідно чинного законодавства України, товарно-транспортною накладною, актом виконаних робіт (послуг). (п. 4.5.).
Замовник оплачує вартість послуг з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання замовником від перевізника належним чином оформлених документів згідно п. 4.5 цього договору. При здійсненні оплати замовник має право вартість послуг за рахунком-фактурою зменшити на суми заборгованості перевізника перед замовником відповідно до пунктів 5.3, 5.4.1 цього договору (п. 4.6.).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.25р. Строк дії цього договору автоматично продовжується до 31 числа грудня місяця наступного календарного року якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення (п. 9.1.).
На виконання умов договору позивач надав відповідачу транспортні послуги, на загальну суму 332 030,07грн., що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №002219 від 04.07.24р., №002330 від 05.07.24р., № 002331 від 06.07.24р., №002327 від 06.07.24р., №002326 від 06.07.24р., №002334 від 07.07.24р., №002332 від 07.07.24р., №002338 від 07.07.24р., №002337 від 07.07.24р., №002339 від 09.07.24р., №002341 від 10.07.24р., №002342 від 10.07.24р., №002345 від 10.07.24р., №002346 від 11.07.24р., №002349 від 11.07.24р, №002347 від 11.07.24р., №002354 від 12.07.24р., №002352 від 12.07.24р., №002357 від 12.07.24р., №002364 від 12.07.24р., №002359 від 13.07.24р., №002361 від 13.07.24р., №002360 від 13.07.24р., а також актами надання послуг №9 від 04.07.24р. на суму 35 304,98грн., №11 від 05.07.24р. на суму 35 517,58грн., №12 від 06.07.24р. на суму 24 243,03грн., №13 від 07.07.24р. на суму 70 445,38грн., №17 від 10.04.24р. на суму 47 567,09грн., №18 від 12.07.24р. на суму 35 675,32грн., №19 від 13.07.24р. на суму 71 967,85грн., №20 від 14.07.24р. на суму 11 308,84грн.
Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги з перевезення розрахувався частково, у зв'язку із чим, у нього виникла заборгованість в розмірі 120 822,56грн., яку позивач і просить стягнути .
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором перевезення вантажу.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Частиною 1 ст. 919 цього Кодексу передбачено, що доставка вантажу до пункту призначення здійснюється перевізником у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідач факту надання йому позивачем послуг не заперечив та не спростував, доказів належного виконання зобов'язань в частині оплати вартості отриманих послуг суду не надав.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання його зобов'язань.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи визначений контрагентами у п. 4.5 та 4.6 договору порядок розрахунків за надані послуги з перевезення, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем за актами наданих послуг, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 211 207,51грн. відповідачем згідно з положеннями ст. ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6 033,21грн. за загальний період з 16.07.24р. по 17.03.25р., 3% річних в сумі 4 951,79грн. за загальний період з 16.07.24р. по 17.03.25р. та інфляційні втрати в розмірі 19 970,13грн. за загальний період з липня 2024р. по лютий 2025р.
За ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пунктів 5.5 договорів у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених пунктами 4.8, 4.9 та розділом 6 цього договору, замовник зобов'язаний на вимогу перевізника сплатити, пеню в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних судом порушень не встановлено.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.22р. у справі №916/228/22.
Цей позов був сформований в системі Електронний суд, тому наявні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору. Належний розмір судового збору становить 2 905,95грн. (3 632,44грн. х 0,8). Тому, судовий збір у розмірі 2 905,95грн. слід покласти на відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачений позивачами судовий збір може бути повернутий за відповідним письмовим клопотанням, яке на час ухвалення цього рішення відсутнє.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроагроальянс» (52532, смт. Роздори Дніпропетровської області, вул. Робоча, буд. 10Б; код ЄДРПОУ 34590337) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейдей-Автотранс» (51400, м. Полтава, вул. Дніпровська, буд. 233; код ЄДРПОУ 45424778): 211 207,51грн. - заборгованості, 6 033,21грн. - пені, 19 970,13грн. - інфляційних втрат, 4 951,79грн. - 3% річних та 2 905,95грн. - витрат зі сплати судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 06.08.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.