вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1286/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг», м. Полтава
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЗБК», м. Дніпро
Про: стягнення 1 006 049,56грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
ТОВ «Карма Трейдинг» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Завод ЗБК» (відповідач) про стягнення 1 006 049,56грн. (в т.ч.: 743 023,02грн. - основний борг; 207 286,79грн. - інфляційні втрати та 55 739,75грн. - 3% річних) заборгованості . Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №220222 від 22.02.22р. в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги.
Ухвалою суду від 04.04.25р. відкрите провадження у справі №904/1286/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Карма Трейдинг» (відповідач) своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, ухвала суду від 04.04.25р., яка направлялась за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка», які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «закінчення встановленого строку зберігання» суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв'язку з відсутністю адресата».
Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
22.02.22р. між ТОВ «Карма Трейдинг» (постачальник) та ТОВ «Завод ЗБК» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №220222, відповідно до п.2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно із п. 2.1. договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. (п. 5.4.).
У пункті 5.6. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки передбачені комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем.
Відповідно до п. 3. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) оплата електричної енергії здійснюються споживачем на поточний рахунок постачальника згідно реквізитів зазначених у договорі та/або розрахункових документах:
50 % до 20 числа в місяці постачання;
50 % до 10 числа місяця після постачання;
Сума переплати/недоплати споживача, яка виникла в наслідок різниці між замовленим обсягом та фактично спожитою електричною енергією, визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного розрахункового періоду, або, за письмовою вимогою споживача, повертається на його поточний рахунок. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання відповідного рахунку; розрахунковим періодом за цією комерційно пропозицією є календарний місяць.
Рахунок на оплату за фактично спожиту електричку, енергію, що не оплачена споживачем, виставляється до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим та має бути оплачений споживачем у строк, визначений у рахунку, але не пізніше 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. (п. 4. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору)).
Згідно із п. 8. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) постачальник до 12 числа включно місяця, наступного за розрахунковим, оформлює акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та в цей же строк надає його споживачу засобами електронного зв?язку на електронну адресу вказану у заяві-приєднання до умов договору. Споживач зобов'язаний протягом двох робочих днів підписати акт купівлі-продажу електричної енергії за місяць та один примірник підписаного акту повернути постачальнику. У разі неповернення акту протягом 10 календарних днів акт вважається погодженим. Разом з актом купівлі-продажу електричної енергії постачальник надає рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію, що не оплачена споживачем. Оплата рахунку за фактично спожиту електроенергію лає бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У пункті 10. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) сторони погодили, що у разі недотримання порядку та строків проведення розрахунків визначених цією комерційною пропозицією, в тому числі попередньої оплати та оплати додатково заявлених обсягів купівлі електричної енергії, споживач зобов'язаний сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також сплатити 3% річних та суму інфляційних втрат відповідно до вимог ст. 625 ЦК України. Зазначені суми сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунку, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.
У період з березня по жовтень 2022р. позивачем передано, а відповідачем отримано електричної енергії в кількості 324,794 тис.кВт·год на загальну суму 1 341 818,21грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі електричної енергії: №112 від 31.03.22р., №166 від 30.04.22р., №216 від 31.05.22р., №247 від 30.06.22р., №291 від 31.07.22р., №351 від 31.08.22р., №415 від 30.09.22р. та №468 від 31.10.22р., які підписані електронними підписами з обох сторін без заперечень.
Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив спожиту електричну енергію в розмірі 598 795,19грн., а тому 17.01.25р. направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 743 023,02грн, також нарахованих 3% річних та інфляції протягом 3 днів з моменту отримання вказаної вимоги.
Відповіді на вказану вище претензію матеріали справи не містять та вказані кошти відповідачем сплачені не були, відповідних доказів у встановленому законом порядку суду не надано.
Пунктами 26, 68 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії.
Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
За своєю правовою природою даний правочин є договором постачання електричної енергії споживачу.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії» (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12. ПРРЕЕ).
Відповідно до п.3. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) оплата електричної енергії здійснюються споживачем на поточний рахунок постачальника згідно реквізитів зазначених у договорі та/або розрахункових документах:
50 % - до 20 числа в місяці постачання;
50 % - до 10 числа місяця після постачання;
У період з березня по жовтень 2022р. позивачем передано, а відповідачем отримано електричної енергії в кількості 324,794 тис.кВт·год на загальну суму 1 341 818,21грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі електричної енергії: №112 від 31.03.22р., №166 від 30.04.22р., №216 від 31.05.22р., №247 від 30.06.22р., №291 від 31.07.22р., №351 від 31.08.22р., №415 від 30.09.22р. та №468 від 31.10.22р., які підписані електронними підписами з обох сторін без заперечень.
Позивач зазначає, що відповідачем частково оплачено поставлену електричну енергію в сумі 598 795,19грн.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України згідно якого, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги в межах заявлених позивачем вимог.
Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України. Тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за договором.
За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.18р. у справі №910/32579/15, від 22.05.18р. у справі №923/712/17, від 21.01.19р. у справі №925/2028/15, від 02.07.19р. у справі №918/537/18, від 29.08.19р. у справі №905/2245/17, від 26.02.20р. у справі №915/400/18 від 07.02.18р. у справі №910/49/17, від 29.04.20р. зі справи № 915/641/19.
Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за спожиту електричної енергії за період з березня по жовтень 2022р. в розмірі 473 023,02грн. доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 12.04.22р. по 31.12.24р. в сумі 55 739,75грн. та 207 286,79грн. за той самий період.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок оплат та нарахувань, який є обґрунтованим та арифметично вірним, суд встановив, що відповідачем порушено строки оплати за спожиту електричну енергію за період з березня по жовтень 2022р., що передбачені в п. 3. Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору).
Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно. Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 743 023,02грн. основного боргу, 207 286, 79грн. інфляційних втрат та 55 739,75грн. 3% річних.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 ГПК України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЗБК» (49079, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд. 7; код ЄДРПОУ 38988348) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Карма Трейдинг» (36000, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 20А; код ЄДРПОУ 43700106): 743 023,02грн.- заборгованості, 207 286, 79грн. - інфляційних втрат, 55 739,75грн. 3% річних та 12 072,60грн. - витрат зі сплати судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 06.08.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.