ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 серпня 2025 року Справа № 906/1322/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Коломис В.В. , суддя Крейбух О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 14.05.25р. у справі №906/1322/24
за позовом Приватного підприємства "Оріон"
до відповідачів:
- Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
- Головного Управління Державної казначейської служби України у Житомирській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні ГУ Державної податкової служби у Житомирській області - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро"
про стягнення 191 833,33 грн.
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження у суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2025 у справі №906/1322/24.
1.2. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.05.2025 у справі №906/1322/24 задоволено позов Приватного підприємства "Оріон" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Головного Управління Державної казначейської служби України у Житомирській області; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Прозоро" про стягнення 191 833,33 грн.
1.3. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Оріон" (код ЄДРПОУ 31318631) - 191833,33грн збитків.
1.4. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (код ЄДРПОУ 44096781) на користь Приватного підприємства "Оріон" (код ЄДРПОУ 31318631) - 3028,00грн судового збору.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Рішення суду першої інстанції, мотивоване тим, що внаслідок протиправної поведінки ГУ ДПС у Житомирській області (на думку позивача), яке заблокувало реєстрацію оформленої Позивачем податкової накладної від 09.12.2022 № 4, ПП "Оріон" допустило порушення умов укладеного з ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" договору № В04/11 від 04.11.2022 року, у зв'язку із чим було змушене сплатити на користь цього контрагента 191833,33грн штрафних санкцій, які Продавець вважає своїми збитками.
2.2. Зазначені дії податкового органу були оскаржені в судовому порядку в суді адміністративної юрисдикції.
2.3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/6668/23 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
2.4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 залишено без змін рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 240/6668/23, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
2.5. Податкову накладну від 09.12.2022 № 4 ДПС України зареєстровано 30.11.2023.
2.6. В свою чергу, рішення Господарського суду Житомирської області від 17.07.2023 у справі № 906/266/23 про задоволення позовних вимог ТОВ "СТ-Прозоро" та стягнення з ПП "Оріон" 191833,33грн збитків набрало законної сили 17.01.2024 у зв'язку з набранням законної сили постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 906/266/23.
2.7. ПП "Оріон" сплатило ТОВ "СТ-Прозоро" 191833,33 грн збитків на виконання рішення суду на підставі виданого наказу №906/266/23 від 23.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 2815 від 26.02.2024.
2.8. ТОВ "СТ-Прозоро" підтвердило бухгалтерською довідкою № 22/04-1 від 22.04.2025 факт не включення до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 191833,33 грн, згідно податкової накладної № 4 від 09.12.2022, складеної ПП "Оріон" та яка була зареєстрована, згідно рішенням суду, в ЄРПН - 30.11.2023.
2.9. Таким чином, ПП "Оріон" має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправним рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022, оскільки це потягло притягнення його до відповідальності ТОВ "СТ-Прозоро" за рішенням суду у справі № 906/266/23, що кореспондується із постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області, 03.06.2025 через систему Електронний суд, звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх2476/25 від 03.06.2025), в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 14.05.2025 у справі №906/1322/24 та відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Оріон" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в повному обсязі.
3.2. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
3.3. Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
3.4. Великою Палатою Верховного Суду 01 березня 2023 року розглянуто в судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області у справі №925/556/21 за позовом юридичної особи про стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих неправомірними діями податкового органу щодо зупинення реєстрації поданої ним податкової накладної та прийнято постанову.
3.4.1. У вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що вимога про стягнення коштів з державного бюджету з підстав порушення контролюючим органом прав платника податків може мати різну природу. В одних випадках вона є ефективним способом відновлення права платника (тобто є способом захисту в публічно-правових відносинах), як наприклад, зазначено у висновку Великої Палати, викладеному в пунктах 71 та 74 постанови від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, де йшлося про такий спосіб захисту права платника податків на отримання заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ. В інших випадках стягнення коштів з державного бюджету є результатом судового захисту позивача в деліктному зобов'язанні, коли порушене право вже не відновлюється та/або позивач одержує компенсацію наслідків порушення (як і в цій справі, де не йдеться про відновлення таким способом права позивача на отримання коштів з бюджету, оскільки він не має права на отримання цих коштів у межах податкових відносин в умовах, якби контролюючий орган не вчинив порушення).
3.5. Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
3.6. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
3.7. Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
3.8. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
3.9. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
3.10. Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
3.11. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
3.12. Законний майновий інтерес Покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано, про що Велика Палата виснувала вище.
3.13. Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.
3.14. За своєю правовою природою правочин, яким учасники господарської операції встановлюють відповідальність за ненадання зареєстрованої податкової накладної, порядок сплати штрафних санкцій, в частині, яка безпосередньо стосується майнового інтересу Покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, є правочином про порядок врегулювання шкоди, спричиненої порушенням цього інтересу. Цей правочин може бути вміщений у відповідний господарський договір, на виконання якого здійснюється господарська операція, внаслідок якої у платника податку в силу закону виникає цей майновий інтерес.
3.15. Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.
3.16. Пунктом 201.10 ст.201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
3.17. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарі/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
3.18. В вищезазначеній постанові Велика Палата доходить висновку, що з 1 січня 2015 року Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
3.19. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН.
3.20. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Велика Палата Верховного Суду нагадує, що в пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 вона вже звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.
3.21. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова об'єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
3.22. Ураховуючи викладене, Велика Палата доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов'язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
3.23. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПКУ зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
3.24. Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов'язку з проведення перевірки, оскільки цей обов'язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.
3.25. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
3.26. Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
3.27. У зв'язку із цим Велика Палата також звертає увагу на те, що у статті 114 ПКУ, яка регулює особливості відносин з відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, підпункт 114.3.2. пункту 114.2 визначає, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати, зокрема, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (зокрема, штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку).
3.28. Отже, законодавець установив механізм, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом.
3.29. Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання Продавцем необхідних дій, від яких залежало виникнення у Покупця права на податковий кредит з ПДВ, Продавець міг реалізовувати своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України), тобто усунути порушення закону з боку контролюючого органу, або вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.
3.30. Велика Палата Верховного Суду резюмує, що оскарження рішення, дії або бездіяльності контролюючого органу як таке, що спрямоване на відновлення суб'єктивного права чи законного інтересу, і вимога про відшкодування шкоди, завданої втратою цього права чи інтересу, є зверненням до конкуруючих способів захисту, одночасно надати які суд не може.
3.31. ГУ ДПС звертає увагу апеляційного суду, що ПП “Оріон» реалізувало своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме звернулось до адміністративного суду з позовом у справі №240/6668/23.
3.32. Станом на дату подання позову, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 07.11.2023 адміністративний позов ПП “ОРІОН» до ГУ ДПС у Житомирській області та ДПС України задоволено:
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.12.2023 №7978151/31318631.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №04 від 09.12.2022 днем її надходження.
3.33. Ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме Державною податковою службою України, на яку покладено обов'язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків.
3.34. Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
3.35. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
3.36. При цьому датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
3.37. У цій справі ПП “ОРІОН» не стверджувало, що воно зазнало інших втрат унаслідок протиправного рішення контролюючого органу. Про існування інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, ПП “ОРІОН» не стверджувало.
3.38. Додатково апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ПП “ОРІОН» застосовано неналежний спосіб захисту свої прав, оскільки усталеною є практика Верховного Суду, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має водночас як забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання, так і бути адекватним фактичним обставинам справи, а також узгоджуватися з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
3.38.1. Оскільки, податкову накладну від 09.12.2022 №04 ДПС України зареєстровано 30.11.2023 до подання позову ПП “ОРІОН» (подано 20.12.2024), свідчить, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
3.38.2. Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
3.38.3. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
3.38.4. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
3.38.5. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
3.38.6. У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
3.38.7. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважать начебто певні дії суб'єкта владних повноважень впливають на їх правове становище. Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
3.38.8. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
3.38.9. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 161/18677/17), від 15 липня 2019 року (справа №420/5625/18), від 16 жовтня 2019 року (справа №804/365/13-а), від 14 січня 2020 року (справа №1240/2981/18).
3.39. Задовольняючи повністю позовні вимоги Господарський суд Житомирської області встановив, що ТОВ "СТ-Прозоро" не включило ПДВ в сумі 191833,33 грн до складу податкового кредиту після 30.11.2023, тоді як ПП "Оріон" на зазначену суму було притягнуто до відповідальності перед ТОВ "СТ-Прозоро" за рішенням суду у справі № 906/266/23, яке набрало законної сили лише 17.01.2024, і виконано ПП "Оріон" станом на 26.02.2024.
3.40. Звертає увагу суду, що відмова від включення ТОВ "СТ-Прозоро" до складу податкового кредиту податкової накладної №4 від 09.12.2022 є добровільним рішенням товариства.
3.41. При цьому, судом першої інстанції не враховано що реєстрація податкової накладної №4 від 09.12.2022 збільшила реєстраційний ліміт - суму на яку ТОВ "СТ-Прозоро" має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригувань. Вказане свідчить про отримання майнового інтересу ТОВ "СТ-Прозоро".
4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 відкрито провадження у справі №906/1322/24 у порядку письмового провадження.
4.2. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.
4.2.1. У поданому відзиві позивач заперечує доводи апеляційної скарги, вважає, що покликання у апеляційній скарзі на постанови Великої палати Верховного Суду є не релевантні до даних правовідносин.
4.2.2. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, таким що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а відтак просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 14.05.25р. у справі №906/1322/24 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
6.1.1. Норми матеріального права:
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Податковий кодекс України (далі по тексту постанови також - ПК України або ПКУ);
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №1246);
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2022 між ПП "Оріон" (постачальник/позивач у цій справі) та ТОВ "СТ-Прозоро" (покупець/третя особа у цій справі) укладено договір № В04/11, відповідно до якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання (товар) відповідно до умов даного договору.
7.2.1. Найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна товару зазначається у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
7.2.2. Відповідно до підписаної сторонами специфікації покупцю має бути поставлено: розкидач піску та солі RPS-1500-C в кількості 4 одиниць, причіп-платформа RPS-1500 в кількості 4 одиниць.
7.3. 04.11.2022 постачальник виставив покупцю рахунок-фактуру № 0-00000085 на суму 1 451 999,99 грн.
7.4. На виконання умов договору покупець здійснив згідно з рахунком-фактурою оплату товару в сумі 1 451 999,99 грн (з ПДВ).
7.5. Згідно з видатковою накладною № 0-59 від 09.12.2022 постачальник поставив покупцю товар, обумовлений в специфікації.
7.6. Відповідно до витягу № 1710284500031 з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ "СТ-Прозоро" є платником податку на додану вартість з 01.04.2017, індивідуальний податковий номер 411523910282.
7.7. Відповідно до витягу № 1806254500084 з реєстру платників податку на додану вартість ПП Оріон є платником податку на додану вартість з 27.10.2011, індивідуальний податковий номер 313186306251.
7.8. Податкова накладна № 4 від 09.12.2022 на ПДВ в сумі 191 833,3грн не зареєстрована у встановленому законом порядку.
7.9. Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН № 9276146060 від 22.12.2022, реєстрацію податкової накладної № 4 від 09.12.2022 було зупинено з підстав того, що коди УКТЗНД/ДКПП товару/послуг 8479, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги. що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послути та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
7.10. Тому ПП "Оріон" запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
7.11. ПП "Оріон" було подано податковому органу пояснення з копіями документів, серед яких копії: договору № В04/11 від 04.11.2022, платіжної інструкції 5293 за 07.11.2022, платіжної інструкції 5302 за 08.11.2022, платіжної інструкції 5455 за 30.11.2022, платіжної інструкції 5527 за 09.12.2022, платіжної інструкції 5529 за 09.12.2022, видаткової накладної 0-59 від 09.12.2022, ТТН № 09/В від 09.12.2022, 11 Н № Ю/В від 09.12.2022, договору заявки № КВ 1-09/12/2022, договору заявки № КВ2-09/12/2022, акту прийому-передачі товару № 09/12В від 09.12.2022, акту звірки з 01.11.2022 по 30.12.2022, свідоцтва про реєстрацію машини № 202582, № 202583, № 202584, № 202581, паспорта товару № 22442. № 2443, № 22444. № 22445. сертифікату відповідності UA.P.000447-22 від 23.09.2022.
7.12. Проте податковий орган відмовив у реєстрації податкової накладної № 4 від 09.12.2022, оскільки ПП "Оріон" надало неповний пакет документів, зокрема відсутні документи щодо права власності на товар відповідно до п. 1.3, паспорт товару відповідно до п. 2.2, розрахункові документи відповідно до п. 3 договору від 04.11.2022 № В04/11, акт звірки з контрагентом та пояснення. Крім того наявна невідповідність поданих документів, а саме: ВН від 09.12.2022 № 0-59 на суму ПДВ 242000,00 грн, тоді як ПН від 09.12.2022 № 4 на суму ПДВ 191 833,33 грн.
7.13. ПП "Оріон" звернулося до податкового органу зі скаргою щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
7.14. Проте за результатом розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної рішенням № 5332/31318631/2 від 17.01.2023 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
7.15. В подальшому ПП "Оріон" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення ГУ ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "Оріон" № 04 від 09.12.2022 та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП "Оріон" № 04 від 09.12.2022 в ЄРПН (справа № 240/6668/23).
7.16. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/6668/23 адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
7.17. Відсутність реєстрації зазначеної вище податкової накладної № 4 від 09.12.2022 по факту здійснення господарської операції з поставки товару за видатковою накладною від 09.12.2022 № 0-59 позбавила ТОВ "СТ-Прозоро" можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ - 191 833,33 грн.
7.18. Господарський суд Житомирської області, розглянувши позовну заяву ТОВ "СТ-Прозоро", 11.07.2023 ухвалив рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного підприємства "Оріон" 191833,33грн збитків.
7.19. Суд у цій справі також встановив, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 240/6668/23 залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023.
7.20. Податкову накладну від 09.12.2022 № 4 ДПС України зареєстровано 30.11.2023 (а.с.41).
7.21. В свою чергу, рішення Господарського суду Житомирської області від 17.07.2023 набрало законної сили 17.01.2024 у зв'язку з набранням законної сили постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 906/266/23.
7.22. ПП "Оріон" сплатило ТОВ "СТ-Прозоро" 191833,33грн збитків на виконання рішення суду на підставі виданого наказу № 906/266/23 від 23.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 2815 від 26.02.2024.
7.23. ТОВ "СТ-Прозоро" підтвердило бухгалтерською довідкою № 22/04-1 від 22.04.2025 факт не включення до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 191833,33грн, згідно податкової накладної № 4 від 09.12.2022, складеної ПП "Оріон" та яка була зареєстрована згідно рішенням суду, в ЄРПН - 30.11.2023.
7.24. ПП "Оріон" вважає, що сума ПДВ у розмірі 191 833,33грн, сплачена ТОВ "СТ-Прозоро" на виконання рішення суду у справі № 906/266/23 є збитками, суб'єктом відшкодування яких є держава Україна.
7.25. Вважаючи своє право порушене, позивач - ПП "Оріон" звернувся до господарського суду за його захистом.
7.26. За результатами розгляду позову, судом першої інстанції ухвалено оспорюване судове рішення (п.1.1.-1.4. постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1.-2.9. цієї постанови).
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у справі, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.
8.2. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.
8.3. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
8.4. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
8.5. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
8.6. Предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача матеріальної шкоди у вигляді збитків у розмірі 191833,33 грн.
8.7. Позов мотивовано тим, що внаслідок протиправної поведінки ГУ ДПС у Житомирській області, яке заблокувало реєстрацію оформленої Позивачем податкової накладної від 09.12.2022 № 4, ПП "Оріон" допустило порушення умов укладеного з ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" договору № В04/11 від 04.11.2022 року, у зв'язку із чим було змушене сплатити на користь цього контрагента 191833,33грн штрафних санкцій, які Продавець вважає своїми збитками.
8.8. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Вказана норма не зазнавала змін з часу набрання чинності ПК України.
8.9. За пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг.
8.10. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
8.11. Велика Палата Верховного Суду (ВПВС) дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року покупець товарів/послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи (пункт 201.11 статті 201 ПК України)), а звернення з передбаченою пунктом 201.10 статті 201 ПК України скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку. Можливість подання платником податку скарги на продавця/покупця передбачена саме з метою зобов'язання останнього контролюючим органом до вчинення дій із коректного відображення у ЄРПН складених податкових накладних за результатами проведеної перевірки (постанова ВПВС від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
8.12. При цьому обов'язок проведення вказаної вище документальної перевірки продавця виникає у контролюючого органу в силу закону - пункту 201.10 статті 201 ПК України, однак цей обов'язок не перед покупцем і йому не кореспондує право покупця вимагати проведення перевірки.
8.13. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
8.14. Таким чином, обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова ВПВС від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18; постанова об'єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
8.15. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
8.16. Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.
8.17. У статті 114 ПК України, яка регулює особливості відносин з відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, підпункт 114.3.2. пункту 114.2 визначає, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати, зокрема, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (зокрема, штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку).
8.18. Отже, законодавець установив механізм, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом (постанова ВПВС від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
8.19. Стосовно способів захисту продавця як платника податку.
8.20. За висновками Великої Палати Верховного Суду з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
8.21. Як «ефективний» слід розуміти такий засіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний засіб повинен забезпечити відновлення порушеного права, а у разі неможливості такого відновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. За змістом ефективний засіб захисту повинен відповідати природі порушеного права, характеру допущеного порушення та наслідкам, які спричинило порушення права особи (постанова ВПВС від 16.11.2021 у справі № 910/11820/20).
8.22. Оскаржуючи рішення, дії або бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили платнику податку здійснити реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, платник податків намагається відновити порушене право. Натомість, звертаючись із позовом про відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, платник податків, як у цій справі, намагається вже не відновити порушене право, а одержати компенсацію спричинених цим порушенням наслідків (постанова ВПВС від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
8.23. Господарськими судами встановлено, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 залишено без змін рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі № 240/6668/23, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "Оріон" № 04 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
8.24. Податкову накладну від 09.12.2022 № 4 ДПС України зареєстровано 30.11.2023 ( а. с. 41).
8.25. В свою чергу, рішення Господарського суду Житомирської області від 17.07.2023 у справі № 906/266/23 про задоволення позовних вимог ТОВ "СТ-Прозоро" та стягнення з ПП "Оріон" 191 833,33грн збитків набрало законної сили 17.01.2024 у зв'язку з набранням законної сили постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 906/266/23.
8.26. ПП "Оріон" сплатило ТОВ "СТ-Прозоро" 191 833,33грн збитків на виконання рішення суду на підставі виданого наказу № 906/266/23 від 23.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 2815 від 26.02.2024.
8.27. ТОВ "СТ-Прозоро" підтвердило бухгалтерською довідкою № 22/04-1 від 22.04.2025 факт не включення до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 191 833,33грн, згідно податкової накладної № 4 від 09.12.2022, складеної ПП "Оріон" та яка була зареєстрована , згідно рішенням суду, в ЄРПН - 30.11.2023.
8.28. Таким чином, ПП "Оріон" має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправним рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022, оскільки це потягло притягнення його до відповідальності ТОВ "СТ-Прозоро" за рішенням суду у справі № 906/266/23 (постанова ВПВС від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
8.29. За цих обставин доводи апеляційної скарги апелянта в частині неналежного способу захисту порушеного права є необґрунтованими та безпідставними.
8.30. Стосовно юрисдикції спору.
8.30.1. Як зазначалося вище у цій постанові, у цій справі предметом позову є стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС у Житомирській області, яке заблокувало реєстрацію оформленої ПП "Оріон" податкової накладної від 09.12.2022 № 4, що спричинило необхідність сплати ним на користь ТОВ "СТ-Прозоро" суми ПДВ 191 833,33грн.
8.30.2. Згідно з пунктом 114.2 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.
8.30.3. Звернення з позовом у цій справі не спрямоване на відновлення прав ПП "Оріон" у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку ГУ ДПС у Житомирській області, що суттєво відрізняє її від справи №910/16215/19, на висновки Верховного Суду з якої посилалось ГУ ДПС у Житомирській області, обґрунтовуючи необхідність розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
8.30.4. Натомість у цій справі заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі суми, сплаченої як відшкодування втраченого майнового інтересу ТОВ "СТ-Прозоро", яке не був стороною публічно-правових відносин між ПП "Оріон" і ГУ ДПС у Житомирській області щодо реєстрації податкової накладної № 4 від 09.12.2022, що не дає підстав для висновку про те, що правовідносини у справі, що розглядається, та справі №910/16215/19, на які посилається ГУ ДПС у Житомирській області у відзиві на позов, є подібними.
8.31. Стосовно умов відповідальності держави за шкоду, завдану контролюючим органом.
8.31.1. Умови цивільної відповідальності держави за шкоду, завдану протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу викладені у пунктах 6.8-6.16 постанови Великої Палата Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, які є застосовними також у цій справі.
8.31.2. Так, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
8.31.3. Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
8.31.4. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
8.31.5. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
8.31.6. Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
8.31.7. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
8.31.8. Ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) контролюючого органу (його посадових (службових) осіб) не є необхідним для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів ( підпункті 9.9 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/6355/20).
8.32. Стосовно причинно-наслідкового зв'язку як умови відповідальності.
8.32.1. Причинно-наслідковий зв'язок як умова відповідальності держави за наслідки неправомірних рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу простежується в розмірі дійсних втрат, пов'язаних з утратою майнового інтересу покупця на отримання права на податковий кредит з ПДВ. Натомість установлення сторонами господарського договору обсягу відповідальності, який перевищує ці втрати, залежить від їх волі, а притягнення продавця до відповідальності в обсязі, що перевищує дійсні втрати, не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу.
8.32.2. При цьому не заперечується, що розмір шкоди, спричиненої втратою майнового інтересу покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ, може перевищувати суму податкового кредиту на положення пункту 114.3 статті 114 ПК України, який визначає, які втрати і витрати можуть становити шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, однак дійсний обсяг шкоди підлягає доведенню позивачем.
8.32.3. Саме лише зазначення у підпункті 114.3.2 пункту 114.3 статті 114 ПК України, що штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, можуть включатись до складу шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, не означає, що сплата контрагенту штрафних санкцій у будь-якому розмірі становить достатню причину для визнання того, що вони знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з такими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів з огляду на викладені вище висновки.
8.32.4. У цій справі, зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання ПП "Оріон" необхідних дій, від яких залежало виникнення у ТОВ "СТ-Прозоро" права на податковий кредит з ПДВ, ПП "Оріон" реалізовувало своє право оскаржити рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 7978151/31318631 від 29.12.2022 та домогтися проведення реєстрації податкової накладної № 4 від 09.12.2022року в ЄРПН 30.11.2023, тобто усунуло порушення закону з боку контролюючого органу.
8.32.5. Як встановлено господарськими судами, ТОВ "СТ-Прозоро" не включило ПДВ в сумі 191833,33грн до складу податкового кредиту після 30.11.2023, тоді як ПП "Оріон" на зазначену суму було притягнуто до відповідальності перед ТОВ "СТ-Прозоро" за рішенням суду у справі № 906/266/23, яке набрало законної сили лише 17.01.2024, і виконано ПП "Оріон" станом на 26.02.2024, тому Позивач вправі вимагати відновлення порушеного права власності на кошти в сумі 191833,33грн шляхом їх стягнення з Державного бюджету України як збитків.
8.33. Стосовно стягнення збитків з Державного бюджету України.
8.33.1. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч.ч. 1 та 2 ст. 326 ЦК України).
8.33.2. Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч.2 ст. 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 ЦК України).
8.33.3. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч.1 ст. 170 ЦК України).
8.33.4. Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (ст. 174 ЦК України).
8.33.5. Як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (п.8.17); від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 (п. 55)). Тобто під час провадження у справі стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови від 05.10.2022 у справі №923/199/21 (п. 8.18); від 12.07. 2023 у справі № 757/31372/18-ц (п. 38)).
8.33.6. Правова позиція щодо стягнення грошових коштів саме з Державного бюджету України, а не з органів державної влади, зокрема, органів казначейства є послідовною та неодноразово, висловлювалася Верховним Судом.
8.33.7. Так, держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України). Це правило стосується як договірної, так і позадоговірної відповідальності держави. З огляду на те, що саме держава наділяє її органи майном, зокрема коштами, ці органи не мають власного майна. Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі незалежно від того, на якому казначейському рахунку вони обліковуються. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати цих коштів є держава Україна. Тому як у спорі щодо відшкодування завданої державою шкоди у грошовому еквіваленті, так і у спорі щодо прострочення виконання обов'язку з виплати такого відшкодування суд стягує відповідні суми саме з Державного бюджету України, а не з конкретних рахунків органу державної влади, що представляє інтереси держави у спірних правовідносинах (mutatis mutandis, наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23967/16; від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц; від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц).
8.33.8. Також згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16 ГПК України не передбачає необхідності зазначення суб'єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення (постанови ВПВС від 12.03.2019 у справі № 920/715/17; від 16.11.2021 у справі № 910/11820/20).
8.33.9. Таким чином вимога ПП "Оріон" стягнути з Державного бюджету України кошти в сумі 191833,33грн, не пов'язана з виконанням Головним управлінням ДПС у Житомирській області публічно-владних управлінських функцій. Спірні правовідносини з приводу повернення відповідної суми стосуються захисту майнових прав Позивача, як суб'єкта господарювання.
8.33.10. У спірних правовідносинах кошти в сумі 191833,33грн слід стягувати на користь ПП "Оріон" саме з Державного бюджету України, а не з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
8.33.11. В свою чергу, сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов'язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанова ВПВС від 27.11.2019 у справі N 242/4741/16-ц).
8.34. Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків ( п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
8.35. Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
8.36. Доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини належними та допустимими доказами. Важливим фактором того, як сторона користується стандартами доказування виступає її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.
8.37. Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмету доказування у справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об'єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності.
8.38. Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).
8.39. З врахуванням викладеного, рішення Господарського суду Житомирської області ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки про відмову у позові.
8.40. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні оспорюваного рішення та не можуть бути підставою для їх скасування або зміни.
8.41. За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 14 травня 2024 року у справі №906/1322/24 - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, апелянт - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 14.05.2025 у справі №906/1322/24 сплатив платіжною інструкцією №862 від 26.06.2025 судовий збір у розмірі 3633,60 гривень.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 03.06.25р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 14 травня 2025 року у справі №906/1322/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу №906/1322/24 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Крейбух О.Г.