05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 199/3522/24
провадження № 61-6981ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М.(суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості 2/3 часток спільно набутого майна подружжя, а саме:
автомобіля марки Mitsubishi Pajero, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , в сумі 130 953,33 грн;
будівельних матеріалів і конструктивних елементів, які були використані у процесі будівництва житлового будинку та бетонного паркануза адресою: АДРЕСА_1 , - 250 206 грн;
земельної ділянки, кадастровий номер 1223286500:05:003:0157, розташованої за адресою:
АДРЕСА_2 , - 471 833,45 грн.
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська (назву суду змінено на Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів») рішенням від 14 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
У порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнав за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки Mitsubishi Pajero, 1996 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі половини вартості вказаного рухомого майна (автомобіля) в розмірі 98 215 грн.
У порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнав за ОСОБА_2 право власності на будівельні матеріали і конструктивні елементи, які були використані у процесі будівництва житлового будинку та бетонного паркану за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі половини вартості використаних будівельних матеріалів і конструктивних елементів в розмірі 187 654,50 грн.
У порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнав за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1223286500:05:003:0157, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а також стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі половини вартості вказаного нерухомого майна (земельної ділянки) в розмірі 353 875,09 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 13 червня 2024 року, продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
19 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 199/3522/24 про стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 500 грн.
25 листопада 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 199/3522/24 про стягнення з позивачки на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська додатковим рішенням від 04 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 199/3522/24 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 500 грн.
В іншій частині заяви ОСОБА_1 та у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовив.
Не погодившись з вказаним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року та додатковим рішенням цього ж суду від 04 грудня 2024 року, ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 оскаржили їх в апеляційному порядку.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року залишив без змін.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 04 грудня 2024 року змінив в частині розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, зменшив їх розмір з 28 500 грн до 15 000 грн.
30 травня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 23 червня 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці зазначити конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи; уточнити прохальну частину касаційної скарги. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
15 липня 2025 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали суду
від 23 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від
ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додана нова редакція касаційної скарги.
Недоліки касаційної скарги, визначені ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2025 року, усунуті.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Підстави для відмови у відкритті касаційного провадження або повернення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявниця посилається:
на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку):
на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу), а саме вказує, що суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у цивільній справі № 199/3522/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Роз'яснити учасникам справи їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська С. О. Карпенко В. В. Сердюк