Справа № 761/20857/25
Провадження № 3/761/4535/2025
01 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, -
09.05.2025 р. о 21:50 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 173-2 ч.1 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи..
Отже, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених дій підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 09.05.2025 р.; карткою виклику 102; поясненнями ОСОБА_3 ; рапортом працівника поліції.
З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При визначенні міри адміністративного стягнення за порушення, які мали місце 30.12.2024 р., суд, відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність правопорушника.
При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, суд вважає що стягнення у вигляді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23,33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 173-2, 247, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга до відповідного апеляційного суду подається через місцевий суд, що виніс постанову.
Суддя: Осаулов А.А.