Справа № 761/15416/25
Провадження № 1-кс/761/10817/2025
29 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника власника майна ТОВ «ІНКОТРАНС» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання представника власника майна ПрАТ «ІНКОТРАНС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2023 року, у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 року,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ПрАТ «ІНКОТРАНС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2023 року, у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 року, а саме: в частині майна яке належить ПрАТ «ІНКОТРАНС» на праві власності:- комплекс будівель (нежитлові приміщення) за адресою: м. Черкаси, вул. Корольова Академіка, буд. 2 (опис майна: КТП (контора) - "А-ІІ" загальною площею 416,6 кв.м.; Профілакторій - "Д-ІІ, "Д"-ІІ", "Д-ІІ" загальною площею 1330,4 кв.м.; Вбиральня - "Ж І" загальною площею 24,1 кв.м.; Склад запасних частин - "Б-І" загальною площею 347,4 кв.м.; АЗС - "Г-І", "г" загальною площею 59,2 кв.м. (а саме: операторська - "Г-І"; склад - "г"; паливороздавальні колонки - 2 шт., автомобільний газовий заправний пункт АГЗП); кафе - "В-1", "в", "в" загальною площею 244,6 кв.м.; Гараж - "Е-ІІ", "Е І", "е-І", "е-ІІ", загальною площею 959,1 кв.м.; склад - "З-І" загальною площею 479,6 кв.м.; навіс - "Н", підсобне приміщення - "О", огорожа № 1-4; замощення - І; очисні ІІ, мийка - ІІІ, резервуар - ІV.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 за ч. 4 ст. 110-2 КК України.
31.03.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт на вказане нерухоме майно, яке належить ПрАТ «ІНКОТРАНС».
Вказали, що комплекс будівель (нежитлові приміщення) за адресою: м. Черкаси, вул. Корольова Академіка, буд. 2 належать на праві власності ПрАТ «ІНКОТРАНС» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н; (бланк №?007048), виданого 06.12.1999, видавник: Виконавчий комітет Черкаської міської ради; АКТ прийому в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі АЗС, серія та номер: б/н, виданий 12.05.1988, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 309398156. З документів які підтверджують право власності на вищезазначене майно слідує, що ПрАТ «ІНКОТРАНС» набуло право власності на них у законний спосіб та задовго до моменту реєстрації кримінального провадження № 22022000000000162 від 18.04.2022 р. у якому на них накладено арешт.
Вказали, що з документів які підтверджують право власності на зазначене нерухоме майно слідує, що ПрАТ «ІНКОТРАНС» набуло право власності на них у законний спосіб та задовго до моменту реєстрації кримінального провадження № 22022000000000162 від 18.04.2022 року у якому на них накладено арешт.
З часу накладення арешту на нерухоме майно ПрАТ «ІНКОТРАНС» пройшло майже 2 роки, а загальний строк досудового розслідування кримінального провадження №22022000000000162 від 18.04.2022 р. складає майже 3 роки. Таким чином, часу для з'ясування причетності посадових осіб ПрАТ «ІНКОТРАНС» до вчинення кримінальних правопорушень які розслідуються в межах вказаного кримінального провадження було достатньо.
На підставі наведеного просять слідчого суддю скасувати арешт майна.
В судовому засіданні представник власника майна ПрАТ «ІНКОТРАНС» - адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, зазначив, що ПрАТ «ІНКОТРАНС» не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження. Просив задовольнити клопотання з підстав, наведених у ньому, та скасувати арешт, який накладено на нерухоме майно, яке належать ПрАТ «ІНКОТРАНС».
Прокурор ОСОБА_4 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що вказане нерухоме майно є речовими доказами, потреба в арешті вказаного майна зберігається оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до відповідальності.
Заслухавши пояснення учасників розгляду клопотання, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна, в тому числі, з метою збереження речових доказів.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 за ч. 4 ст. 110-2 КК України.
31.03.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт на перелік вказаного нерухомого майна, яке належить ПрАТ «ІНКОТРАНС».
Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на нерухоме майно було накладено з метою збереження речових доказів, які уважають на етапі постановлення ухвали 21.03.2023 року виправдовували потреби досудового розслідування, в частині розслідування за ознаками ч.4 ст. 110-2 КК України.
Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.
Проте з часом тривалості кримінального провадження, обсягу обставин, які розслідуються, прокурор не обґрунтував, що в подальшому вказане нерухоме майно може бути використане як доказ, при тому, що представник ПрАТ «ІНКОТРАНС» обґрунтував законність його походження до події інкримінованого злочину, та належність, надані фактичні дані.
Вказане свідчить, що арешт накладений на перелік нерухомого майна, яке належать ПрАТ «ІНКОТРАНС», не відповідає співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у подальшому.
Таким чином, на теперішній час матеріали кримінального провадження не містять переконливих доказів того, що арештоване майно, а саме нерухоме майно, набуто ПрАТ «ІНКОТРАНС» у власність протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального чи правопорушення.
Крім того, прокурором не доведено, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення його збереження.
Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.
Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).
Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Разом з цим, як вбачається з викладеного, накладений у даному кримінальному провадженні арешт нерухомого майна, яке належить ПрАТ «ІНКОТРАНС» жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні.
Таким чином, окрім факту належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину чи одержання внаслідок вчинення злочину та/або встановлення, що воно є доходами від такого майна, для застосування арешту майна сторона обвинувачення повинна надати більш вагомих та переконливих даних для збереження та продовження втручання у права власника.
Натомість жодних відомостей щодо дослідження цих фактів та доказів, які підтверджують наявності у арештованого майна таких ознак, на даний час не встановлено, підстави для його збереження не убачаються.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання представника власника майна ПрАТ «ІНКОТРАНС» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2023 року, у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 року, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання представника власника майна ПрАТ «ІНКОТРАНС» - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2023 року, у кримінальному провадженні №22022000000000162 від 18.04.2022 року, в частині майна яке належить ПрАТ «ІНКОТРАНС» на праві власності:
-комплекс будівель (нежитлові приміщення) за адресою: м. Черкаси, вул. Корольова Академіка, буд. 2 (опис майна: КТП (контора) - "А-ІІ" загальною площею 416,6 кв.м.; Профілакторій - "Д-ІІ, "Д"-ІІ", "Д-ІІ" загальною площею 1330,4 кв.м.; Вбиральня - "Ж І" загальною площею 24,1 кв.м.; Склад запасних частин - "Б-І" загальною площею 347,4 кв.м.; АЗС - "Г-І", "г" загальною площею 59,2 кв.м. (а саме: операторська - "Г-І"; склад - "г"; паливороздавальні колонки - 2 шт., автомобільний газовий заправний пункт АГЗП); кафе - "В-1", "в", "в" загальною площею 244,6 кв.м.; Гараж - "Е-ІІ", "Е І", "е-І", "е-ІІ", загальною площею 959,1 кв.м.; склад - "З-І" загальною площею 479,6 кв.м.; навіс - "Н", підсобне приміщення - "О", огорожа № 1-4; замощення - І; очисні ІІ, мийка - ІІІ, резервуар - ІV.
Ухвала оскарженню не підлягає, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1