24.07.2025 Справа № 756/5898/25
Унікальний 756/5898/25
Провадження №2/756/4007/25
24 липня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Загороднюк В.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості з відшкодування житлово-комунальних послуг, -
Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач, між сторонами укладено договір про відшкодування витрат від 26.07.2018, за умовами якого відповідачу надано вищевказану квартиру у користування.
Позивач, який є власником квартири, зобов'язання виконує належним чином.
Натомість, відповідач свої зобов'язання не виконує, не здійснює платежів за отримані послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 63674,30 грн, які позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також розірвати укладений договір.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.04.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 24.06.2025, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у минулих судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення з нього витрат на відшкодування за житлово - комунальні послуги, подав до суду відзив на позов, в якому не заперечував наявність заборгованості, проте вказував, що він є волонтером, у вказаній квартирі проживають його троє неповнолітніх дітей, альтернативного житла він не має, сплачував згідно зафіксованих платежів, лічильники у квартирі відсутні, не розуміє звідки беруться такі нарахування, які виставлені позивачем. Щодо розірвання договору з позивачем заперечував у повному обсязі з огляду на ситуацію в Україні.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що часткове відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги, яке здійснюється відповідачем, а також вселення до квартири позивача без його дозволу доньки відповідача ОСОБА_2 , є суттєвим порушенням зобов'язань за договором.
В судовому засіданні, яке мало місце 24.06.2025 відповідач підтвердив ту обставини, що у нього наявна заборгованість перед позивачем, та вона перевищує розмір платежів за два місяці.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно укладеного договору про відшкодування витрат від 26.07.2018, відповідач відшкодовує позивачу витрати щодо отримання житлово-комунальних послуг займаної площі квартири у розмірі 97,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , наданої йому, та зобов'язується, зокрема, своєчасно відшкодувати вартість житлово-комунальних послуг, передавати показання засобів обліку, використовувати кімнату для проживання в ній особисто (разом із членами сім'ї).
Згідно п.3.1 договору, відповідач щомісячно на підставі наданого позивачем рахунку вносить суму відшкодування житлово-комунальних послуг згідно показників засобів обліку.
Відповідно до п.3.2 договору, оплата вноситься у касу ВП «Управління справами» не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем отримання житлово-комунальних послуг.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №374586335 від 16.04.2024, вищевказана квартира на праві власності належить АТ «НАЕК «Енергоатом».
Як убачається з акту приймання-передачі приміщень (акту вселення) від 26.07.2018, відповідач отримав приміщення квартири за адресою АДРЕСА_1 у задовільному стані, на сім'ю з чотирьох осіб: він, дружина та двоє дітей, жодних дефектів або недоліків не встановлено.
ОСОБА_1 як мешканець квартири та споживач житлово-комунальних послуг згідно ст. 156, 162 ЖК України зобов'язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири та і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
З матеріалів справи убачається, що позивач свої зобов'язання виконує належним чином, здійснює оплату за житлово-комунальних послуг.
Натомість, відповідач свої зобов'язання не виконує, не здійснює платежів за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим відповідачу направлялись вимоги про оплату заборгованості, листи про розірвання договору, попередження про виселення тощо, оскільки утворилась заборгованість, загальний розмір якої становить 63674,30 грн, що складається з: 59765,81 грн - сума за основним боргом, 2928,96 грн - інфляційне збільшення суми боргу, 979,53 грн - штрафні санкції, та підтверджується розрахунком заборгованості за спожиті комунальні послуги, а також оборотно-сальдовими відомостями (а.с.36-65).
Проти наданого розрахунку сторона відповідача не заперечувала.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов'язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої - третьої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В процесі розгляду справи сторона відповідача не визнавала вимог про розірвання укладеного договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 361/2838/18.
Порушення є істотним, якщо тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що мала право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13 та в постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов укладеного договору.
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Посилання відповідача на внесення оплати за житлово-комунальні послуги на основі визначених фіксованого розміру, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а твердження відповідача про те, що він є волонтером, у вказаній квартирі проживають троє неповнолітніх дітей, альтернативного житла він не має, лічильники у квартирі відсутні, не звільняють відповідача від оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 2.2 укладеного між сторонами договору, сторона позивача має право на своєчасне отримання відшкодування вартості житлово - комунальних послуг, виселення сторони відповідача у разі заборгованості за відшкодування житлово - комунальних послуг більше ніж за два місяці.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» (Код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: м. Київ, вул. Назарівська, 3) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання договору та стягнення заборгованості з відшкодування житлово-комунальних послуг- задовольнити.
Розірвати договір про відшкодування витрат від 26.07.2018 укладений між Державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» в особі директора відокремленого підрозділу «Управління справами» Мелешка Івана Степановича та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» (Код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: м. Київ, вул. Назарівська, 3) заборгованості у розмірі 63674 (шістдесят три тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 30 коп, що складається з: 59765,81 грн - сума за основним боргом, 2928,96 грн - інфляційне збільшення суми боргу, 979,53 грн - штрафні санкції;
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» (Код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: м. Київ, вул. Назарівська, 3) судовий збір у розмірі 6056 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 24.07.2025.
Суддя: Олексій ДИБА