Справа № 390/453/25
Провадження № 2-о/390/19/25
"05" серпня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Квітки О.О.,
при секретарі - Петренко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Кропивницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , служба у справах дітей Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернулася до суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Після уточнення вимоги просила: встановити факт перебування малолітньої доньки ОСОБА_2 із 01 липня 2019 року на утриманні свого вітчима ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначила, що 09 серпня 2019 року між нею та ОСОБА_4 укладено шлюб. Від шлюбу мають спільну дитину: сина - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловік загинув, здійснюючи захист Батьківщини під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Георгіївка в Донецькій області. У неї є також донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Відомості про батька у свідоцтві про народження здійснено зі слів матері, відповідно до ст. 135 СК України. До укладення шлюбу (09.08.2019) вона із ОСОБА_4 проживали разом понад рік. Коли вони почали спільно проживати, то доньці було лише 3 роки. ОСОБА_4 сприймав її доньку як рідну і опікувався нею. Донька дуже любила чоловіка та завжди називала його батьком. Із моменту одруження малолітня донька проживала разом із чоловіком та фактично перебувала на його утриманні. Матеріальне утримання доньки здійснювалося виключно вітчимом ОСОБА_4 , оскільки вона не працювала, здійснюючи догляд за спільною дитиною - ОСОБА_6 . Вони проживали однією сім'єю із ОСОБА_4 до дня його смерті. Чоловік за життя з 2018 року до моменту мобілізації працював на посаді різноробочого у ТОВ «Златомед», отримував дохід у вигляді заробітної плати, забезпечував матеріальне утримання сім'ї. ОСОБА_4 піклувався про падчерку ОСОБА_2 , її моральний, інтелектуальний, культурний та духовний розвиток, підтримував контакт із садочком та школою, де вона навчається, цікавився її успіхами, приводив її до школи та забирав звідти. ОСОБА_2 позбавлена можливості отримання від держави відповідних пільг та соціальних гарантій, як член сім'ї - утриманець загиблого військовослужбовця, зокрема, права на пенсію у разі втрати годувальника тощо.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просила заяву задовольнити, пояснивши, що вона проживала разом із ОСОБА_4 та спільно виховували дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Від Служби у справах дітей Кропивницької районної державної адміністрації надійшло пояснення, в яких представник, зокрема, зазначив, що вважає, що належною заінтересованою особою по цій справі є служба у справах дітей Катеринівської сільської ради. Щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заперечень не мають (а.с. 65-68).
Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації надіслало заяву про розгляд справи без участі їхнього представника (а.с. 88-89).
В судовому засіданні 24.04.2025 ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 ..
В судовому засіданні 24.04.2025 свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що ОСОБА_4 виховував і дбав про свою падчерку ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16). Матір'ю останньої є ОСОБА_11 , відомості про батька записані відповідно до ст. 135 СК України (а.с. 19).
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрували шлюб 09.08.2019 (а.с. 20).
Із довідки про причини смерті та лікарського свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті вибухової травми внаслідок військових дій у зоні військових дій (а.с. 22-25). ОСОБА_1 здійснила обряд поховання свого чоловіка ОСОБА_4 (а.с. 26).
Згідно із повідомленнями про відмову в наданні державної соціальної допомоги видно, що ОСОБА_1 не призначена державна соціальна допомога у зв'язку із тим, що сукупний середній дохід перевищує або дорівнює прожиткового мінімуму сім'ї (а.с. 27-29).
У довідках виконавчого комітету Катеринівської сільської ради зазначено, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та має наступний склад сім'ї: син - ОСОБА_5 , 2019 р.н., чоловік - ОСОБА_4 , 1976 р.н., загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та проживав за вищевказаною адресою; донька - ОСОБА_2 , 2015 р.н.. Малолітні діти ОСОБА_5 , 2019 р.н., та ОСОБА_2 , 2015 р.н., були на утриманні батьків та проживали разом з ними (а.с. 30-32).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Катеринівської сільської ради від 07.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в листопаді 2023 року звертався до органу місцевого самоврядування за переліком документів на процедуру з усиновлення малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою ОСОБА_1 . Заявника була направлено до Служби у справах дітей Кропивницької РДА для вирішення цього питання (а.с. 33).
У довідках Грузьківської гімназії Катеринівської сільської ради від 06.01.2025 та від 07.01.2025 зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.11.2018 по 31.05.2021 була здобувачем дошкільної освіти у Грузьківській гімназії. Вітчим дитини ОСОБА_4 брав безпосередню участь у вихованні ОСОБА_12 , підтримував її адаптацію в закладі дошкільної освіти, співпрацював із вихователями, брав активну участь у підготовці до святкових заходів і сприяв створенню комфортних умов для розвитку дитини. Вітчим забезпечував дитину матеріально, надавав усе необхідне для розвитку, навчання, дозвілля та повсякденного життя (а.с. 34). Протягом періоду навчання ОСОБА_2 вітчим ОСОБА_4 брав активну участь у шкільному життя дитини. Він регулярно спілкувався з педагогами, які навчають. Відвідував позакласні заходи класу. При потребі надавав посильну допомогу при організації освітнього середовища. Всім необхідним дитина була забезпечена. Часто приводив до школи та забирав її. Завжди знаходив спільну мову з дівчинкою та мав авторитет (а.с. 35).
У довідці КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Катеринівської сільської ради Кропивницького району» від 07.01.2025 вказано, що з приводу здоров'я дитини вітчим ОСОБА_4 з 01.08.2019 по ІНФОРМАЦІЯ_3 звертався в медичний заклад, дотримувалися разом з матір'ю дитини медичних призначень. В необхідних ліках дитина була забезпечена. Конфліктів з медичними працівниками не було (а.с. 36).
На світлинах, які надані заявником, фотозображення ОСОБА_4 у колі сім'ї разом із дружиною та дітьми (а.с. 37-45).
У висновку органу опіки та піклування Катеринівської сільської ради від 02.06.2025 зазначено, що орган опіки та піклування вважає за доцільне надати висновок про встановлення факту, що має юридичне значення, громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в інтересах її малолітньої доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 95-96).
Згідно із довідкою Катеринівської сільської ради від 24.06.2025 ОСОБА_2 дійсно проживала та була на утриманні свого вітчима ОСОБА_4 з 01.07.2019 (а.с.100).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21, провадження № 61-15630св23).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Аналогічними критеріями керувалась Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, провадження № 11-150апп23.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Виходячи з аналізу вказаної норми Сімейного кодексу України, сім'єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Згідно зі ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. Відповідне положенню міститься у постанові КЦС ВС від 23.04.2020 по справі № 686/8440/16.
Конституційний Суд України в рішенні від 03.06.1999 у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз'яснив, що під членом сім'ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов'язану кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім'ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім'ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні. Членами сім'ї військовослужбовця можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання разом з суб'єктом прав на пільги і ведення з ним спільного господарства, тобто не лише його (її) близькі роди (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (неповнорідні брати, сестри, зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Членом сім'ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено гарантії та заходи соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Статтею 10 зазначеного Закону визначено коло членів сімей загиблих військовослужбовців та інших осіб. Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність цього Закону, особам, зазначеним в абзацах п'ятому - восьмому пункту 1 статті 10 цього Закону, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740. При цьому до членів сімей загиблих військовослужбовців та інших осіб, зазначених у цій статті, належать утриманці загиблого, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки та один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні. Таким особам відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Статтею 15 цього Закону передбачено ряд пільг сім'ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України.
У силу ст.30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Згідно з п.д абзацу 4 ст.30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім'ї вважаються: дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Відповідно до ст. 31 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Зваживши у сукупності наведені вище обставини, суд вважає, що дослідженими належними та допустимими доказами доведено факт перебування малолітньої падчерки ОСОБА_2 із 01 липня 2019 року на утриманні вітчима ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 , тому доцільно захистити права заявниці та задовольнити її заяву в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 76-81, 89, 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Кропивницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , служба у справах дітей Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Встановити факт, що малолітня донька ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Грузьке Кіровоградського району, РНОКПП НОМЕР_1 , із 01 липня 2019 року перебувала на утриманні вітчима ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
заінтересовані особи:
Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 03197730, адреса: 28400, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Компаніївка, вул. Шевченка, б.81;
Служба у справах дітей Кропивницької районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 45802091, адреса: 25014, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Дарвіна, б.25;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_3 ;
служба у справах дітей Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, адреса: 27631, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Катеринівка, вул. Південна, б. 12.
Суддя О.О.Квітка