Справа №345/3288/25
Провадження № 2/345/1551/2025
06.08.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Кулаєць Б.О., розглянувши в залі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» в його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 135387,00 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що він працював на посаді майстра зміни керівного оперативного персоналу цеху електропостачання ТОВ «Карпатнафтохім» з 29 січня 2024 року, переведений з ПрАТ «Лукор» з 01.04.2014 та звільнений 26.05.2025 на підставі наказу №338-К від 26 травня 2025 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв?язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю. За період його роботи на підприємстві виникла заборгованість по заробітній платі на загальну суму 135387, 00 грн., яку він просить стягнути.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, хоча ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заяву з додатками 11.07.2025 було вручено представнику відповідача, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 01.04.2014 був прийнятий на роботу у ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» електромонтером з ремонту та облаштування електроустаткування шостого розряду дільниць 1, 2, 3 служби з експлуатації високовольтного електроустаткування цеху електроустаткування по переводу з ПрАТ «Лукор». В подальшому, а саме: 29.01.2024 його було переведено на посаду майстра зміни керівного оперативного персоналу цеху електропостачання (а.с. 2-4).
Відповідно до наказу № 338-к від 26 травня 2025 року ОСОБА_1 26.05.2025 був звільнений з роботи за власним бажанням, у зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, згідно з ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України (а.с. 6).
Згідно з розрахунковим листом за 5 місяць 2025 року ОСОБА_1 належать до виплати кошти у розмірі 135387,00 гривень (а.с. 5).
Оцінка суду:
дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, заяви сторін по суті справи, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати працю працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При визначені розміру заборгованості, суд бере до уваги розрахунковий листок за 5 місяць 2025 року, наданий позивачем, згідно з яким заборгованість по нарахованих, але не виплачених, коштах складає 135387,00 гривень.
Факту наявності вказаної заборгованості відповідачем не спростовано, заперечень щодо суми такої заборгованості перед позивачем станом на день ухвалення рішення суду не подано.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що ОСОБА_1 дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем, яким позивачу нараховано, однак, не виплачено у передбачені законом строки, відповідні суми, допустимих доказів на підтвердження факту відсутності заборгованості станом на день звільнення відповідачем не надано, відтак суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення всієї суми боргу.
Розподіл судових витрат між сторонами:
позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
А тому судові витрати у розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладено, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115, 116, 233 КЗпП України, ст.ст. 1, 21 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 289, 430 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» на користь ОСОБА_1 нараховані, але невиплачені при звільненні, кошти в розмірі 135387,00 (сто тридцять п'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення всієї суми боргу в розмірі 135387,00 (сто тридцять п'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ», адреса: вул. Промислова, 4 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 33129683.
Суддя: