справа № 208/2956/25
провадження № 2-а/208/78/25
Іменем України
14 липня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Кіблицької М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
17 березня 2025 року адвокат Машошина А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У своєму позові позивач, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19.02.2025 року №228/2, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., та стягнути витрати пов'язані зі сплатою судового збору.
Зазначає, що отримав повістку 04.03.2025 року про виклик до 2 відділу смт. ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій було вказано з'явитися 12.03.2025 року у зазначене місце та строк.
Згідно штампу у повітці було зафіксовано, що ОСОБА_1 , прибув у ІНФОРМАЦІЯ_3 12.03.2025 року та вибув 12.03.2025 року.
Позивач зазначає, що у постанові не зазначено, які саме облікові дані позивача відповідно до п.23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 не було оновлено і які можливо чи не можливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами. Не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей стосовно ОСОБА_1 , в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
17.03.2025 року представник відповідача через підсистему «Електронний суд» надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позову, оскільки позивач порушив вимоги законодавства щодо військового обліку.
Зазначає, що позивач несвоєчасно, без поважних причин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці для оновлення військово облікових даних проходження ВЛК, чим порушив правила військового обліку, в умовах особливого періоду.
Зазначає, що зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року, зважаючи на дату оновлення даних після 16.07.2024 року, в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, що підтверджується наявність винної поведінки особи. ОСОБА_1 , перебуває з 02.02.2025 року в адміністративному розшуку, за неявку по повістці №1687575 до другого відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 17.02.2025 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 , був ознайомлений з ним, повідомлений про дату розгляду справи про, що свідчить його особистий підпис.
Вважає, що дії позивача свідчать про порушення обов'язків військовозобов'язаного та не дають підстав для задоволення позову.
В судове засідання позивач та представник не з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі та просив суд у позові відмовити в повному обсязі.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що постановою № 228/2 від 19.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
За змістом постанови суть правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу не з'являвся до другого відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 для оновлення військово-облікових даних, проходження військово-лікарської комісії, крім того не оновив вчасно дані у додатку «Резерв+» або ЦНАП, чим порушив правила військового обліку згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду.
Суд бере до уваги, що відповідно до повістки №149 видана Божедарівським селищним головою ОСОБА_4 від 04.03.2024 року, зазначено, що ОСОБА_1 пропонується прибути 12 березня 2024 оку о 08-00 годин до 2 відділення смт. ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того встановлено, що у 12.03.2024 року ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить штамп у повістці, де зафіксовано що позивач прибув у ІНФОРМАЦІЯ_3 12.03.2024 року та вибув 12.03.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частина 1 ст. 210 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210 КУпАП).
Згідно з абз. 11ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни, зокрема, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що з'являвся до ТЦК та СП вчасно відповідно до вказаного дати та часу зазначеного у повістці.
Отже, виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є неявка до ТЦК та СП для оновлення військово-облікових даних, проходження військово-лікарської комісії та невчасне оновлення військових облікових даних.
У ході судового розгляду встановлено, що позивач отримавши повістку, з'явився до ТЦК та СП на вказану дату та час, що свідчить про відсутність умислу ухилятися від виконання військового обов'язку.
За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази беззаперечно не підтверджують обставини щодо не оновлення вчасно військових облікових даних, що слугувало підставою для винесення спірної постанови.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів відносно ОСОБА_1 , щодо невчасно оновлених військово-облікових даних, а наявні в матеріалах справи докази у сукупності не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови № 228/2 від 19.02.2025року.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№К/9901/15804/18).
Згідно із п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 122, 139, 242-246, 262, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №228/2від 19 лютого 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАП задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП № 228/2 від 19 лютого 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_5 , у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 грн. (Дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Похваліта С. М.