Провадження № 22-ц/803/1682/25 Справа № 212/2341/22 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
04 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 212/2341/22
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпровські Електромережі»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Храмов Михайло Петрович, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року, яке ухвалено суддею Дехтою Р. В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року,
В травні 2022 року Акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпровські Електромережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії.
Позовна заява мотивована тим, що АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» є оператором систем розподілу електричної енергії споживачам. Відповідач є споживачами електричних мереж за адресою: АДРЕСА_1 .
14 липня 2021 року за адресою відповідача представниками позивача було проведено перевірку дотримання споживачами ПРРЕЕ, в результаті якої було виявлено порушення пп.5.5.5. п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: «Самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом алюміній 2х2,5мм? від магістральних мереж приховано, виявити яке при контрольному огляді не можливо». Факт порушення ПРРЕЕ зафіксований актом № 34780 від 14 липня 2021 року, який підписаний представниками ОСР та особою, яка допустила на об'єкт споживача ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу № 151 від 18 серпня 2021 року засідання комісії по розгляду актів про порушення № 34780 від 14 липня 2021 року споживач порушив Правила роздрібного ринку електричної енергії та прийнято рішення провести нарахування згідно глави 8.4. ПРРЕЕ за формулою № 8 таким чином встановлено, що вартість спожитої, але не облікованої електричної енергії становить 42 668,78 грн.
На підставі наведеного вище позивач просив суд стягнути з відповідачки вартість спожитої, але не облікованої електричної енергії в розмірі 42 668,78 грн та судові витрати у справі.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 травня 2024 року заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК «Дніпровські Електромережі» вартість спожитої, але не облікової електроенергії в розмірі 42 668 грн 78 коп та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 481 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Храмов М.П., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та неповне дослідження обставин справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачка у справі, під час нібито проведення перевірки та складанні акту про порушення 14 липня 2021 року, знаходилась поза межами України і відповідно, не була присутньою при складанні акту, отже внаслідок проведення перевірки без присутності позивачки, неповідомлення її про розгляд такого акту комісією та складання протоколу, було порушено права позивачки та вимоги ПРРЕЕ.
Також апелянт зазначає, що Акт про порушення, не був розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. Оскільки акт про порушення не був розглянутий в порядку визначеному ПРРЕЕ він є недійсним в силу вимог ПРРЕЕ, а, відповідно, він не є належним та допустимим доказом у справі. Також протокол не був виданий відповідачці, що те ж є порушенням вимог законодавства. Також слід зазначити, що в акті про порушення зазначається що було порушено облік електричної енергії, а саме 2.3.3. ПРРЕЕ. Так відповідно до даного пункту електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. В даному випадку актом встановлено, що прилади обліку є в наявності, факту приєднання електроустановок без забезпечення розрахунковими засобами обліку не виявлено та не зазначено в п.5 акту.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач у відповідності до Законів України «Про електроенергетику», «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів» є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на який відкритий контокорентний рахунок № НОМЕР_1 .
14 липня 2021 року за адресою відповідача представниками позивача було проведено перевірку дотримання споживачами ПРРЕЕ, в результаті якої було виявлено порушення пп.5.5.5. п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: «Самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом алюміній 2х2,5мм? від магістральних мереж приховано, виявити яке при контрольному огляді не можливо». Факт порушення ПРРЕЕ зафіксований актом № 34780 від 14 липня 2021 року, який підписаний представниками ОСР та особою, яка допустила на об'єкт споживача ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу № 151 від 18 серпня 2021 року засідання комісії по розгляду актів про порушення № 34780 від 14 липня 2021 року споживач порушив Правила роздрібного ринку електричної енергії та прийнято рішення провести нарахування згідно глави 8.4. ПРРЕЕ за формулою № 8 таким чином встановлено, що вартість спожитої, але не облікованої електричної енергії становить 42 668,78 грн.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідач у добровільному порядку не відшкодувала завдану АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» шкоду у вигляді необлікованої електроенергії на суму 42 668,78 грн, доказів своєї невинуватості у спричиненні позивачеві збитків не надав, тому стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», спричинених збитків підлягає у примусовому порядку.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не може погодитись з доводами відповідача викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина друга статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди: тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки» (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною додатку 8 до цих Правил.
Згідно п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представника оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обе необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо) (п.п. З п. 8.4.2. ПРРЕЕ).
Як слідує з матеріалів справи, 14 липня 2021 року за адресою відповідача представниками позивача було проведено перевірку дотримання споживачами ПРРЕЕ, в результаті якої було виявлено порушення пп.5.5.5. п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: «Самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом алюміній 2х2,5мм? від магістральних мереж приховано, виявити яке при контрольному огляді не можливо». Факт порушення ПРРЕЕ зафіксований актом № 34780 від 14 липня 2021 року, який підписаний представниками ОСР та особою, яка допустила на об'єкт споживача ОСОБА_2 .
Відповідно до протоколу № 151 від 18 серпня 2021 року засідання комісії по розгляду актів про порушення № 34780 від 14 липня 2021 року споживач порушив Правила роздрібного ринку електричної енергії та прийнято рішення провести нарахування згідно глави 8.4. ПРРЕЕ за формулою № 8 таким чином встановлено, що вартість спожитої, але не облікованої електричної енергії становить 42 668,78 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано відсутності у вини в порушенні пп.5.5.5. п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним та належним чином обґрунтованим.
Факт того, що відповідачка у справі, під час нібито проведення перевірки та складанні акту про порушення 14 липня 2021 року, знаходилась поза межами України і відповідно, не була присутньою при складанні акту, отже внаслідок проведення перевірки без присутності позивачки, неповідомлення її про розгляд такого акту комісією та складання протоколу, було порушено права позивачки та вимоги ПРРЕЕ не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказаний акт було складено у присутності особи, яка допустила на об'єкт споживача, а саме - ОСОБА_2 .
У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у позивача іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судом першої інстанції рішення та фактично зводиться до спонукання суду апеляційної інстанції до прийняття іншого рішення - на користь позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції.
Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Храмов Михайло Петрович, залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 04 серпня 2025 року.
Головуючий:
Судді: