Справа № 645/4511/25
Провадження № 3/645/1056/25
05 серпня 2025 року м.Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Півінська С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Харкова, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , -
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 27.06.2025 року о 15.00 год. ухилилася від виконання обов'язків передбачених ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого син мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у якій бруд, антисанітарія, відсутнє місце для навчання дитини, відсутнє місце для прийому їжі дитиною, по всій квартирі розкидані брудні речі, посеред квартири випорожнення тварини.
Окрім того, ОСОБА_1 27.06.2025 року о 15.00 год. ухилилася від виконання обов'язків передбачених ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого донька мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у якій бруд, антисанітарія, відсутнє місце для прийому їжі дитиною, по всій квартирі розкидані брудні речі, посеред квартири випорожнення тварини.
Постановою Немишлянського районного суду м. Харкова від 10.07.2025 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП: справа № 645/4511/25 (провадження №3/645/1056/25); справа № 645/4513/25 (провадження № 3/645/1057/25), на підставі ст.36 КУпАП об'єднані в одне провадження та присвоєно номер справи 645/4511/25 (провадження №3/645/1056/25).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. 05.08.2025 через канцелярію надала суду заяву, в якій вину у адміністративних правопорушеннях за ч. 1 ст. 184 КУпАП визнала, просила суд проводити розглдя справи без її участі та призначити їй мінімальне покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягається до відповідальності за ст. 184 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутності.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 184 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суд, враховуючи вище викладене, вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей закріплена у ст. 184 КУпАП.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об'єктивна сторона відповідного правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень передбачених ч.1 ст. 187 КУПАП підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушеннями серії ВАД № 698111, серії ВАД №698112 від 28.06.2025 року; копією пояснень ОСОБА_1 разом з копією паспорту останньої; копією паспорту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (серія НОМЕР_2 , актовий запис №473) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (серія НОМЕР_3 , актовий запис №2937); копіями актів обстеження умов проживання від 27.06.2025 року; фотокопіями знімків з місця складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.
Згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність, під час судового розгляду не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850,00 грн.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 184, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 605,60 грн.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ю. Алтухова