Справа № 953/4764/25
н/п 1-кс/953/5189/25
"30" липня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судовий засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчої - ОСОБА_4 ,
скаржника - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка подана в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 13.05.2025 року у кримінальному провадженні № 12025221210000347 від 15 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
16.07.2025 року до слідчого судді Київського районного суду м. Харкова надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 , яка подана в інтересах ОСОБА_6 , на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 13.05.2025 року у кримінальному провадженні № 12025221210000347 від 15 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
В скарзі адвокат вказує, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12025221210000347 від 15 квітня 2025 року, в якому підозрюваним є ОСОБА_6 .
Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру від 13.05.2025 року є необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Вказані в тексті повідомлення про підозру події не знайшли свого достеменного та задокументованого підтвердження в матеріалах справи, зокрема: -зазначений в тексті повідомлення про підозру акт приниження, який полягав у нібито примусу з боку ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_7 мити туалет зубною щіткою жодним чином не доведений (зубна щітка взагалі відсутня як така, в матеріалах справи та її існування, як і подія миття туалетів - є авторським вимислом з огляду на одні лише свідчення зацікавленої особи); -зазначена в тексті клопотання ганчірка, яку я нібито ОСОБА_6 намотував руку для посилення ударів потерпілому - відсутня в матеріалах провадження. Даний предмет в якості доказу не відбирався для експертизи. Його не існує; -призначені по справі генетичні експертизи призначені через декілька місяців після смерті потерпілої особи, вочевидь з тим розрахунком щоб унеможливити отримання чітких відповідей на поставлені питання та продовжувати досудове розслідування виключно на підставі власних думок, міркувань та потрібних для слідства показань свідків (на той момент враховуючи, що особа буде позбавлена реального захисту з боку адвоката); -одяг ОСОБА_6 ні повністю, ні частково не було відібрано з метою проведення експертизи; - відеозаписи камер спостережень жодним чином не відображують хоча-би одного удару з боку ОСОБА_6 ; - в тексті підозри замовчується і про те, в який час нині померлий ОСОБА_7 покинув камеру ОСОБА_6 .
Вказує, що проаналізувавши повідомлення про підозру дає підстави дійти висновку, що викладені в тексті повідомлення про підозру події не доводять факт причетності ОСОБА_6 до скоєння інкримінованого йому злочину. Повідомлення про підозру не повинно ґрунтуватись на припущеннях, викладених в протоколах допитів очевидно зацікавлених осіб та на цілковитому спотворені обставин. Повідомлення про підозру має невідповідність вимогам ст. 277 КПК України та не відповідає таким критеріям як конкретність, чіткість, доказовість. Також, зазначає про порушення права на захист ОСОБА_6 з боку адвоката, який був раніше призначений за дорученням, та вказує, що підозра не містить підпису прокурора та ОСОБА_6 .
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 доводи скарги підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі, з обґрунтуваннями, вказаними у скарзі, поданій до слідчого судді.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав скаргу адвоката та просив її задовольнити. Також, в судовому засіданні підозрюваний повідомив обставини подій, що сталися та свою позицію щодо пред*явленої йому підозри.
Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважаючи її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказував, що підозра складена та вручена відповідно до вимог ст. 278 КПК УКраїни, обгрунтованість пред*явленої підозри повністю підтверджується зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування, порушень вимог КПК України не встановлено. Також, вказував, що він підписував всі екземпляри повідомлення по підозру, просив оглянути в судовому засіданні оригінал підозри, який міститься в матеріалах кримінального провадження та копії журналу відвідувань у колонії № 25 13.05.2025 року, де зазначено про відвідування колонії ним, слідчим та адвокатом для проведення слідчих дій з ОСОБА_6 і яким чином у скаржника опинився екземпляр повідомлення про підозри без його підпису пояснити не може.
Слідчою ОСОБА_4 в судовому засіданні надані заперечення проти доводів скарги, вказуючи про те, що твердження адвоката у скарзі є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам кримінального провадження, оскільки підозра відповідає вимогам КПК України, вручення повідомлення про підозру проведено без порушень, всі екземпляри підписувались всіма присутніми та вручено підозрюваному без заперечень, за участі захисника.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали скарги, заперечення, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
За висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к, вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз'яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст.17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст.303 ч.1 п.10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як зазначено слідчим та прокурором, причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України станом на 13.05.2025 року підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності та наведеними у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 13.05.2025 року, зокрема: протоколом огляду місця події від 15.04.2025 - в слідчому ізоляторі за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, виявлено труп ОСОБА_7 ;протоколом огляду місця події від 15.04.2025 - камери № 645 режимного корпусу № 6 слідчого ізолятора за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99;протоколом огляду місця події від 15.04.2025 - камери № 131 режимного корпусу № 1 слідчого ізолятора за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, в ході якого вилучено подушку з краплями різної форми бурого кольору;протоколом огляду трупа від 15.04.2025 - у приміщенні слідчого ізолятора за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99;протоколом огляду трупа від 15.04.2025 - у приміщенні ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 14;довідкою ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» про встановлення причини смерті ОСОБА_7 ;показами свідків ОСОБА_8 , який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення, та ОСОБА_9 , який повідомив, про те, що зі слів ОСОБА_7 , тілесні ушкодження йому наніс ув'язнений на прізвисько « ОСОБА_10 » ( ОСОБА_6 );протоколом проведення слідчого експерименту від 18.04.2025 - за участю свідка ОСОБА_8 , який показав обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;
протоколами огляду предмету від 19.04.2025 - відповідно до яких зафіксовано маршрут руху ОСОБА_7 з камери № 645 до камери № 131; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які повідомили, що 14.04.2025 допомогли ОСОБА_7 дістатись до камери № 131.
Дані, що містяться у представлених даних, які неодноразово досліджувались слідчою суддею, в тому числі під час вирішення питання міри запобіжного заходу, в розумінні їх достатності та добросовісності можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, а тому доводи захисника про відсутність об*єктивних ознак, їх неконкретність чи суперечливість, чи недостатність зібраних доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за статтею, що інкриміноване, є необґрунтованими та безпідставними.
Зміст повідомлення про підозру узгоджується з вимогами вказаної статті - ст. 277 КПК України.
Під час досудового розслідування у повідомленні зазначається стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, які відомі на момент здійснення повідомлення про підозру.
При цьому слідчим суддею на даній стадії провадження не перевіряється наявність всіх елементів складу кримінального правопорушення, наведені у повідомленні про підозру.
Повторно зазначаю, що наведені обставини у повідомлені про підозру мають бути достатніми вважати, що особа могла вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Даних на спростування зазначеного стороною захисту під час розгляду скарги за ст. 303 КПК України надано не було.
Також, слідчим суддею ретельно були перевірені доводи захисника щодо порушення вимог ст.ст. 42, 278 КПК України та слідча суддя зазначає, що порушень під час вручення повідомлення про підозру слідчим допущено не було, оскільки повідомлення по підозру про вчинення кримінального правопорушення було складено та підписано слідчим та прокурором 13.05.2025 року в декількох екземплярах, в умовах ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25», де перебував ОСОБА_6 в присутності адвоката, слідчого, прокурора, повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_6 . Будь-яких заперечень з даного питання письмово ОСОБА_6 протягом часу з 13.05.2025 року не подавалось.
Під час обрання запобіжного заходу 22.05.2025 року (за участі адвоката ОСОБА_13 ) та вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу 09.07.2025 року (за участі адвоката ОСОБА_5 ) в судовому засіданні Київського районного суду м. Харкова слідчим суддею надавалась оцінка обґрунтованості пред*явленої підозри за ч.2 ст. 121 КК України, перевірялись доводи захисту, вивчались надані документи на підтвердження обґрунтованості підозри за ч.2 ст. 121 КК України, в тому числі і сам текст повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 13.05.2025 року, копії якої містяться в матеріалах справи та яка відповідає вимогам ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру від 13.05.2025 року містить всі підписи, передбачені вимогами КПК України (слідчого, прокурора, адвоката, підозрюваного), дату та час вручення повідомлення про підозру, відсутність будь-яких заперечень щодо незгоди або порушень під час пред*явлення підозри.
А тому доводи захисту щодо порушень вимог ст. 277-278 КПК України не відповідають дійсності та є необґрунтованими.
У зв'язку із вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, порушень права на захист не встановлено, а тому скарга адвоката, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 13.05.2025 у кримінальному провадженні № 12025221210000347 від 15 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303-304 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка подана в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 13.05.2025 року у кримінальному провадженні № 12025221210000347 від 15 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України- залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя - ОСОБА_1