справа №753/13489/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/5303/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
30 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України, у кримінальному провадженні №12024100020001325 від 08 березня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - задоволено частково.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 46 (сорок шість) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 серпня 2025 року включно, з утриманням у ДУ Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід із альтернативою внесення застави.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що через відсутність безпосереднього об'єкта, яким можна визнати основи національної безпеки України в частині забезпечення воєнної безпеки в особливий період, та суспільно небезпечного діяння у вигляді перешкоджання законній діяльності у відповідній сфері, інкриміновані ОСОБА_7 кримінальні правопорушення не містять усіх належних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України, у зв'язку з чим у даному випадку має місце помилкова (завищена) кваліфікація з метою обрання найсуворішого запобіжного заходу, що підтверджує наявність обґрунтованої підозри.
Вказує, що для кваліфікації за складом злочину, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 332 КК України, необхідно наявність діяльності, направленої саме на переправлення осіб через державний кордон України, проте зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що в даному випадку об'єктивна сторона даного складу злочину виражається у «внаслідок вказаних дій у особи з'явилося незаконне право на безперешкодний перетин Державного кордону України», що не є об'єктивною стороною частини третьої статті 332 КК України.
Зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування не доведений жодним з доказів та є абстрактним, оскільки після проведення обшуку за місцем мешкання 17 червня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про те, що відносно нього складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні тяжких злочинів, натомість він добровільно прибув 26 червня 2025 року до Дарницького УП ГУНП в місті Києві та в подальшому - до Дарницького районного суду м. Києва, що свідчить про належну процесуальну поведінку та відсутність у нього намірів переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Уважає, що ризик незаконно впливати на інших учасників організованої групи у цьому ж кримінальному провадженні жодним чином не підтверджений та має абстрактний характер, оскільки процесуальна поведінка інших підозрюваних та свідків не може ставитися у залежність від процесуальної поведінки ОСОБА_7 , кожен з учасників кримінального провадження є вільним у виборі своєї процесуальної поведінки та лінії захисту.
Також вказує про те, що з невідомих підстав з моменту виявлення факту вчинення інкримінованих злочинів жодної дії, направленої з боку слідства на усунення ризику ймовірного вчинення підозрюваним злочину, слідством здійснено не було аж до моменту вручення повідомлення про підозру, фактично майже рік слідчі та прокурори не вважали, що існує будь-який з перелічених вище ризиків, що свідчить про необґрунтованість їхньої позиції, викладеної за текстом клопотання.
Посилається на те, що ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв'язки, проживає у родинних відносинах з ОСОБА_10 більше 5 років, має постійне місце проживання, що підтверджується договором оренди приміщення, є не судимою особою, однак слідчим суддею не взято викладені факти до уваги.
Зауважує, що стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведені ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На переконання сторони захисту, у даному кримінальному провадженні з метою дотримання міжнародних стандартів правосуддя слід визначити альтернативний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді застави.
У доповненнях до апеляційної скарги наводить приклади судової практики на підтвердження наявності підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу із альтернативою внесення застави у розмірі, визначеному для даного виду кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100020001325 від 08 березня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що не пізніше лютого 2024 року у ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, пов'язаний із організацією, керівництвом та сприянням незаконному переправленню осіб через державний кордон України, зокрема шляхом усунення перешкод, а також перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Усвідомлюючи, що вчинення зазначених кримінальних правопорушень потребує зусиль декількох осіб, ОСОБА_11 вирішив створити та очолити організовану групу, до складу якої, у різний час залучив осіб, які поділяли його злочинні наміри та корисливий мотив, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Так, ОСОБА_11 , будучи адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003042, видане 26 квітня 2023 року Радою адвокатів Запорізької області), маючи знання в галузі права та навички правозастосування, орієнтуючись у аспектах чинного законодавства, достовірно розуміючи, що відповідно до положень статті 1 Указу Президента України №64/2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, не пізніше лютого 2024 року, усвідомлюючи, що вказані дії вчиняються на шкоду обороноздатності України, розробив злочинний план протиправної діяльності організованої групи, з метою отримання прибутку.
Відповідно до злочинного задуму, зазначена протиправна діяльність мала провадитись шляхом підроблення та збуту офіційних документів, що надають право: 1) військовозобов'язаним особам отримувати в органах соціального захисту населення або підрозділах Пенсійного фонду України посвідчення, що встановлюють наявність у особи інвалідності, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом усуненням перешкод; 2) діючим військовослужбовцям звільнитися з військової служби, у зв'язку із доглядом за близьким родичем, що має інвалідність та мати можливість незаконно перетинати державний кордон України, шляхом усунення перешкод; 3) військовозобов'язаним особам мати можливість незаконно перетинати Державний кордон України та ухилятися від призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, зокрема, шляхом пред'явлення підроблених офіційних документів стосовно наявності інвалідності, про виключення з військового обліку за станом здоров'я, про потребу у постійному сторонньому догляді за близькими родичам.
У подальшому, ОСОБА_11 , проявивши якості лідера, відповідно до загального задуму, взяв на себе керівну роль не тільки у створенні, а й у керівництві і координації діяльності організованої групи та вчинюваних її учасниками злочинів, шляхом надання відповідних засобів, вказівок, заздалегідь забезпечив існування організованої групи, визначив та у подальшому удосконалив її структуру та ієрархію, розподіливши між учасниками функціональні обов'язки, визначив чіткі правила поведінки та дисципліни, спланував конкретні злочини та протиправну діяльність організованої групи в цілому.
З метою конспірації, унеможливлення викриття протиправної діяльності, учасниками організованої групи при спілкуванні використовувалися меседжери «Telegram», «What'sApp», відправки підроблених документів здійснювалися за допомогою послуг оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», з використанням аккаунтів на вигадані анкетні дані, для отримання грошових коштів учасниками організованої групи використовувалися невстановлені криптовалютні гаманці, на які «клієнти» здійснювали оплату за підроблені документи та здійснення «супроводження».
За загальним задумом, з метою постійного залучення великої кількості «клієнтів», обов'язки щодо їх пошуку покладалися на рядових учасників організованої групи. Так, «рекламування» можливості придбання підроблених документів, з метою незаконного перетину Державного кордону України та ухилення від проходження військової служби за мобілізацією під час військового стану, здійснювалося як особисто, так і у групах меседжеру «Telegram», що пов'язані з висвітленням інформації про діяльність ТЦК та СП, мобілізацію, військові дії на території України.
У разі звернення особи за «послугами» до учасника організованої групи, останній, з метою створення видимості взаємодії з органами державної влади, висував вимогу щодо надання фотокопій власних документів, з використанням яких виготовлялися: - довідки та виписки з акту огляду медико - соціальної експертної комісії (далі «МСЕК») з інформацією про встановлення діагнозу та відповідної групи інвалідності; -тимчасового посвідчення військовозобов'язаного з відміткою про виключення з військового обліку за станом здоров'я; - медичних висновків лікарсько-консультативних комісій про потребу у постійному сторонньому догляді, інші документи, що видаються органами державної влади та місцевого самоврядування, які використовувалися у протиправній діяльності.
У разі надання особою згоди та перерахування грошових коштів в сумі 7 000 доларів США на невстановлений криптогаманець, учасниками злочинної групи підроблювалися офіційні документи та пересилалися «клієнту» за допомогою послуг оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта», з використанням аккаунтів на вигадані анкетні дані, або надавалися при особистій зустрічі.
Крім того, за домовленістю з «клієнтом», учасниками організованої групи здійснювалося повне «супроводження» оформлення відповідних пільг особам «під ключ». В цьому разі «клієнт» надавав учаснику організованої групи власний електронний підпис та пароль від нього, за допомогою якого учасник організованої групи через особистий кабінет порталу електронних послуг Пенсійного фонду України в електронному вигляді подавав заяву про призначення пенсії за інвалідністю, долучаючи, у тому числі, фотокопії підроблених документів.
Подана заява передавалася до територіального підрозділу Пенсійного фонду України, який звертався із запитом до МСЕК щодо надання оригіналу виписки. В цей час учасники організованої групи підроблювали супровідні листи від імені МСЕК та разом з підробленими виписками скеровували їх до відповідного територіального підрозділу Пенсійного фонду України.
За наявності достатнього страхового стажу особі призначалася пенсія по інвалідності та видавалося відповідне посвідчення пенсіонера. У разі відсутності достатнього страхового стажу вказані документи та рішення про відмову у призначенні пенсії скеровувалося до відповідного органу соціального захисту населення, який здійснював постановку особи на облік як особи з інвалідністю та видавав посвідчення особи з інвалідністю, особам які не мають право на пенсію.
Особи, що скористалися вказаними «послугами», розпочали отримувати пенсії/соціальні виплати, користуватися правом на безперешкодний перетин державного кордону України, а також унеможливили свій призов на військову службу за мобілізацією під час військового стану, зокрема шляхом долучення вказаних підроблених документів до заяв про надання відстрочки від призову на військову службу, які подавалися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, «послугами» учасників організованої групи користувалися військовослужбовці, що проходять військову службу за мобілізацією під час військового стану, з метою звільнення з військової служби.
Так, учасниками організованої групи виготовлялися підроблені довідки/виписки з акту огляду МСЕК та інші документи з інформацією про встановлення діагнозу та відповідної групи інвалідності родичу військовослужбовця. Вказані підроблені документи військовослужбовець долучав до рапорту про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через сімейні обставини або з інших поважних причин), абзацу 11 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 цього ж Закону (необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи) та подавав командуванню військової частини.
З метою досягнення єдиного злочинного результату ОСОБА_11 , як організатор організованої групи, здійснив розподіл функцій між учасниками та визначив роль кожного наступним чином.
Організатор: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є керівником організованої групи, який її створив та керував нею, розробив план дій учасників організованої групи, визначивши відповідно до плану функції та тактику поведінки кожного із учасників групи. Крім того, в ході підготовки та безпосередньо в ході діяльності організованої групи по вчиненню кримінальних правопорушень виконував наступні функції: - здійснював загальне керівництво та координацію дій всіх учасників організованої групи за допомогою телефонного зв'язку та меседжерів; - визначав правила поведінки та конспірації в організації та забезпечував дотримання останніх їх учасниками; - особисто перевіряв надійність кожного учасника та підшукував нових учасників, враховуючи їх особисті характеристики та навички для здійснення злочинної діяльності; - здійснював контроль за надходженням коштів від злочинної діяльності та розподіляв між учасниками групи кошти здобуті злочинним шляхом; -орендував офіс у м. Дніпро для здійснення протиправної діяльності, здійснював матеріально - технічне забезпечення, шляхом придбання комп'ютерної, друкарської техніки, інших засобів що використовувалися учасниками організованої групи.
Учасники: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи наближеною до організатора особою, координував діяльність учасників організованої групи, відповідальних за провадження протиправної діяльності на території Одеської, Харківської, Київської областей, здійснював виплату грошової винагороди іншим учасникам організованої групи, самостійно координував протиправну діяльність організованої групи на території Дніпропетровської області, розміщував оголошення щодо надання відповідних «послуг», підроблював документи «клієнтів» та здійснював їх відправку; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи наближеною до організатора особою, підроблював документи «клієнтів» та здійснював їх відправку, здійснював виплату грошової винагороди іншим учасникам організованої групи, з метою конспірації протиправної діяльності забезпечував зв'язок та передачу підроблених документів між учасниками організованої групи на території Дніпропетровської області; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи активним учасником організованої групи, реалізовував діяльність організованої групи на території Харківської області, підшукував «клієнтів», що бажали придбати підроблені документи; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи активним учасником організованої групи, реалізовував діяльність організованої групи на території Харківської області, підшукував «клієнтів», що бажали придбати підроблені документи, передавав відповідну інформацію іншим учасникам організованої групи, безпосередньо збував підроблені офіційні документи; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи активним учасником організованої групи, реалізовував діяльність організованої групи на території м. Києва та Київської області, підшукував «клієнтів», що бажали придбати підроблені документи, передавав відповідну інформацію іншим учасникам організованої групи, безпосередньо збував підроблені офіційні документи; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , будучи активним учасником організованої групи, реалізовував діяльність організованої групи на території Одеської області, підшукував «клієнтів», що бажали придбати підроблені документи, передавав відповідну інформацію іншим учасникам організованої групи, безпосередньо збував підроблені офіційні документи; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , будучи активним учасником організованої групи, реалізовував діяльність організованої групи на території Дніпропетровської області, підшукував «клієнтів», що бажали придбати підроблені документи, передавав відповідну інформацію іншим учасникам організованої групи, безпосередньо збував підроблені офіційні документи; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи активним учасником організованої групи, здійснювала відправку підроблених документів засобами поштового зв'язку ТОВ «Нова пошта», здійснювала виплату грошової винагороди іншим учасникам організованої групи, з метою конспірації протиправної діяльності забезпечувала зв'язок та передачу підроблених документів між учасниками організованої групи.
Інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, на яких покладалась обов'язки з виготовлення підроблених офіційних документів, передачу підроблених документів між учасниками організованої групи, їх подальший збут замовникам, використання завідомо підроблених офіційних документів.
Стійкість організованої групи формувалась за рахунок стабільного складу організованої групи, тісних стосунків між її учасниками та внутрішньої дисципліни.
Тісні зв'язки між учасниками організованої групи підтримувались за рахунок бажання кожного із них отримувати стабільні прибутки від вчинення злочинів. З цією метою всі вони беззаперечно виконували єдиний злочинний план та дотримувались встановлених правил поведінки.
Тривалість функціонування організованої групи була забезпечена наявністю єдиного спільного плану, стабільним складом учасників, розподілом функцій між ними та визначенням ролі кожного, наявністю знарядь вчинення злочинів, дружніми зв'язками членів злочинного угруповання, їх спільним планом на систематичне вчинення кримінальних правопорушень, отриманням доходів від зайняття злочинною діяльністю.
Так, не пізніше березня 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), у невстановленому місці, ОСОБА_14 , діючи в складі організованої групи, спільно з іншими її учасниками відповідно до попередньо розробленого єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, виконував свою функцію, відповідно до якої домовився з ОСОБА_18 щодо підроблення офіційних документів, а саме довідки і виписки до акту огляду МСЕК (із зазначенням інформації про наявність інвалідності) на ім'я останнього з метою подальшого використання для безперешкодного перетину Державного кордону України, а також використання вказаних документів для уникнення призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану за грошову винагороду у сумі 7 000 доларів США.
З метою реалізації спільного протиправного задуму, ОСОБА_14 , використовуючи месенджер «Telegram», передав вказану інформацію ОСОБА_7 , який виконуючи відведену йому роль, доповів про вказану домовленість керівнику організованої групи ОСОБА_11 .
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, у невстановлений спосіб ОСОБА_11 надав вказівку невстановленому учаснику організованої групи щодо підробки офіційних документів, порядок складення та видачі яких передбачено Наказом Міністерства охорони здоров'я України №577 від 30 липня 2012 року (який був чинним, на момент підробки), згідно якого затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях, а саме довідки та виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №293814 на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , видані 25 березня 2024 року КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» за підписом Голови МСЕК Станіславової, на виконання якої був виготовлений відповідний документ, із зазначенням наступної інформації: - дата огляду: 25 березня 2024 року; - огляд інваліда: первинний; - група інвалідності: друга з 25 березня 2024 року; - причина інвалідності: загальне захворювання; - інвалідність встановлена на строк до: 25 березня 2025 року; - дата чергового переогляду: 19 березня 2025 року; - діагноз МСЕК: ревматоїдний артрит, сколіоз; - висновок про умови та характер праці: праця не пов'язана з фізичними навантаженнями; - рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: перебування на обліку у сімейного лікаря; - підстава: акт огляду МСЕК №1071.
Тобто, довідка та виписка з акту огляду МСЕК є офіційними документами, які видаються та посвідчуються установою і які надають права або звільняють від обов'язків, форма, зміст, порядок виготовлення та видачі яких передбачені вищезазначеним нормативно-правовим актом.
Надалі, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, невстановлений учасник організованої групи 04 травня 2024 року подав підроблену виписку з акту огляду МСЕК разом з електронною заявою про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_18 через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України, тобто умисно використав завідомо підроблений офіційний документ.
У подальшому, підроблену довідку з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №293814 на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , видану Одеською обласною МСЕК, невстановлений учасник організованої групи передав ОСОБА_7 з метою її подальшого збуту.
Після отримання вищевказаного підробленого офіційного документу, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, ОСОБА_7 передав його ОСОБА_10 , яка, виконуючи відведену їй роль, 29 квітня 2024 року надіслала його ОСОБА_14 , який, у свою чергу, передав його ОСОБА_18 у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, особисто.
Таким чином, учасники організованої групи здійснили повну підробку офіційних документів, з метою використання їх підроблювачем, замовником або іншою особою для незаконного перетину державного кордону України та перешкоджанню законній діяльності Збройних Сил України, достовірно знаючи, що КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» ці документи не виготовлялися, не обліковувалися та не видавалися.
Внаслідок вказаних дій, рішенням ГУ ПФУ в Харківській обл. ОСОБА_18 було призначено та нараховано пенсію за інвалідністю, видано пенсійне посвідчення, використовуючи яке у останнього з'явилося незаконне право на безперешкодний перетин Державного кордону України, відповідно учасниками організованої групи, на виконання спільного злочинного плану, забезпечено усунення наявних перешкод з метою здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
За аналогічних та подібних обставин ОСОБА_7 , за попередньою змовою з іншими учасниками організованої групи, виготовив підроблені документи на ім'я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , з метою отримання ними/їх близькими родичами незаконного права на безперешкодний перетин державного кордону України.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню шляхом усунення перешкод, з корисливих мотивів, у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України.
Крім того, не пізніше березня 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), у невстановленому місці, ОСОБА_14 , діючи у складі організованої групи спільно з іншими її учасниками відповідно до попередньо розробленого єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, виконував свою функцію, відповідно до якої домовився з ОСОБА_18 щодо підроблення офіційних документів, а саме довідки і виписки до акту огляду МСЕК (із зазначенням інформації про наявність інвалідності) на ім'я останнього, з метою подальшого використання для безперешкодного перетину Державного кордону України, а також використання вказаних документів для уникнення призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, за грошову винагороду у сумі 7 000 доларів США.
З метою реалізації спільного протиправного задуму, ОСОБА_14 , використовуючи месенджер «Telegram», передав вказану інформацію ОСОБА_7 , який, виконуючи відведену йому роль, доповів про вказану домовленість керівнику організованої групи ОСОБА_11 .
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, у невстановлений спосіб ОСОБА_11 надав вказівку невстановленому учаснику організованої групи щодо підробки офіційних документів, порядок складення та видачі яких передбачено Наказом Міністерства охорони здоров'я України №577 від 30 липня 2012 року (який був чинним, на момент підробки), згідно якого затверджено форми первинної облікової документації, що використовується у медико-соціальних експертних комісіях, а саме довідки та виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №293814 на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , видані 25 березня 2024 року КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» за підписом Голови МСЕК Станіславової, на виконання якої був виготовлений відповідний документ, із зазначенням наступної інформації: - дата огляду: 25 березня 2024 року; - огляд інваліда: первинний; - група інвалідності: друга з 25 березня 2024 року; - причина інвалідності: загальне захворювання; - інвалідність встановлена на строк до: 25 березня 2025 року; - дата чергового переогляду: 19 березня 2025 року; - діагноз МСЕК: ревматоїдний артрит, сколіоз; - висновок про умови та характер праці: праця не пов'язана з фізичними навантаженнями; - рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: перебування на обліку у сімейного лікаря; - підстава: акт огляду МСЕК №1071.
Тобто, довідка та виписка з акту огляду МСЕК є офіційними документами, які видаються та посвідчуються установою і які надають права або звільняють від обов'язків, форма, зміст, порядок виготовлення та видачі яких передбачені вищезазначеним нормативно-правовим актом.
Надалі, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, невстановлений учасник організованої групи 04 травня 2024 року подав підроблену довідку з акту огляду МСЕК разом з електронною заявою про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_18 через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України, тобто умисно використав завідомо підроблений офіційний документ.
У подальшому, підроблену довідку з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №293814 на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , видану Одеською обласною МСЕК, невстановлений учасник організованої групи передав ОСОБА_7 з метою її подальшого збуту.
Після отримання вищевказаного підробленого офіційного документу, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, ОСОБА_7 передав його ОСОБА_10 , яка, виконуючи відведену їй роль, 29 квітня 2024 року надіслала його ОСОБА_14 , який, у свою чергу, передав його ОСОБА_18 у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, особисто.
Таким чином, учасники організованої групи здійснили повну підробку офіційних документів, з метою використання їх підроблювачем, замовником або іншою особою для незаконного перетину державного кордону України та перешкоджанню законній діяльності Збройних Сил України, достовірно знаючи, що КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» ці документи не виготовлялися, не обліковувалися та не видавалися.
Внаслідок указаних дій, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_18 було призначено та нараховано пенсію за інвалідністю, видано пенсійне посвідчення, використовуючи яке у останнього з'явилося незаконне право на безперешкодний перетин Державного кордону України, відповідно учасниками організованої групи, на виконання спільного злочинного плану, забезпечено усунення наявних перешкоди з метою здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Внаслідок вказаних дій, 15 листопада 2024 року, на підставі підроблених офіційних документів, ІНФОРМАЦІЯ_17 розглянуто заяву ОСОБА_18 (вх. №20601 від 13 листопада 2024 року) та за відсутності законних на те підстав, надано відстрочку від мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з наявністю ІІ групи інвалідності.
Таким чином, умисні та узгоджені дії учасників організованої групи, спрямовані на сприяння ухиленню громадянами України від виконання визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» обов'язку, спричинили зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, та свідчать про цілеспрямоване перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчиненому у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України.
Крім того, не пізніше березня 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), у невстановленому місці, ОСОБА_14 , діючи у складі організованої групи спільно з іншими її учасниками відповідно до попередньо розробленого єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, виконував свою функцію, відповідно до якої домовився з ОСОБА_18 щодо підроблення офіційних документів, а саме довідки і виписки до акту огляду МСЕК (із зазначенням інформації про наявність інвалідності) на ім'я останнього, з метою подальшого використання для безперешкодного перетину Державного кордону України, а також використання вказаних документів для уникнення призову на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану, за грошову винагороду у сумі 7 000 доларів США.
З метою реалізації спільного протиправного задуму, ОСОБА_14 , використовуючи месенджер «Telegram», передав вказану інформацію ОСОБА_7 , який виконуючи відведену йому роль, доповів про вказану домовленість керівнику організованої групи ОСОБА_11 .
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, але не пізніше квітня 2024 року, у невстановлений спосіб ОСОБА_11 надав вказівку невстановленому учаснику організованої групи щодо підробки офіційних документів, порядок складення та видачі яких передбачено Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 577 від 30 липня 2012 року (який був чинним, на момент підробки), згідно якого затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях, а саме довідки та виписки з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №293814 на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , видані 25 березня 2024 року КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» за підписом Голови МСЕК Станіславової, на виконання якої був виготовлений відповідний документ, із зазначенням наступної інформації: - дата огляду: 25 березня 2024 року; - огляд інваліда: первинний; - група інвалідності: друга з 25 березня 2024 року; - причина інвалідності: загальне захворювання; - інвалідність встановлена на строк до: 25 березня 2025 року; - дата чергового переогляду: 19 березня 2025 року; - діагноз МСЕК: ревматоїдний артрит, сколіоз; - висновок про умови та характер праці: праця не пов'язана з фізичними навантаженнями; - рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: перебування на обліку у сімейного лікаря; - підстава: акт огляду МСЕК №1071.
Тобто, довідка та виписка з акту огляду МСЕК є офіційними документами, які видаються та посвідчуються установою і які надають права або звільняють від обов'язків, форма, зміст, порядок виготовлення та видачі яких передбачені вищезазначеним нормативно-правовим актом.
У подальшому, підроблену довідку з акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №293814 на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , видану Одеською обласною МСЕК невстановлений учасник організованої групи передав ОСОБА_7 з метою її подальшого збуту.
Після отримання вищевказаного підробленого офіційного документу, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, ОСОБА_7 передав його ОСОБА_10 , яка, виконуючи відведену їй роль, 29 квітня 2024 року надіслала його ОСОБА_14 , який, у свою чергу, передав його ОСОБА_18 у невстановлені досудовим розслідуванням день, час та місці, особисто.
Таким чином, учасники організованої групи здійснили повну підробку офіційних документів, з метою використання їх підроблювачем, замовником або іншою особою для незаконного перетину державного кордону України та перешкоджанню законній діяльності Збройних Сил України, достовірно знаючи, що КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» ці документи не виготовлялися, не обліковувалися та не видавалися
Надалі, на виконання єдиного плану вчинення кримінальних правопорушень, відомого всім учасникам організованої групи, невстановлений учасник організованої групи 04 травня 2024 року подав підроблену довідку з акту огляду МСЕК разом з електронною заявою про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_18 через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України, тобто умисно використав завідомо підроблений офіційний документ.
За аналогічних та подібних обставин ОСОБА_7 , за попередньою змовою з іншими учасниками організованої групи, виготовив підроблені документи на ім'я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , з метою отримання ними/їх близькими родичами незаконного права на безперешкодний перетин державного кордону України.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у підробленні та збуті офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, а також у використанні завідомо підробленого документу, вчинених у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частинами третьою, четвертою статті 358 КК України.
17 червня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України.
30 червня 2025 року до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020001325 від 08 березня 2024 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - задоволено частково.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 46 (сорок шість) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 серпня 2025 року включно, з утриманням у ДУ Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, без визначення розміру застави.
З такими висновками частково погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею належним чином дотримані зазначені вимоги закону та встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 28, частиною першою статті 114-1, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 358 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину є обґрунтованою.
Окрім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в організації та координації протиправної діяльності організованої групи на території Одеської, Харківської та Київської областей, а також у здійсненні виплат грошової винагороди іншим учасникам цієї групи; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки злочинна діяльність підозрюваного має системний характер, що зазначена у підозрі, а саме у неодноразовому розміщенні оголошень, підробки документів, які мають на меті уникнення призову під час мобілізації.
Також, слідчим суддею обґрунтовано враховано данні про особу ОСОБА_7 , який хоча і є раніше несудимою особою, однак на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема тяжких злочинів, спрямованих на перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, використання завідомо підробленого документу, що свідчить про надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки таких дій, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, тяжкістю інкримінованого йому злочину та його наслідками, даними про особу підозрюваного, є обґрунтованим та підстав для застосування щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що жодний ризик, передбачений статтею 177 КПК України, прокурором не доведений, колегією суддів перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Посилання сторони захисту на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, а також на те, що через відсутність безпосереднього об'єкта, яким можна визнати основи національної безпеки України в частині забезпечення воєнної безпеки в особливий період, та суспільно небезпечного діяння у вигляді перешкоджання законній діяльності у відповідній сфері, інкриміновані ОСОБА_7 кримінальне правопорушення не містять усіх належних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України, у зв'язку з чим у даному випадку має місце помилкова (завищена) кваліфікація з метою обрання найсуворішого запобіжного заходу, що підтверджує наявність обґрунтованої підозри; для кваліфікації за складом злочину, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 332 КК України, необхідно наявність діяльності, направленої саме на переправлення осіб через державний кордон України, проте зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що в даному випадку об'єктивна сторона даного складу злочину виражається у «внаслідок вказаних дій у особи з'явилося незаконне право на безперешкодний перетин Державного кордону України», що не є об'єктивною стороною частини третьої статті 332 КК України, є безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у діях ОСОБА_7 об'єктивної сторони складу інкримінованих йому злочинів, колегія суддів уважає передчасними.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для визначення застави підозрюваному ОСОБА_7 та вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про можливість у даному провадженні, з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_7 у відповідності до вимог частини третьої статті 183 КПК України розмір застави.
Так, як убачається з положень частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Положеннями частини четвертої статті 183 КПК України передбачено випадки, за яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема у випадку підозри особи у вчиненні під час дії воєнного стану злочину, передбаченого статтею 111-2 КК України.
У той же час, як убачається із аналізу положень частини четвертої статті 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках, є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Відповідно до практики Єропейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі «Вренчев проти Сербії» пункт 76).
Автоматична відмова у застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі «S.B.C. v. the UK» пункти 23-24).
З урахуванням наведеного у сукупності, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та дані про його особу, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має стійкі соціальні зв'язки, проживає у родинних відносинах з ОСОБА_10 більше 5 років, має постійне місце проживання, що підтверджується договором оренди приміщення, ураховуючи його вік та стан здоров'я, майновий стан, колегія суддів дійшла висновку про можливість визначення підозрюваному застави у даному кримінальному провадженні.
За змістом частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно пункту 3 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, та покликаний забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.
Ураховуючи обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, дані про його особу, враховуючи його майновий стан та інші обставини, передбачені статтею 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками буде розмір застави у виді 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень у національній грошовій одиниці із покладенням на нього обов'язків, у разі внесення застави, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.
На переконання колегії суддів, на даному етапі розслідування такий запобіжний захід є достатнім стримуючим заходом для підозрюваного, здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку і виконання покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга сторони захисту з доповненнями підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень у національній грошовій одиниці та покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, у випадку внесення застави, строком до 17 серпня 2025 року включно.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 з доповненнями - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 липня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави - задовольнити частково.
Застосувати для підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 серпня 2025 року включно, з утриманням у ДУ Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Одночасно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) у національній грошовій одиниці.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617, Банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу у розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі частини п'ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави, такі додаткові обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від поза процесуального спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні до завершення досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 17 серпня 2025 року включно.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4