29 липня 2025 року місто Київ
справа № 752/8319/21
апеляційне провадження № 22-ц/824/12785/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Ольшевської І.О. від 5 червня 2025 року у справі за клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарний Олександр Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Настасенко Оксана Мирославівна, про визнання недійсним договору дарування,
Короткий зміст обставин справи
У березні 2021 року ТОВ "Стар Інвестмент Ван" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кошарний О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Настасенко О.М., про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року заяву ТОВ "Стар Інвестмент Ван" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та встановлено заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,10 кв.м. Заборонено всі суб'єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,
Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо наступного об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,10 кв.м.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2022 року позов ТОВ "Стар Інвестмент Ван" задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 28 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Настасенко О.М., реєстровий номер 220. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ "Стар Інвестмент Ван" по 1 135 грн судового збору з кожного.
13 січня 2025 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ТОВ "Стар Інвестмент Ван" втратило статус кредитора у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а відтак і відпали підстави для чинності арешту, накладеного ухвалою суду від 13 квітня 2021 року в якості вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 5 червня 2025 року клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі № 752/831921, а саме арешт та встановлену заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,10 кв.м., та заборону всім суб'єктам державної реєстрації вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо наступного об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,10 кв.м.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, оскільки з дня набрання рішення суду законної сили минуло 90 днів та відсутні відомості, що протягом даного строку за заявою позивача відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення,
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "Стар Інвестмент Ван" - Ладановський А.О., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Скаржник зазначає, що скасування заходів забезпечення позову є помилковим оскільки рішення суду набрало законної сили та по суті не виконано. Також скасування судом заходів забезпечення позову порушує принцип обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили.
Вказує, що з метою виконання рішення суду про визнання недійсним договору дарування ТОВ "Стар Інвестмент Ван" звернулося до державного реєстратора із заявою про припинення прав, на підставі чого державним реєстратором припинено право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Проте реєстрацію права власності на дану квартиру за боржником ОСОБА_2 у ВП № НОМЕР_1 від 12 листопада 2021 року не відновлено, тоді як повним виконанням рішення суду від 4 жовтня 2022 року про визнання недійсним договору дарування є набуття права власності та відповідна реєстрація нерухомого майна за попереднім власником ОСОБА_2 .
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року скасовано ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 11 травня 2017 року, 27 листопада 2020 року та відмовлено ТОВ "Стар Інвестмент Ван" у заміні сторони стягувача (з ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "Стар Інвестмент Ван") та видачі дубліката виконавчого листа у справі № 2610/5287/2012 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому ТОВ "Стар Інвестмент Ван" не є стороною (стягувачем) виконавчого провадження.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ТОВ "Стар Інвестмент Ван" - Нечипорук О.Л. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - Мішустін М.К. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити судове рішення без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 2 липня 2012 року задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 4/Кв-08 від 15 січня 2008 року в розмірі 9 024 812 грн 23 коп. та 3 219 грн судового збору.
У березні 2021 року ТОВ "Стар Інвестмент Ван", як новий кредитор (стягувач) звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року заяву ТОВ "Стар Інвестмент Ван" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та
встановлено заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2022 року позов ТОВ "Стар Інвестмент Ван" задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 28 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Настасенко О.М., реєстровий номер 220. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ "Стар Інвестмент Ван" по 1 135 грн судового збору з кожного.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2022 року.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві визначена в статтях 149-159 ЦПК України.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим
клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Згідно з частинами 7, 8 статті 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішення за або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Отже, законодавцем визначено, що у разі звернення до суду учасника справи із заявою про скасування заходів забезпечення позову, з'ясуванню підлягає питання як вирішено спір, а саме задоволено чи відмовлено в задоволенні позову, чи набрало рішення законної сили та чи перебуває на примусовому виконанні.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням районного суду від 4 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили, задоволено вимоги ТОВ "Стар Інвестмент Ван" про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 28 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Установивши, що з дня набрання законної сили рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2022 року минуло дев'яносто днів та в матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених статтею 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та відповідно скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 13 квітня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги, що рішення суду не виконано не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки положення статті 158 ЦПК України, якою регламентовано підстави та порядок для скасування заходів забезпечення позову, не визначає такої підстави для відмови у скасуванні заходів забезпечення позову, як не виконання рішення суду боржником.
Посилання скаржника на те, що скасування заходів забезпечення позову порушує принцип обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили, колегія суддів вважає необґрунтованими. Зазначений принцип не виключає необхідності дотримання встановленого порядку виконання судового рішення, передбаченого цивільним процесуальним законодавством.
Так, ініціювання процедури примусового виконання рішення суду покладається на позивача (стягувача), який зобов'язаний вжити відповідних процесуальних заходів для реалізації набраного законної сили судового акта.
Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ТОВ "Стар Інвестмент Ван" зверталося до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Також не встановлено,
що позивач подав виконавчий документ до органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця з метою виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2022 року.
У свою чергу, Законом України "Про виконавче провадження", зокрема положеннями Розділу VIII, передбачено порядок виконання рішень немайнового характеру. Втім, відсутність будь-яких дій з боку позивача, спрямованих на реалізацію такого механізму, свідчить про бездіяльність стягувача, що виключає підстави для збереження заходів забезпечення позову.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає недоречними доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ "Стар Інвестмент Ван" зверталося до державного реєстратора із заявою для поновлення права власності та відповідної реєстрації спірної квартири за попереднім власником ОСОБА_2 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статі 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ураховуючи встановлені судом обставини, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 5 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: