справа №752/8402/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/5105/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
23 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна Луганської області, одруженого, маючого на утриманні доньку 2012 року народження, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 квітня 2021 року за частиною першою статті 289 КК України з призначенням покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000000759 від 25 червня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, до 22 серпня 2025 року включно.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без внесення застави відмовити повністю; у випадку, якщо суд дійде переконання про наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, застосувати у межах строку досудового розслідування до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід - домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 ; у випадку, якщо суд дійде переконання про наявність підстав для утримання ОСОБА_7 під вартою просить визначити підозрюваному заставу у розмірі, передбаченому пунктом 3 частини п'ятої статті 182 КПК України.
Уважає, що оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що матеріали даного кримінального провадження не містять жодного документу, який би міг свідчити про те, що ОСОБА_7 міг би переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, у клопотанні про продовження строку тримання під вартою сторона обвинувачення на підтвердження існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду посилається виключно на тяжкість покарання, що може загрожувати ОСОБА_7 у разі доведення його вини, проте на даний час винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не доведена, а досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється з рядом процесуальних порушень.
Також указує, що ОСОБА_7 є особою військовозобов'язаною та у зв'язку з тим, відповідно до Указу Президента України, яким продовжено дію воєнного стану на території України, до військовозобов'язаних осіб діє обмеження, що полягає у забороні виїзду за межі країни.
Уважає, що судом може бути покладено на ОСОБА_7 обов'язок, передбачений пунктом 8 частини п'ятої статті 194 КПК України, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, що унеможливить його виїзд.
Посилається на те, що ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва на вилучені в межах досудового розслідування кримінального провадження речі накладено арешт та вони зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів, у зв'язку з чим ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, не матиме до них доступу та не матиме можливості їх знищити, сховати або спотворити.
На думку сторони захисту, доводи про те, що під час проведення обшуку ОСОБА_7 викинув з вікна контейнер, в якому виявлено речовину світлого кольору, не підтверджено належним чином, а тому не може бути прийнято до уваги під час розгляду клопотання.
Вказує, що реальність існування ризику впливати на інших осіб, у тому числі свідків, жодним чином не може бути обґрунтована та може ґрунтуватися лише на припущеннях, оскільки ОСОБА_7 не є впливовою людиною та немає значного матеріального забезпечення, тому ніяким чином не може та не має на меті впливати на осіб у кримінальному провадженні.
Окрім того, зазначає, що з матеріалів кримінального провадження, долучених до клопотання, у тому числі до клопотання про продовження строку запобіжного заходу, з якими ознайомлена сторона захисту, вбачається, що на даний час усі можливі співучасники встановлені; речові докази вилучені; свідки у справі допитані.
Наголошує, що ОСОБА_7 об'єктивно не має можливості і не виявляє жодного наміру перешкоджати кримінальному провадженню у будь-який спосіб, навпаки поведінка ОСОБА_7 протягом усього досудового розслідування свідчить про добросовісність і зацікавленість у повному, всебічному та неупередженому встановленні всіх обставин кримінального провадження, зокрема ОСОБА_7 добровільно надавав необхідні біологічні зразки для проведення судових експертиз, не заперечував проти продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні та жодним чином не ухилявся від процесуальних дій органу досудового розслідування.
Зауважує, що ОСОБА_7 раніше не судимий та попередньо не притягувався до кримінальної відповідальності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин; протягом багатьох років проживає у м. Києві, де має міцні соціальні зв'язки; за адресою: АДРЕСА_2 проживає разом з цивільною дружиною, з якою очікують народження спільної дитини; не зацікавлений залишати межі м. Києва, оскільки останньому з метою повного, швидкого та об'єктивного проведення досудового розслідування №12025100040001426 від 22 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, в якому останній є потерпілим, необхідно з'являтися до слідчого Дніпровського управління поліції ГУ НП в м. Києві для участі у проведенні слідчих дій.
Також зауважує, що на даний час ОСОБА_7 проходить лікування та реабілітацію після отриманої травми: відкритий відламковий перелом обох кісток н/третини лівої гомілки зі зміщенням відламків, що підтверджується копією виписки ОСОБА_7 №253838 з медичної карти стаціонарного хворого, окрім того ОСОБА_7 має хворобу серця та встановлений діагноз: блокада передньо-верхньої гілки лівої ніжки пучка Гіса, що потребує дообстеження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12024100000000759 від 25 червня 2024 року за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307 КК України, за підозрою ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною першою статті 263 КК України, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 307, частиною третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною першою статті 311, частиною третьою статті 311, частиною першою статті 317, частиною другою статті 317 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що наприкінці червня 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не маючи постійного джерела отримання доходів, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою незаконного особистого збагачення, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, а також наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 №188 від 01 серпня 2000 року, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5 16 серпня 2000 року за №512/4733, розробили злочинний план незаконного виготовлення та подальшого зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту на території міста Києва психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема і у великих розмірах та особливо великих розмірах, а також наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.
Так, розроблений злочинний план передбачив наступне: налагодження безперервного та систематичного виготовлення психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема у великих розмірах та особливо великих розмірах; залучення із числа найближчого оточення осіб з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема у великих розмірах та особливо великих розмірах, у складі організованої групи на території міста Києва; розподіл психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема у великих розмірах та особливо великих розмірах, з метою її подальшого незаконного збуту між учасниками організованої групи; організацію незаконного збуту шляхом передачі із рук в руки та поштовими відправленнями через загальновідомі поштові компанії психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема у великих розмірах та особливо великих розмірах, а також наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс; подальший розподіл коштів, отриманих від незаконного збуту вищезазначених наркотичних засобів, психотропних речовин між учасниками організованої групи, після чого повторне виготовлення психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема у великих розмірах та особливо великих розмірах.
Відповідно до розробленого ОСОБА_10 та ОСОБА_7 злочинного плану діяльності вказаної організованої групи, функції та задачі кожного з учасників були розподілені наступним чином:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являючись організаторами, та активними учасниками організованої групи, поклали на себе виконання наступних обов'язків:
- розробка плану злочинної діяльності, тактики і методики організації та вчинення злочинів;
- загальне керівництво і координацію дій учасників групи при організації та вчиненні злочинів;
- розподіл обов'язків між учасниками організованої групи з чітким визначенням ролей і функцій при скоєнні злочинів;
- налагодження виготовлення та забезпечення безперервного і систематичного постачання психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема і у великих розмірах та особливо великих розмірах іншим учасникам організованої групи;
- безпосередній збут психотропної речовини, обіг якого обмежено - амфетамін, зокрема і у великих розмірах та особливо великих розмірах на території м. Києва.
30 квітня 2025 року підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 затримано у порядку статті 208 КПК України.
30 квітня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 травня 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 28 червня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 червня 2025 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 6 (шести) місяців, тобто до 30 жовтня 2025 року включно.
23 червня 2025 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024100000000759 від 25 червня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, до 22 серпня 2025 року включно.
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, а також, враховуючи стадію судового розгляду, вважав, що на даний час існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 ризики не зменшились, продовжують існувати та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Окрім того, слідчим суддею враховано дані, що характеризують особу підозрюваного, а саме вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця проживання, а також те, що підозрюваний одружений, має на утриманні доньку 2012 року народження, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше судимий вироком ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 квітня 2021 року за частиною першою статті 289 КК України з призначенням покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення на даному етапі підтверджується зібраними у кримінальному провадженні письмовими доказами, а саме: рапортом управління карного розшуку ГУНП у м. Києві щодо отримання інформації про групу осіб, яка налагодила незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та збут наркотичних засобів, психотропних речовин на території міста Києва та Київської області в особливо великих розмірах; рапортом ГУ СБ України у м. Києві та Київській області щодо отримання інформації про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням та збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинені групою осіб; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від 23 жовтня 2024 року, який повідомив, що придбав у ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, у великих розмірах, але масою в речовині не менше ніж 12,058 г, за кошти у сумі 12 000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від 01 листопада 2024 року, який повідомив, що придбав у ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах, але масою в речовині не менше, ніж 19,055 г, за кошти у сумі 30 000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 28 листопада 2024 року, який повідомив, що придбав у ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_4 , спільно із ОСОБА_17 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах, але масою в речовині не менше, ніж 7,122 г, за кошти у сумі 6 000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 23 січня 2025 року, який повідомив, що придбав у ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_4 , спільно із ОСОБА_17 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, в особливо великих розмірах, але масою в речовині не менше, ніж 55,585 г, за кошти у сумі 25 000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 28 січня 2025 року, який повідомив, що придбав у ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_5 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах, але масою в речовині не менше, ніж 8,886 г, за кошти у сумі 5 500 гривень; протоколами проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій щодо документування незаконних збутів наркотичних засобів та психотропних речовин у формі проведення 7 оперативних закупок, а саме: протоколами огляду місця події (у ході яких вилучені невідомі речовини); висновками проведених експертиз (якими підтверджено збут психотропної речовини амфетамін); протоколами огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр; протоколами про проведення НСРД - контроль за вчинення злочину відносно: ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ; протоколами щодо відбору зразків під час проведення НСРД: протоколом про результати проведення НСРД - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, де встановлено технічні засоби контролю та ймовірно виявлено значну кількість прекурсорів, місце виготовлення, кустарним способом, психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, де відібрано та вилучено як зразки порошкоподібної речовини білого кольору, яка відповідно до висновку експерта «Надана на дослідження порошкоподібна речовина блідо-рожевого кольору - містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовині становить 4,423 г»; іншими протоколами слідчих дій та матеріалами провадження у сукупності.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що у справі потрібно виконати слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, без яких неможливо завершити досудове розслідування, зокрема: отримати висновки призначених 34 експертних досліджень; отримати відповіді за результатом виконання доручень УКР ГУНП у м. Києві та ІНФОРМАЦІЯ_8 у порядку статті 40 КПК України щодо огляду речових доказів; отримати в порядку статті 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, що зберігаються у банківських установах, операторів мобільного зв'язку; проаналізувати отримані матеріали та надати їм належну правову оцінку, за необхідності прийняти відповідні процесуальні рішення; розсекретити та долучити до кримінального провадження в повному обсязі матеріали про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на їх проведення, а також ухвали ІНФОРМАЦІЯ_9 за результатами розгляду клопотань; відібрати зразки, призначити та отримати висновки лінгвістичної та семантико-текстуальної експертизи; встановити очевидців, які володіють інформацією з приводу вчинення кримінального правопорушення та у разі встановлення таких допитати у процесуальному статусі свідків; з урахуванням проведених слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, отриманих документів та інформації прийняти за необхідності законні процесуальні рішення; проаналізувати остаточну підозру щодо підозрюваних, про що повідомити останніх за участі адвокатів та додатково допитати підозрюваних з даного приводу; завершити збирання характеризуючих матеріалів на підозрюваних; виконати вимоги статті 290 КПК України; скласти обвинувальних акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Зокрема, наявні у матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити речові докази у кримінальному провадженні; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, у сукупності з вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Також місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, зважаючи на положення пункту 5 частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якого слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховування від органів досудового розслідування чи суду; знищення, сховання або спотворення речових доказів у кримінальному провадженні; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий та попередньо не притягувався до кримінальної відповідальності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин; протягом багатьох років проживає у м. Києві, де має міцні соціальні зв'язки; за адресою: АДРЕСА_2 проживає разом з цивільною дружиною, з якою очікують народження спільної дитини; не зацікавлений залишати межі м. Києва, оскільки останньому з метою повного, швидкого та об'єктивного проведення досудового розслідування №12025100040001426 від 22 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, в якому останній є потерпілим, необхідно з'являтися до слідчого Дніпровського управління поліції ГУ НП в м. Києві для участі у проведенні слідчих дій, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, посилання сторони захисту на стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_7 та необхідність дообстеження не можуть слугувати самостійною підставою для пом'якшення підозрюваному запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не надано доказів про неможливість утримання підозрюваного під вартою та неможливість отримання ним необхідного лікування в умовах установи попереднього ув'язнення, як не надано і відомостей про те, що наявні та діагностовані у ОСОБА_7 захворювання відносяться до переліку хвороб, які несумісні із триманням під вартою.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4