31 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10054/25
Головуючий суддя І інстанції - Рябчук О.С.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 в адміністративній справі №160/10054/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, які полягають у зменшенні з 01.01.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 з 29 758,31 грн. до 26 305,42 грн. шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 в повному обсязі її нарахування в сумі 29 758,31 грн. без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням зобов'язань, встановлених судовими рішеннями у справах № 160/20184/23, № 160/14902/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року провадження у справі № 160/10054/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було зупинено до набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення як незаконне та прийняти нову постанову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження по справі, оскільки рішення у справі № 320/2229/25 не охоплює вимог позову у даній справі та не може впливати на вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення за результатом розгляду адміністративної справи №320/2229/25 може вплинути на наслідки розгляду цієї справи, оскільки предмет спору у справі №320/2229/25 безпосередньо стосується правовідносин, з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З матеріалів справи видно, що предметом спору у даній справі є питання наявності або відсутності підстав для перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" з 01.01.2025.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.01.2025р. № 1900-678/С-01/8-0400/25 вбачається, що до пенсії ОСОБА_1 було застосовано обмеження максимальним розміром з 01.01.2025 року на виконання вимог Постанови КМУ № 1 «Про призначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 року.
Так, ухвалою від 30.01.2025 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №320/2229/25 про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції видно, що суд дійшов висновку, що рішення за результатом розгляду адміністративної справи №320/2229/25 може вплинути на наслідки розгляду цієї справи, оскільки предмет спору у справі №320/2229/25 безпосередньо стосується правовідносин, з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
Між тим, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" є пунктом нормативно-правового акту.
Так, в силу приписів ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції було необґрунтовано прийнято оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 в адміністративній справі №160/10054/25 - скасувати.
Матеріали справи №160/10054/25 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва