05 серпня 2025 року справа 160/24215/23
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Управління каналу Дніпро-Донбас на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 (суддя Рянська В.В.) в адміністративній справі за позовом Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області до Управління каналу Дніпро-Донбас про зобов'язання привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту
Лозівська окружна прокуратура 20.09.2023 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області з позовом до Управління каналу Дніпро-Донбас, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту №78633 за адресою Харківська область, Лозівський район, с.Артільне, вул.Набережна, 43-а з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024, прийнятому у спрощеному провадженні, позов задоволений.
В апеляційній скарзі Управління каналу Дніпро-Донбас просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Вказують що прокурор не має повноважень звертатись з позовом в інтересах Державної служби України з надзвичайних ситуацій про зобов'язання привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту. Крім того, ними подані документи про приведення споруду цивільного захисту №78633 у належний стан.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до частини 5 статті 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором в порядку, /передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. В разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до пункту 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених осіб до проведення планових або позапланових перевірок (в разі їх недопущення з інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, в тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, в разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.
Верховний Суд в постановах від 03.08.2023 у справі №260/4120/22, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, від 09.09.2023 у справі №260/4044/22, від 21.12.2023 у справі №400/4238/22, від 21.02.2024 у справі №580/4578/22, від 23.01.2025 у справі №520/16197/23, від 24.01.2025 у справі №400/9970/23, від 30.01.2025 у справі №400/10777/23, від 31.01.2025 у справ №140/25901/23, від 06.02.2025 у справі №160/18617/23, від 03.03.2025 у справі №260/4199/22 за позовами прокурорів про зобов'язання привести у стан готовності захисні споруди цивільного захисту проаналізував перелічені положення та дійшов висновку що захищати інтереси держави повинні насамперед суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно. В кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Законодавством передбачено право Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування. Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій на звернення до суду із позовами про приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту. Тому прокурором в позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення з таким позовом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Верховний Суд в зазначених вище постановах послався на цю норму при вирішені подібних спорів. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладенні в постановах Верховного Суду.
Керуючись статтями 241 - 245, 315, 319, 321, 322КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління каналу Дніпро-Донбас задовольнити частково.
Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 та прийняти нову постанову.
Позовну заяву залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з 05.08.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко