Справа № 500/2699/25
05 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області Комунального некомерційного підприємства "Бережанська центральна міська лікарня" Бережанської міської ради про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Кузнєцова Марія Ігорівна, звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - відповідач, або Головне управління ДСНС в Тернопільській області) у якому просить ухвалити рішення, яким:
скасувати наказ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області №179-НК/64 від 10 квітня 2025;
скасувати наказ Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області №121-НК/64 від 11 березня 2025;
поновити його на посаді головного майстер-сержанта служби цивільного захисту, водія 14 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області;
стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу станом на час вирішення справи;
стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 303 000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві вказує, що наказом Головного управління ДСНС України в Тернопільській області від 11.03.2025 № 121-НК/64 до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з вчиненням проступку несумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, на підставі якого, наказом від 10.04.2025 №179-НК/64 його звільнено зі служби цивільного захисту.
Підставою для застосування такого виду дисциплінарного стягнення став факт керування позивачем 07.03.2025 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР № 264973.
Вважає, що дисциплінарне стягнення застосовано до нього передчасно та неправомірно, оскільки свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення він не визнає з тих підстав, що Протокол про адміністративне правопорушення за своєю природою та змістом не являється рішенням суб'єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов'язків особи. Протокол, який складено відносно позивача та на основі якого до нього застосовано дисциплінарне стягнення та надалі звільнено зі служби, не може братись до уваги, оскільки його зміст повністю спростований постановою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24 березня 2025 року.
Також позивач зазначає, що в ході службового розслідування будь-яких письмових пояснень від нього отримано не було, а саме дисциплінарне стягнення застосовано до нього всупереч ст.87 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту у період тимчасової непрацездатності.
Враховуючи наведене вище, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає. Заперечуючи проти позову, вказує на те, що позивач проходив службу цивільного захисту в 14 державній пожежно-рятувальній частині 2 державно пожежно-рятувального загону Головного управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області. Наказом від 07.03.2025 року №20-НК/64 вирішено провести службове розслідування відносно позивача за інформацією про порушення ним службової дисципліни.
Висновком службового розслідування встановлено, що 07 березня 2025 року о 16:15 год. на відрізку дороги Галич-Сатанів працівниками патрульної поліції зупинено приватний автомобіль Fiat Skudo, під керуванням водія 14 державної пожежно-рятувальної частини 2 державно пожежно-рятувального загону Головного управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , в якого були ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 запропоновано пройти перевірку на стан сп'яніння. Даний співробітник направлений до Комунального некомерційного підприємства "Бережанська центральна міська лікарня" Бережанської міської ради для проведення медичного огляду з метою підтвердження вживання спиртних напоїв. Результат тесту виявився позитивним. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння 1,95%о. Працівниками патрульної поліції щодо ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР № 264973 про адміністративне порушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння). У наданому поясненні ОСОБА_1 свою провину не визнав.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом з боді-камер патрульних поліцейських.
Враховуючи викладене, комісія зі службового розслідування дійшла висновку, що підозра, висловлена патрульною поліцією щодо алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 07.03.2025 про порушення позивачем службової дисципліни знайшла своє підтвердження. Крім того, у висновку зазначено, що позивач неодноразово був повідомлений про дотримання службової дисципліни під час проходження служби цивільного захисту та відповідно знав про негативні наслідки, що можуть настати у разі її порушення.
На підставі вищевикладеного, комісією із службового розслідування вирішено визнати таким, що мав місце факт грубого порушення службової дисципліни, що виразилося у вчиненні дій, що полягають в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту (абзац 11 ст.58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту).
Висновком службового розслідування запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення, зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Враховуючи зазначене, вважає оскаржувані у даній справі накази законними та обґрунтованими, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 12.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 06.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23.07.2025 з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом витребувано у Комунального некомерційного підприємства "Бережанська центральна міська лікарня" Бережанської міської ради докази, а саме - висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , 1983 р.н. з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2025 та продовжено строк розгляду справи на один місяць.
30.07.2025 до суду надійшли витребувані докази.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що на підставі контракту від 19.20.2022 №266/22, з подальшими змінами, (далі - контракт) ОСОБА_1 прийнято на службу цивільного захисту в Головному управлінні ДСНС в Тернопільській (арк. справи 22-24).
Відповідно пункту 5 контракту, він може бути припинений (розірваний) достроково з ініціативи ДСНС, а особа, яка проходить службу звільнена з посади, серед іншого, у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Згідно з відомостями щодо проведення профілактичних бесід серед осіб рядового, начальницького складу ГУ ДСНС України в Тернопільській області позивач неодноразово попереджався щодо недопущення порушень правил дорожнього руху, керування транспортними засобами в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, дисциплінарної, кримінальної та адміністративної відповідальності за вчинення таких порушень (арк. справи 73-87).
Наказом Головного управлінні ДСНС в Тернопільській області від 07.03.2025 № 20-НК/64 вирішено провести службове розслідування за фактом керування ОСОБА_1 автомобілем у стані сп'яніння (арк. справи 57-59).
Відповідно до висновку, за результатами проведеного службового розслідування, встановлено, що ОСОБА_1 07.03.2025 07.03.2025 року, перебуваючи поза службою, керував власним транспортним засобом Fiat Skudo (д.н.з. НОМЕР_1 ), о 16:15 на відрізку дороги Галич-Сатанів та був зупинений працівниками патрульної поліції для перевірки документів, у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху.
В ході перевірки ОСОБА_1 було додатково висловлено підозру на алкогольне сп'яніння, після чого працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 доставлено в КНП "Бережанська центральна міська лікарня" Бережанської міської ради для проведення медичного огляду, з метою підтвердження вживання спиртних напоїв. Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння 1,95 %о. Результат тесту виявився позитивним, на підставі чого працівниками патрульної поліції на ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР № 264973 про адміністративне порушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння).
Враховуючи зазначені обставини та положення Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 №1068-VI, комісією запропоновано за грубе порушення вимог службової дисципліни притягнути до дисциплінарної відповідальності, водія 14 державної пожежно-рятувальної часини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління головний майстер-сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту (пункт ст.68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту) (арк. справи 64-65).
На підставі вказаного висновку службового розслідування наказом Головного управління ДСНС України у Тернопільській області від 11.03.2025 №121-НК/64 за грубе порушення вимог службової дисципліни вирішено накласти на водія 14 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС в Тернопільській області, головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, яке буде застосовано до нього після виходу з лікарняного (арк.справи 66-69).
Наказом Головного управлінні ДСНС в Тернопільській області від 10.04.2025 №179-НК/64 вирішено звільнити зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 8 (у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту) та виключити з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу ГУ ДСНС України у Тернопільській області та зняти зі всіх видів забезпечення 10.04.2025 головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 14 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Тернопільській області (арк.справи 70-71).
Дослідженням відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який додано до відзиву на позовну заяву (арк.справи 84) встановлено, що 07.03.2025 о 16:15 год. працівниками патрульної поліції був зупинений приватний автомобіль Fiat Skudo з номерним знаком НОМЕР_1 , у зв'язку із порушенням водієм правил дорожнього руху в частині користування пасками безпеки, за кермом якого був позивач ОСОБА_1 .
У подальшому, з огляду на наявність у водія автомобіля ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння йому було запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки або у медичному закладі. Позивач погодився на проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, у зв'язку з чим його працівниками поліції було доставлено до КНП "Бережанська центральна міська лікарня" Бережанської міської ради.
В подальшому на відеозаписах зафіксовано процес перевірки на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Зокрема, у часовому проміжку 16:23:00-16:26:25 видно, що порушувалось питання щодо документів про повірку робочого засобу вимірювальної техніки АлкоФор 307, однак наявності таких документів на час проведення огляду на відеозаписі не зафіксовано.
Доказів того, прилад АлкоФор 307, яким ОСОБА_1 проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоровся, пройшов повірку відповідно до його технічних рекомендацій не містять й матеріали справи про адміністративне правопорушення, що встановлено у постанові Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24.03.2025 у справі №605/86/25 (арк.справи 16-19).
У часовому проміжку між 17:09:30 до 17:10:35 на відеозаписі зафіксовано вручення позитивного результату на стан алкогольного сп'яніння.
З наданої КНП "Бережанська центральна міська лікарня" на виконання ухвали суду про витребування доказів копії Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , 1983 р.н. з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2025 слідує, що станом на час огляду (07.03.2025 о 16 год.35 хв) ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного 1,95 %о сп'яніння.
Водночас, у графі №12. Лікар (фельдшер), який проводив огляд міститься лише запис «лікар ОСОБА_2 » та печатка лікаря. Однак підпис лікаря у цій графі відсутній (арк.справи 100).
Підпис лікаря відсутній і на примірнику Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , 1983 р.н. з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2025 у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, що встановлено у постанові Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24.03.2025 у справі №605/86/25.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є рішення Головного управління ДСНС в Тернопільській області щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби цивільного захисту у зв'язку із вчинення ним дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має оцінити оскаржувані рішення через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частини 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно частиною 2 статті 101 КЦЗ України, порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 101 КЦЗ України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Відповідно до статті 108 КЦЗ України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту:
"Я, громадянин України (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту.
Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій.
Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".
Постановою КМУ від 11.07.2013 року №593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (далі за текстом - Положення № 593).
Відповідно до пункту 3 Положення №593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Згідно пункту 45 Положення №593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Відповідно до пункту 29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Згідно пункту 31 Положення №593, особи рядового і начальницького складу зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд, психофізіологічне обстеження і тестування. У разі прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість, призначення на іншу посаду за станом здоров'я або надання відпустки у зв'язку з хворобою - проходити медичну комісію за місцем медичного обліку; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Пунктом 32 Положення №593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.
Законом України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05.03.2009 №1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.
Статтею 1 Статуту передбачено, що службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Відповідно до статті 2 Статуту, службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга).
Статтею 3 Статуту передбачено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, серед іншого: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій.
Згідно статті 6 Статуту, порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (стаття 7 Статуту).
Cуд зазначає що за приписами статті 7 Статуту за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.
Тобто, законодавець відрізняє окремі види юридичної відповідальності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правового та дисциплінарного-правового аспектів.
При цьому, адміністративна відповідальність настає у випадках вчинення ними адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Натомість, підстави та порядок притягнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до них заохочень визначаються Статутом, що затверджується законом.
Таким чином, дисциплінарна та адміністративна відповідальність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є окремими видами юридичної відповідальності. Порядок та підстави притягнення їх до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, врегульованими різними нормативно-правовими актами.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Згідно статті 8 Статуту, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Відповідно до статті 57 Статуту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Згідно абз.11 статті 58 Статуту, грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Відповідно до статті 68 Статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Таким чином, проходження служби цивільного захисту, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Варто зауважити, що в основі поведінки особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги слід розуміти скоєння працівником ДСНС проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету служби цивільного захисту та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, працівник ДСНС повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет служби цивільного захисту в очах громадськості, зокрема не допускати керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Тому керування працівником ДСНС автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що встановлюється за результатами відповідного медичного огляду, суперечать інтересам служби та є порушенням обов'язків передбачених пунктом 31 Положення, що є достатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Суд враховує, що ОСОБА_1 неодноразово попереджався про недопущення порушень правил дорожнього руху, зокрема керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння та про невідворотність дисциплінарного стягнення у випадку допущення грубого дисциплінарного проступку, що підтверджено відповідними відомостями.
Вирішуючи питання щодо наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку суд виходить з таких міркувань.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року (надалі - Інструкція).
Згідно п.п.9 Розділу ІІІ Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З відеозапису з боді-камер поліцейських судом встановлено, що під час огляду позивача на стан алкогольного сп'яніння порушувалось питання щодо документів про повірку робочого засобу вимірювальної техніки АлкоФор 307, однак наявності таких документів на час проведення огляду на відеозаписі не зафіксовано.
Доказів того, прилад АлкоФор 307, яким ОСОБА_1 проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоровся, пройшов повірку відповідно до його технічних рекомендацій не містять й матеріали справи про адміністративне правопорушення, що встановлено у постанові Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24.03.2025 у справі №605/86/25.
Відповідно до п.п. 15-20, 22 Розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З наведених норм Інструкції суд приходить до висновку, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) саме Висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння є кінцевим документом, який засвідчує факт перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, а тому сам по собі протокол у справі про адміністративне правопорушення не може бути достовірним доказом вчинення дисциплінарного проступку.
Додатком 4 до Інструкції затверджено форму Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у графі 12 якої окрім зазначення прізвища, ім'я та по батькові передбачено наявність підпису лікаря який проводив огляд.
Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП відносно позивача складений на підставі Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , 1983 р.н. з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2025.
З наданої КНП "Бережанська центральна міська лікарня" на виконання ухвали суду про витребування доказів копії Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , 1983 р.н. з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2025 судом встановлено, що такий не підписано лікарем, який проводив огляд.
Підпис лікаря відсутній і на примірнику Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , 1983 р.н. з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2025 у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, що встановлено у постанові Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 24.03.2025 у справі №605/86/25.
Отже в силу п.п. 22 Розділу ІІІ Інструкції такий висновок є недійсним.
Згідно з частинами першою, другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У силу вимог статей 73-76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).
Враховуючи відсутність доказів повірки приладу АлкоФор 307, яким ОСОБА_1 проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння та належним чином оформленого Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , ні протокол про адміністративне правопорушення, ні відеозапис з боді-камери поліцейського не можуть бути достовірними доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Інших доказів того, що позивач ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння відповідачем не надато та матеріали справи не містять.
Підсумовуючи все зазначене вище, на думку суду, у ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження зроблені комісією з проведення службового розслідування висновки, а тому суд вважає, що заснований на таких висновках наказ Головного управління ДСНС у Тернопільській області №121-НК/64 від 11 березня 2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.
Судом встановлено, що наказом Головного управління ДСНС у Тернопільській області №179-НК від 10.04.2025 "Про кадрові питання" ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 8 (у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту) та виключено з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу ГУ ДСНС України у Тернопільській області та знято зі всіх видів забезпечення з 10.04.2025.
Відтак, з метою надання ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС у Тернопільській області №179-НК від 10.04.2025 "Про кадрові питання".
Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже, позивач підлягає поновленню на раніше займану посаду з 11.04.2025 року (наступний день після звільнення), а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то варто зазначити таке.
Так, згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 11.04.2025 року (наступний день після дати звільнення) по 05.08.2025 року (день ухвалення судом рішення у справі), є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.
Таким чином, періодом вимушеного прогулу позивача є період з 11.04.2025 року по 05.08.2025 року, що становить 117 календарних днів, з яких 83 робочих дні.
Суд також наголошує, що в силу положень частини 2 статті 235 КзПП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Розрахований судом період вимушеного прогулу становить менше одного року, а тому наразі відсутня необхідність для встановлення часових обмежень в один рік по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно частин першої та другої статті 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання Постанови № 704 Наказом № 623 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі Інструкція № 623). Разом з тим, дана Інструкція не передбачає особливого порядку нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та на час увільнення від виконання посадових обов'язків.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що у неврегульованій частині, як норми загального законодавства, підлягають субсидіарному застосуванню положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100).
Так, відповідно до підпункту "з" пункту 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Абзацом 3 пункту 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Пунктом 3 Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
З наявної у матеріалах справи довідки ГУ ДСНС України у Тернопільській області № 6432-276/6432 від 14.04.2025 вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 за січень 2025 року складала 29 817,40 грн., а за лютий 2025 року - 29 817,40 грн. Отже, середньоденний розмір грошового забезпечення становить 1386,85 грн. (29 817,40 + 29 817,40/43), а середньомісячне грошове забезпечення 29 817,27 грн. (1386,85 * ((22 + 21)/2).
Відтак, загальна сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.04.2025 по 05.08.2024, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 115 108,55 грн. (1886,85*83).
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів (податків з доходів фізичних осіб) є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 29 817,27 грн. підлягає до негайного виконання.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" (зі змінами та доповненнями), під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Отже, відшкодування моральної шкоди здійснюється особою, яка її заподіяла, лише за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Позивачем належними та допустимими доказами у справі не доведено безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та втратами немайнового характеру позивача.
Тому вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Подібна правова позиція наведена і у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 19 січня 2023 року у справі № 640/8027/19.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваних наказів, як і позивач не в повній мірі довів обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Судові витрати
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
В силу частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги, яка підлягала оплаті судовим збором, а в іншій частині позовних вимог позивач звільнений від нього відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, №3674-VI., то суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 11 березня 2025 №121-НК/64 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності водія 14 державної пожежно-рятувальної часини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області, головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10 квітня 2025 року №179-НК/64 "Про кадрові питання".
Поновити ОСОБА_1 на посаді водія 14 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області з 11 квітня 2025 року.
Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.04.2025 року по 05.08.2025 року у розмірі 115 108,55 грн (сто п'ятнадцять тисяч сто вісім гривень п'ятдесят п'ять копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді водія 14 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, а також виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 29 817,27 грн (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень двадцять сім копійок), допустити до негайного виконання.
У задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 6, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46011 код ЄДРПОУ 38535547).
Головуючий суддя Юзьків М.І.