05 серпня 2025 року Справа № 480/6129/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-інвестиційна компанія "Номак-Інвест" про застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України,
До Сумського окружного адміністративного суду у порядку ст.289-2 КАС України звернулося 01.08.2025 Головне управління ДПС у Сумській області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-інвестиційна компанія "Номак-Інвест" про встановлення тимчасового обмеження керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційна компанія Номак -Інвест» (код ЄДРПОУ 14007891) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса - 40022, м. Суми вул. Троїцька, буд 21) у праві виїзду за межі України до моменту погашення податкового боргу загальною сумою 2 507 007,11 грн. або у разі внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційна компанія Номак -Інвест», або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-інвестиційна компанія Номак-Інвест».
В обґрунтування позову вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-інвестиційна компанія "Номак-Інвест" не сплачено податковий борг у розмірі 2 507 007, 11 грн. протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, у зв'язку з чим Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до суду з цим позовом у порядку ст.289-2 КАС України.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 №99 призначено повторний автоматизований розподіл позовної заяви Головного управління ДПС у Сумській області та комп'ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" вказану позовну заяву 04.08.2025 об 11:44год. було розподілено судді Шевченко І.Г. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Матеріали позовної заяви фактично передано до розгляду судді Шевченко І.Г. 04.08.2025 о 12:00год.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову до 12:00год. 05.08.2025. Зокрема, позивача зобов'язано надати суду:
- позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог до ч.1 ст.160 та п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині зазначенням змісту позовних вимог та їх обґрунтування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-інвестиційна компанія "Номак-Інвест", з доказаминаправлення такої позовної заяви відповідачам,
- належним чином завірених копій доказів на підтвердження дати встановлення обставин, що зумовили звернення податкового органу до суду із заявою про обмеження виїзду керівника юридичної особи за кордон України.
У визначений ухвалою суду від 04.08.2025 строк, представник позивача подала до суду уточнення позовних вимог та пояснення, в яких стосовно заявлення відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-інвестиційна компанія "Номак-Інвест" зазначила, що ТОВ «ФІК «Номак-Інвест» визначено відповідачем у зв'язку з тим, що підставою позову слугувало виникнення у підприємства податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень (2 507 007,11 грн.), який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Тимчасове обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України стосується призначеного керівника підприємства, який формально відповідає за виконання грошових (податкових) зобов'язань.
Отже, ТОВ «ФІК Номак-Інвест» визначено правомірно у справі в статусі відповідача 2, оскільки підприємством невиконані у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати, грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у вказаного підприємства податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень та такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, а відповідно подана позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України стосується керівника саме цієї юридичної особи. Отже, позовна вимога обґрунтована наявністю податкового боргу у юридичної особи, стосується та зачіпає інтереси, як самої юридичної особи, так і його керівника, тобто є взаємопов'язані підстави звернення до суду та стосуються обох відповідачів.
Позовна вимога щодо тимчасового обмеження керівника ТОВ «ФІК «Номак-Інвест» у праві виїзду за межі України встановлюється також до моменту погашення податкового боргу юридичною особою ТОВ «ФІК Номак-Інвест», а відповідно стосується не тільки відповідача 1, а й відповідача 2 та пов'язана з його діями по погашенню податкового боргу (та в інтересах відповідача 2).
Щодо строків звернення з позовом відмітила, що норми ст. 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, а визначають лише необхідність дотримання 240 календарних днів несплати податкового боргу з дня вручення платнику податків податкової вимоги як необхідний запобіжник, який дозволяє уникнути передчасному зверненню до суду контролюючого органу. з позовом про обмеження виїзду керівника юридичної особи-боржника, що має податковий борг у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, як одного із заходів забезпечення виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У ст. 289-2 КАС України не міститься жодного посилання на те, що у випадку відсутності правового регулювання окремих стадій судового процесу в цій статті застосовуються норми, передбачені в статті 283 КАС України.
Додатково в уточненій позовні заяві та заяві на усунення недоліків з посиланням на постанови Верховного Суду від 31.03.2025 у справі №160/5655/22 та від 12.09.2024 №120/2322/24 наголосила, що Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до суду з цією позовною заявою у загальному порядку відповідно до статей 122, 160, 289-2 КАС України, при цьому, норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, а визначають лише строк розгляду судом справи протягом 48годин.
Суд бере до уваги уточнену позовну заяву, в якій позивач наголосив на тому, що позов подано у загальному порядку відповідно до статті 289-2 КАС України, у той же час надаючи оцінку доводам сторони позивача щодо дотримання строків звернення з цим позовом, суд бере до уваги наступне.
Так, за позицією податкового органу, до цієї категорії спорів, поданих у порядку статті 289-2 КАС України, строки звернення не застосовуються. Тобто, фактично податковий орган стверджує про безпрецедентну у часовому просторі, можливість звернення до суду.
Водночас, суддя зауважує, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Тобто, як обставиною, з якою пов'язаний облік строку це є обізнаність позивача із фактом несплати платником податків податкового боргу більше 1000000 грн. протягом 240 днів.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
У пункті 24 постанови Верховного Суду від 31.03.2025 року по справі №160/5655/22 (на яку покликається позивач) зазначено, що системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Водночас, з виникненням права на звернення до суду автоматично розпочинається відлік строків на звернення до суду.
У постановах від 12.09.2024 у справі №120/2322/24 (на яку посилається представник позивача), від 01.07.2025 року по справі 120/2450/24 Верховний Суд навів детальний аналіз відмінностей між нормами статтею 283 та 289-2 КАС України, вказавши, зокрема, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють «особливої» процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
У той же час положеннями статті 289-2 КАС України не встановлено обрахунку строку звернення до суду, Податковий Кодекс України також не містить особливостей щодо його обрахунку у справах щодо звернення до суду з позовом про обмеження права на виїзд.
Отже, до даних правовідносин застосовуються загальні строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України, а саме для суб'єкта владних повноважень - 3 місяця. Вказаний строк зумовлений тим, що після несплати податкового боргу протягом 240 днів в розмірі 1000000 грн., податковий орган зобов'язаний вживати заходів щодо спонукання у його погашенні, не обмежуючись зверненням до суду про стягнення податкового боргу, а застосовувати, зокрема, і такий захід, як звернення із позовом про обмеження виїзду за кордон.
Отже, слід встановити дату початку відліку строку на звернення до суду та відповідно провести перевірку щодо дотримання тримісячного строку звернення до суду.
У позові позивач вказує, що податкова вимога від 01.10.2024 на суму 17118,18грн., вручена платнику податків 15.10.2014 та з того часу борг не переривався. Станом на час звернення з позовом до суду борг зріс та складає 2507007,11грн.
Поряд з цим, на виконання вимог ухвали суду від 04.08.2025 представник відповідача не надав доказів дати виникнення податкового боргу у розмірі більше 1 мільйон гривень, що позбавляє суд можливості перевірити позивачем дотримання строків на звернення з цим позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч.3 ст.121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.2 ст.121 КАС України, для забезпечення права позивача на доступ до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 04.08.2025.
Зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, позивачу необхідно надати час для усунення недоліків поданої позовної заяви до 08:30 год. 05.08.2025.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів на підтвердження дати виникнення податкового боргу у розмірі більше 1 мільйон гривень, а також, у випадку пропуску строку на звернення з цим позовом до суду - заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин такого пропуску.
Керуючись ст. 118, 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 04.08.2025.
Надати Головному управлінню ДПС у м. Сумській області строк для усунення недоліків позовної заяви до 08:30 год. 05.08.2025.
Роз'яснити заявникові, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Копію цієї ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко