Справа № 127/22449/25
Провадження №11-сс/801/590/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
31 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області 18.07.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023020000000314 внесеного до ЄРДР 17.08.2023 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, раніше не судимого
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2, ч.4
ст.111-1, ч.1 ст. 111-2 КК України.
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області 18.07.2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_7 , тобто до 13:30 год. 14 вересня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено до 14 вересня 2025 року.
Згідно клопотання слідчого громадянин України ОСОБА_7 після здійснення російськими військами окупації території Автономної Республіки Крим, прийняв рішення про отримання в порушення законодавства України громадянства Російської Федерації та ведення підприємницької діяльності на окупованих територіях України та Росії спільно з найманим працівником - громадянкою України ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами.
З вказаною метою 08.12.2014 ОСОБА_7 зареєструвався відповідно до вимог Російського законодавства як індивідуальний підприємець у сфері оптової торгівлі кавою, чаєм, какао і прянощами (ОГРНИП 314910234202742 от 08.12.2014, ИНН 910300087821).
Також, з метою провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, 24.06.2014 відповідно до вимог російського законодавства ОСОБА_7 подав заявку про реєстрацію торгового знаку продукції власного підприємства - «Крымский нектар» (номер RU 557130) та отримав від федеральної служби по інтелектуальній власності РФ свідоцтво на товарний знак «Крымский нектар» №557130 від 12.11.2015, яке діяло до 23.10.2022, а в подальшому, 01.09.2022 строк дії вказаного свідоцтва продовжено до 23.10.2032.
У аналогічний спосіб ОСОБА_7 зареєстрував торгові знаки «Чаи Крыма» (зображення торгового знаку та назви) за російським законодавством (номери RU 535207 та RU 535202) та отримав від федеральної служби по інтелектуальній власності РФ відповідне свідоцтво, строки яких було продовжено з 01.09.2022 до 01.11.2032 (зображення торгового знаку) та 11.10.2021 до 15.11.2031 (назва торгового знаку) відповідно.
Для оптимізації комерційної діяльності, ОСОБА_7 організував роботу підприємства через веб-сайт «Чаи Крыма» за посиланням https://tea-crimea.ru/, на якому розміщено продукцію підприємства, актуальні прайс-листи, форми замовлень та доставки, контактні відомості, серед яких і номер «директора»: НОМЕР_1 - яким користується особисто ОСОБА_7 .
Водночас, у відомостях про спосіб оплати продукції підприємства, як отримувача коштів зазначено батька ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий у ПАТ «Російський національний комерційний банк» м. Сімферополь.
При цьому, з метою конспірації, 22.02.2024 ОСОБА_7 за власною заявою офіційно припинив діяльність як суб'єкт індивідуальної підприємницької діяльності на окупованій території АР Крим, проте, перебуваючи на підконтрольній державній владі України території - м. Вінниці, зберіг контроль за діяльністю даного підприємства і його працівниками як «директор».
Так, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниці, достовірно знав про викладені вище обставини збройної агресії Росії проти України, про окупацію території АР Крим збройними силами та іншими воєнізованими підрозділами РФ, про факт безпосередньої участі серед збройних формувань задіяних у агресивній війні проти України співробітників ФСВП РФ, якими вчиняються активні дії, спрямовані на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України та встановлення контролю на окупованих територіях.
В той же час, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати ефективне управління та контроль за працівниками індивідуального підприємства, що діє на тимчасово окупованій території України під назвою «Чаи Крыма», діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи явно злочинний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, розуміючи неприпустимість вчинення злочинів проти основ національної безпеки України в умовах збройного протистояння Українського народу державі-агресору, порушуючи ст. 17 та ст. 65 Конституції України, прийняв рішення про провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та передачу матеріальних ресурсів воєнізованим формуванням держави-агресора, які безпосередньо шляхом ведення збройної агресії порушують територіальну цілісності України в межах установлених кордонів та її суверенітет.
Так, 04.03.2025 до ОСОБА_7 як директора індивідуального підприємства, що діє під торгівельною назвою «Чаи Крыма», шляхом надсилання повідомлення через інтернет-месенджер «Телеграм», що зареєстрований за номером телефону НОМЕР_1 , звернувся з приводу закупівлі продукції підприємства громадянин Російської Федерації ОСОБА_11 , який займає посаду заступника начальника Федерального Казенного закладу «Виправна колонія № 4 Головного управління Федеральної служби виконання покарань по Краснодарському краю».
Того ж дня, ОСОБА_7 надав ОСОБА_11 контакти бухгалтера підприємства - ОСОБА_9 « НОМЕР_3 , НОМЕР_4 » та вказав, що з нею необхідно зв'язатись для отримання більш детальної інформації.
Продовжуючи спільну протиправну діяльність, на виконання управлінських рішень ОСОБА_7 , 06.03.2023, перебуваючи на окупованій території АР Крим, використовуючи інтернет-месенджер «Телеграм», зареєстрований на номер НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що ОСОБА_11 представляє інтереси установи виконання покарань ФСВП Росії, надала останньому вичерпну інформацію про умови укладення договору (публічної офорти), а саме: способу, замовлення, вартості, оплати та доставки продукції підприємства - трав'яних чаїв торгівельних марок «Чаи Крыма» та «Крымский нектар».
В подальшому, діючи відповідно до спільного злочинного умислу направленого на матеріальне забезпечення установи ФСВП Росії, з корисливих мотивів, 10.04.2025 ОСОБА_9 надіслала через інтернет-месенджер «Телеграм» актуальний прайс-лист на фіточаї торгівельних марок «Чаи Крыма» та «Крымский нектар».
Після отримання замовлення, 11.04.2025 ОСОБА_9 надіслала через інтернет-месенджер «Телеграм» ОСОБА_11 рахунок на оплату товарів торгівельних марок «Чаи Крыма» та «Крымский нектар» № ЦБ-67 від 11.04.2025 продукції підприємства на загальну суму 10800 російських рублів, де отримувачем матеріальних цінностей зазначено Федеральний Казенний заклад «Виправна колонія № 4 Головного управління Федеральної служби виконання покарань по Краснодарському краю».
Завершуючи спільну протиправну діяльність, направлену на матеріальне забезпечення воєнізованих підрозділів країни агресора, дії яких спрямовані на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи умисно, в межах ефективного управлінського контролю з боку ОСОБА_7 , 19.04.2025 ОСОБА_9 організувала передачу на адресу співробітника ФСВП Росії ОСОБА_11 продукції торгівельних марок «Чаи Крыма» та «Крымский нектар» про що направила йому через інтернет-месенджер «Телеграм» транспортну накладну № СМФАРВ0118982660.
Отже, своїми умисними діями ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_9 забезпечував і забезпечує матеріальну підтримку державі-агресору та його окупаційним органам влади та сприяє реалізації економічній політиці окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території АР Крим.
Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Вінниці, незважаючи на вищезазначені обставини триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, факт окупації території Автономної Республіки Крим та частини Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, під час дії воєнного стану в України, протистояння Збройних Сил України та всього Українського народу державі-агресору, вчинили умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації, підтримки рішень держави-агресора
Так, у ході проведення слідства установлено, що у наслідок окупації території АР Крим, державою-агресором з метою поглиблення окупаційних процесів було внесено ряд змін до власного законодавства, зокрема, федеральним законом РФ від 29 червня 2015 р. N 189-ФЗ внесені зміни у статтю 13.1 федерального закону від 18 грудня 2006 р. N 231-ФЗ "Про введеня в дію частини четвертої Цивільного кодексу Російської Федерації" та викладено її у наступій редакції: «На території Російської Федерації визнається чинними виключні права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, а також на товарні знаки і знаки обслуговування (далі - товарні знаки) та найменування місць походження товарів, що підтверджені офіційними документами України, які діяли станом на день прийняття до складу Російської Федерації Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів, за умови державної реєстрації відповідного винаходу, корисної моделі, промислового зразка, товарного знака, найменування місця походження товару та виключного права на таке найменування на підставі поданої до федерального органу виконавчої влади з питань інтелектуальної власності заяви правовласника - фізичної особи, яка є громадянином Російської Федерації відповідно до статті 4 Федерального конституційного закону від 21 березня 2014 року № 6-ФКЗ "Про прийняття до складу Російської Федерації Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя", або юридичної особи, яка подала заяву у порядку, передбаченому статтею 19 Федерального закону від 30 листопада 1994 року № 52-ФЗ "Про введення в дію частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації».
Так, реалізовуючи рішення держави-агресора - вказаного вище нормативного акту, ОСОБА_7 , діючи умисно, перебуваючи на тимчасово окуповані території АР Крим, звернувся 24.06.2014 до федеральної служби по інтелектуальній власності Російської Федерації (далі Роспатент) із заявкою про визнання виключного права на території Російської Федерації товарного знака для продукції власного підприємства - «Крымский нектар» (номер RU 557130) та отримав від федеральної служби свідоцтво Роспатенту на товарний знак «Крымский нектар» №557130 від 12.11.2015, дійсне до 23.10.2022.
У аналогічний спосіб ОСОБА_7 24.06.2014 звернувся до федеральної служби по інтелектуальній власності Російської Федерації та зареєстрував торгові знаки «Чаи Крыма» (зображення торгового знаку та назви) за російським законодавством та отримав від Роспатенту відповідні свідоцтва 535207 та 535202 від 24.02.2015.
В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 01.09.2022, перебуваючи у м. Вінниці, здійснюючи дистанційне управління господарською діяльністю індивідуального підприємства, що діяло під назвою «Чаи Крыма» на тимчасово окупованих територіях АР Крим, ОСОБА_7 умисно, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації, підтримки рішень держави-агресора в частині виконання вимог дискримінаційного законодавства, що покликано поглибити окупаційні процеси на тимчасово окупованих територіях АР Крим, організував подачу заявки про продовження строку дії свідоцтва №557130 від 12.11.2015.
За результатами розгляду заявки ОСОБА_7 01.09.2022, Роспатентом продовжено строк дії названого свідоцтва до 23.10.2032.
Відповідні заявки ОСОБА_7 також подав до Роспатенту про продовження строку дії свідоцтва на торгові знаки «Чаи Крыма» (зображення торгового знаку та назви) №535202 та № НОМЕР_5 від 24.02.2015. За результатами розгляду названих заявок Роспатентом продовжено строк дії зазначених свідоцтв з 11.10.2021 до 15.11.2031 (назва торгового знаку) та з 01.09.2022 до 01.11.2032 (зображення торгового знаку) відповідно.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2025 року, постановити нову ухвалу про обрання підозрюваному у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначення суми застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави є недопустимим, оскільки в матеріалах клопотання не наведено жодного доказу неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні та не наведено жодного доказу який би підтвердив наявність ризиків зазначених у клопотанні.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтована, наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тому просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просила задоволити апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ухвали слідчого судді вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Обґрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177, 178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів за ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України , застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, розлучений, офіційно непрацевлаштований, раніше не судимий, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та з урахуванням положень ст. 176 КПК України застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Аналізуючи наведені вище вимоги ст. 183 КПК України в контексті дискреційних повноважень суду визначати чи не визначати розмір застави, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному кримінальному провадженні визначення застави суперечитиме обставинам кримінальних правопорушень, не відповідатиме засадам кримінального провадження та особливому характеру провадження.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визначення застави.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4