Справа № 396/901/25
Провадження № 1-кп/396/161/25
05.08.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12024121080000381 від 18.10.2024 року, за обвинуваченням,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець з/с ім. Ленінського комсомолу Жанадалінського району Тургайської області, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , узбек, громадянин України, освіта середня, одружений, не працюючий, на утриманні має 2 малолітніх та 3 неповнолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні не має, перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07.05.2024, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань та емоційної залежності потерпілої особи.
Кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Судом встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та ч.4 цієї статі сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Чинним сімейним законодавством визначено немайнові права членів подружжя, зокрема ст. 51 Сімейного кодексу України визначено, що дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен із подружися має право на особисту недоторканність. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Положеннями п.п.3,14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильство» визначено поняття психологічного насильства - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
ОСОБА_3 , з 14.04.2024 року перебуває на превентивному обліку Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області за категорією «кривдник».
Згідно п. 13 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству» із ОСОБА_3 уповноваженими підрозділами органів Національної поліпії України здійснюються організаційно-практичні заходи щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов'язків, покладених на нього у зв'язку із вчиненням ним домашнього насильства.
ОСОБА_3 , перебував у період часу з 1995 року по 15.01.2025 у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та спільно проживали за адресою АДРЕСА_1 , тобто перебували у сімейних відносинах. В подальшому, 15.01.2025 ОСОБА_6 з ОСОБА_7 уклали між собою шлюб.
Ігноруючи загальноприйняті норми сімейного побуту, в період часу з 15.07.2024 по 17.10.2024 ОСОБА_3 , перебуваючи на превентивному обліку у Новоукраїнському РВП ГУНП в Кіровоградській області за категорією «кривдник», маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання негативних наслідків, умисно, систематично (два і більше разів), з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, що виражалося у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах, переслідуванні, залякуванні та вчиненні інших діянь спрямованих на обмеження волевиявлення особи, що викликали у постраждалої особи психологічні страждання, які проявились у побоюванні за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди психічному здоров'ю потерпілої, тобто призвели до погіршення якості життя ОСОБА_6 .
Так, 15.07.2024 о 12 хв 33 год., перебуваючи за місцем спільного проживання в домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилося у формі нецензурних висловлювань та у спробі затіяти бійку. За даним фактом відносно ОСОБА_3 був складений адміністративний протокол серії ВАД № 018830 від 15.07.2024 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який було скеровано до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
15.07.2025 о 16 год. 59 год., перебуваючи за місцем спільного проживання в домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилося у формі нецензурних висловлювань. За даним фактом відносно ОСОБА_3 був складений адміністративний протокол серії ВАД № 018900 від 15.07.2024 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який було скеровано до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
За вказані правопорушення (дані протоколи об'єднанні судом) відповідно до постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2024 у справі № 396/132/24 ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства до члена сім'ї, з яким спільно проживає та накладено адміністративне стягнення у вигляді 40 (сорока) годин громадських робіт. Постанова набрала законної сили 03.08.2024.
Крім того, 17.08.2024 близько 21 год 30 хв. перебуваючи за місцем спільного проживання в домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилося у формі нецензурних висловлювань, погроз фізичною розправою та хапав за руки. За даним фактом відносно ОСОБА_3 був складений адміністративний протокол серії ВАД № 267511 від 17.08.2024 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, який було скеровано до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
У зв'язку із чим, за вказане правопорушення відповідно до постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 29.08.2024 у справі №396/1577/24 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення психологічного насильства до члена сім'ї з яким спільно проживає та накладено адміністративний штраф в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходу громадян, що становить 340 грн. Постанова набрала законної сили 09.09.2024.
Таким чином, ОСОБА_3 упродовж 2024 року, систематично вчиняв відносно ОСОБА_6 тотожні дії психологічного домашнього насильства, за місцем їхнього спільного проживання, по АДРЕСА_1 , що виразились у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах, переслідуванні та залякуванні, вчиненні інших діянь спрямованих на обмеження волевиявлення особи, погрози фізичною розправою. Незважаючи на неодноразове притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП останній належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став.
17.10.2024 о 20 хв 21 год. знаходячись за місцем спільного проживання в домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виразилося у формі нецензурних висловлювань, погроз фізичною розправою та у спробі затіяти бійку.
Внаслідок систематичних протиправних дій об'єднаних спільним умислом ОСОБА_3 вчинив психологічне домашнє насильство щодо потерпілої ОСОБА_6 , що виразилося у хвилюванні, тривозі, почуттів образ, відчуття безпорадності та беззахисності, знервованості, негативних думок, погіршення психоемоційного стану, пригніченості, плаксивості, фіксації на негативних переживаннях.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, пояснивши, що дійсно вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 . У скоєному щиро розкаюється, стверджуючи, що такого більше не повториться, просить суворо не карати. Крім того вказав, що на даний час він помирився з ОСОБА_6 та вони 15.01.2025 року уклали між собою шлюб.
Потерпіла ОСОБА_6 належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву відповідно до якої просить проводити судовий розгляд без її участі, претензій до ОСОБА_3 не має, міру покарання просить визначити на розсуд суду.
Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим, врахувавши думку прокурора, яким запропоновано дослідити докази у справі відповідно до вимог ст.349 ч.3 КПК України, з'ясувавши думку обвинуваченого, який погодився дослідити докази в порядку запропонованому прокурором, після роз'яснення наслідків такого розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оголошенням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, оскільки показання останнього повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зважаючи на дослідження судом доказів в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 в межах пред"явленого обвинувачення кваліфіковано вірно за ст. 126-1 КК України, так як обвинуваченим вчинено домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань та емоційної залежності потерпілої особи.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, стан здоров'я, умови життя, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України - скоєно нетяжкий злочин.
Обставиною, що пом'якшує покарання передбачена ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставина, що обтяжує покарання передбачена ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення, щодо подружжя з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно, одружений, не працюючий, на утриманні має 2 малолітніх та 3 неповнолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні не має, перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07.05.2024, перебуває на «Д» обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога, раніше не судимий.
Згідно досудової доповіді та висновку Новоукраїнського РС філії ДУ "Центр пробації" вважають, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. У випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним крім обов"язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов"язки, передбачені ч.3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації; пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що несуть небезпеку для здоров"я інших людей. Крім цього, відповідно до вимог ч.5 ст. 91-1 КК України - проходження програми для кривдників. Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється, як середній.
Суд приймає до уваги досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України.
Зважаючи на вимоги ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи встановлені обставини, оцінюючи докази провадження, наявність обставин, які пом'якшують покарання та які обтяжують покарання, враховуючи стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку та вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 за доцільне застосувати та призначити покарання у виді пробаційного нагляду, в межах санкції ст. 126-1 КК України з покладанням обов'язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.
Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: направлення для проходження програми для кривдників.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Суд вважає за необхідне відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, застосувати щодо ОСОБА_3 один із обмежувальних заходів та покласти на останнього обов'язок проходження програми для кривдників.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 09.04.2025 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання, термін дії якого закінчився 27.05.2025 року. Підстав для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановлення ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників протягом 1 (одного) місяця, виконання якої покласти на Ганнівську сільську раду Кіровоградської області.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Речові докази, після набрання вироком законної сили, а саме:
- оригінал стаціонарної картки хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 18 арк, яку передано в камеру зберігання речових доказів Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградської області, пров. Степана Бандери. 4 м. Новоукраїнка Кіровоградської області - повернути ОСОБА_3 .
- матеріали звернення № 3449 від 15.07.2024, матеріали звернення № 3455 від 15.07.2024, матеріали звернення № 4133 від 17.08.2024, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1