Справа № 175/19028/24
Провадження № 2/175/2976/24
Іменем України
"05" серпня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., представника позивача Кузьміної А.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей як батька дитини,
ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Кузьміну Аліну Олександрівну, звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей як батька дитини.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 2021 року сторони проживали разом без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач народила доньку - ОСОБА_3 , батьком якої в свідоцтві про народження записаний ОСОБА_2 . З січня 2023 року сторони разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Нещодавно позивачу стало відомо, що він не є біологічним батьком дитини, у зв'язку з чим виникає потреба у виключенні відомостей про ОСОБА_2 з актового запису про народження як батька дитини.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 року було зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 року поновлено провадження у справі.
У підготовчому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву та просила задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнала в повному обсязі, підтвердивши, що позивач дійсно не є білогічним батьком ОСОБА_3 . Також зазначила, що розуміє наслідки визнання позову.
Інші учасники в підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення на адресу суду не направляли.
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнала пре'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, суд вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.12.2022 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 28.12.2022 року зроблено актовий запис №382. Батьком записаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали письмові заяви на згоду на виключення запису про ОСОБА_2 як батька дитини з актового запису про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Прокоф?євою О.Ю., зареєстровані в реєстрі за №1273, №1274 від 06.12.2024 року, оскільки ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини.
Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи від 25.04.2025 року №47650, медико-генетичного центру «Мама Папа», проведеного відповідно до ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.03.2025 року, ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 0%.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно частин 1, 2, 3, 6 ст. 136СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Відповідно до п. 9, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3 питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Суд звертає увагу на те, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Аналогічні роз'яснення викладені у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі №478/690/18, постанові Верховного Суду від 23.10.19 року, справа № 382/2559/15-ц.
Також Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).
Судом встановлено та підтверджено висновком молекулярно-генетичної експертизи, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком ОСОБА_3 .
Крім того, суд враховує, що відповідач у підготовчому засіданні підтвердила той факт, що позивач не є біологічним батьком її дитини та визнала позовні вимоги.
Пунктами 2.13, 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5», встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, дослідивши докази, надавши їм оцінку, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААГ №154157 від 19.10.2022 року, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з дитинства.
Відповідно до п.п. 9 п. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Отже, за загальним правилом в подібних категоріях справ судові витрати у разі задоволення позову мають стягуватися з відповідача в дохід держави.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141, 142 ЦПК України та положення Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення відомостей як батька дитини - задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження №382, складеного 28.12.2022 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель