про залишення позову без розгляду
28 липня 2025 року Справа № 915/1660/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКСЕРВІС" (54029, м.Миколаїв, вул. 8 Березня, буд. 12, кв. 100, ідентифікаційний код 38694117, onm2014@gmail.com); представник позивача Мезінов Олег Григорович ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інжинірингова компанія "ЕСІЕС-3.КОМ" (54028, м. Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, буд. 51, оф. 6, ідентифікаційний код 39301248)
про: стягнення 78192,68 грн
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
12.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКСЕРВІС" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі "Електронний суд" б/н від 12.11.2021 (вх. №17049/21), про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інжинірингова компанія "ЕСІЕС-3.КОМ" заборгованості в сумі 78192,68 грн, у тому числі 50000,00 грн - основного боргу, 17942,75грн - пені, 7095,82 грн - інфляційних збитків, 3154,11 грн - 3% річних, а також 1816,00 грн - витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1660/21 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
15.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКСЕРВІС" подало до суду заяву про усунення недоліків, сформовану в системі "Електронний суд" б/н від 15.11.2021 (вх. №17072/21), в якій зазначає, що при формуванні позовної заяви та додатків до неї було помилково завантажено як доказ направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів іншому учаснику справи опис вкладення у цінний лист про направлення позовної заяви іншому підприємству, ніж відповідачу, у зв'язку з чим просить долучити докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-інжинірингова компанія "ЕСІЕС-3.КОМ".
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо невиконання відповідачем умов договору оренди-найму навантажувача №32 від 18.05.2019, укладеного між сторонами, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у спірному розмірі та нараховано відповідачу пеню, інфляційні збитки та 3% річних відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Ухвалою суду від 17.11.2021 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Так, позивачу вказано, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 162, 164 ГПК України, оскільки:
1) позовна заява, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не містить відомої офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача;
2) позивачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України, не додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: позивачем не додано доказів, що підтверджують виставлення відповідачу позивачем рахунків-фактур №ТС-0000449 від 16.09.2019 та №ТС-0000522 від 15.10.2019, що унеможливлює визначити дату настання строку виконання зобов'язання з оплати орендної плати відповідно до вимог п. 6.7.2. Договору оренди-найму навантажувача № 32 від 18.05.2019 та встановити період прострочення виконання грошового зобов'язання;
3) позивачем не подано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що суперечить вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
23.11.2021 до суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2021, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, сформована в системі "Електронний суд" б/н від 23.11.2021 (вх. №17602/21).
Так, позивачем щодо надання інформації про відому офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти відповідача зазначено, що такі відомості у позивача відсутні, натомість позивач надав суду відому йому адресу електронної пошти відповідача, яка використовувалася ним при комерційному електронному листуванні з позивачем (з якої направлялися та на яку отримувалися електронні листи) - purchaser@rainbowecosystem.com ; oksanagotko@rainbowecosystem.com.
Щодо надання доказів виставлення позивачем відповідачу рахунків-фактур №ТС - 0000449 від 16.09.2019 р. та №ТС - 0000522 від 15.10.2019 р. позивач зазначив, що у зв'язку з неотриманням поштової кореспонденції відповідачем за його місцезнаходженням, позивач направляв вказані рахунки на електронну адресу відповідача. На підтвердження електронного комерційного листування між сторонами за договором оренди - найму навантажувача №32 від 15.05.2019 позивач надав: 1) Лист відповідача від 24.01.2019 про направлення позивачу документів, необхідних для укладання договору оренди навантажувача (витяг з ЄДРПОУ, витяг з реєстру платників ПДВ); 2) Лист відповідача від 28.01.2019 на адресу позивача про узгодження проекту договору оренди навантажувача; 3) Лист відповідача від 15.10.2019 про направлення позивачу гарантійного листа №146 від 15.10.2019; 4) Лист позивача від 16.09.2019 про направлення на адресу відповідача рахунку - фактури №ТС - 0000449 від 16.09.2019; 5)Лист позивача від 15.10.2019 про направлення на адресу відповідача рахунку - фактури №ТС - 0000522 від 15.10.2019. Також позивач зазначив, що про обізнаність відповідача про наявність боргу в сумі 50000 грн за оренду навантажувача свідчать листи позивача, вручені наручно відповідачу: від 20.11.2019 №20/11-1 та від 22.01.2020 №22/01-1.
Крім того, позивач надав докази доплати судового збору в сумі 454,00 грн (платіжне доручення №14458 від 18.11.2021).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи; встановлено позивачу строк у 5 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду доказів, що нададуть можливість суду ідентифікувати зміст файлів-вкладень до електронних листів від 16.09.2019 та 15.10.2019, які були направлені на електронну адресу: oksanagotko@rainbowecosystem.com.
Копію ухвали суду від 26.11.2021 позивач отримав 20.12.2021, а його представник - 06.12.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрихкодовими ідентифікаторами 5400144855104, 5400144855112.
Копія ухвали суду від 26.11.2021, яку направлено на поштову адресу відповідача, повернена відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою від 31.12.2021 "за закінченням терміну зберігання".
З метою з'ясування обставин справи і кола питань, які необхідно вирішити при розгляді даної справи, суд ухвалою від 11.02.2022 призначив у спрощеному судовому провадженні судове засідання на 03.03.2022 об 11:30; викликав представників сторін у судове засідання; явка учасників справи в судове засідання визнав обов'язковою; зобов'язав позивача: - надати в судове засідання для огляду оригінали всіх документів, копії яких подано ним в обґрунтування своїх позовних вимог та докази отримання відповідачем рахунків-фактур №ТС-0000449 від 16.09.2019 та №ТС-0000522 від 15.10.2019; - надати до суду письмові пояснення щодо наявності у файлах-вкладень до електронних листів від 16.09.2019 та від 15.10.2019, які були направлені на електронну адресу: oksanagotko@rainbowecosystem.com, всіх необхідних реквізитів електронних документів.
Копію ухвали суду від 11.02.2022 отримано представником позивача 21.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5400145513622.
03.03.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії російської федерації проти України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022, який неодноразово було продовжено, шляхом затвердження Верховною Радою України відповідних Указів Президента України про продовження строку дії воєнного стану.
Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.
В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2025 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17 квітня 2025 року о 13:30.
Копію вказаної ухвали суду позивач та його представник отримали в кабінети електронного суду 20.03.2025 о 15:10.
Однак розгляд справи в судовому засіданні 17.04.2025 не відбувся у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2025 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 28.07.2025 о 15:00.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Копії ухвал суду від 11.02.2022, 20.03.2025, які направлено на адресу відповідача повернено відділенням поштового зв'язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".
У судове засідання, призначене на 28.07.2025, представники сторін не з'явились. При цьому направлена на адресу відповідача копія ухвали суду від 18.07.2025 не вручена відповідачу з відміткою Укрпошти від 28.07.2025 "невдала спроба вручення", що підтверджується роздруківкою з вебсайту Укрпошта за номером трекінгу відправлення 0610269621896.
Позивач повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет електронного суду від 21.07.2025.
На підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.
За приписами ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як свідчать наявні матеріли справи, у позивача наявний зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Отже, позивач та його представник був повідомлений про розгляд справи судом шляхом направлення ухвали суду до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документа в кабінет електронного суду.
Між тим з огляду на неявку в судове засідання представника позивача, повідомленого судом належним чином, суд вважає неможливим подальший розгляд справи, з урахуванням витребуваних судом доказів ухвалою суду від 11.02.2022.
Так, ухвалою суду від 11.02.2022 суд призначив у спрощеному судовому провадженні судове засідання на 03.03.2022 об 11:30; викликав представників сторін у судове засідання; явка учасників справи в судове засідання визнав обов'язковою; зобов'язав позивача: - надати в судове засідання для огляду оригінали всіх документів, копії яких подано ним в обґрунтування своїх позовних вимог та докази отримання відповідачем рахунків-фактур №ТС-0000449 від 16.09.2019 та №ТС-0000522 від 15.10.2019; - надати до суду письмові пояснення щодо наявності у файлах-вкладень до електронних листів від 16.09.2019 та від 15.10.2019, які були направлені на електронну адресу: oksanagotko@rainbowecosystem.com, всіх необхідних реквізитів електронних документів.
Як вже зазначено, копію ухвали суду від 11.02.2022 отримано представником позивача 21.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 5400145513622.
Наразі позивач не надав доказів поважності причин нез'явлення представника, не виконав вимоги ухвали суду від 11.02.2022, будь-яких клопотань або заяв про розгляд справи за його відсутності від позивача не надходило. За такого, нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору та встановленню дійсних правовідносин між сторонами на теперішній час.
Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права ГПК України.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою, а також зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Підстави для відкладення розгляду справи у судовому засіданні передбачені частиною 2 статті 202 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3)виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Однак, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи у судовому засіданні суду 28.07.2025, передбачені частиною 2 статті 202 ГПК України, з підстав неявки представника позивача, відсутні.
У випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи. До такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Наразі суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність позивача як ініціатора позову не може ставити під сумнів здійснення судочинства господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Так, слід зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначалось вище, позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, втім явку свого представника у судове засідання господарського суду, яке було призначено на 28.07.2025, позивач не забезпечив, вимоги ухвали суду від 11.02.2022 не виконав.
До того ж, позивач не повідомляв суд, зокрема шляхом подання відповідної письмової заяви або клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За своєю конструкцією вказані процесуальні норми є імперативними та не передбачають право розсуду суду у їх застосуванні: суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки.
Водночас, якщо позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вправі залишити позов лише у випадку, коли нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19.
В постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 здійснено аналіз положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 ГПК України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 ГПК України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 ГПК України.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Такі ж правові висновки наведені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.
Разом з тим, зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, ухваленій у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
При цьому положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).
До того ж слід зауважити, що законодавець не пов'язує такий імперативний процесуальний обов'язок суду із кількістю судових засідань та не позбавляє суд можливості залишення позову без розгляду у підготовчому засіданні, що відбулось вдруге, зокрема у разі належного повідомлення позивача про розгляд справи та відсутності від останнього заяви про розгляд справи за відсутності свого представника.
Поряд з цим слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
В контексті наведеного, господарський суд наголошує, що позивач зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у підготовчому засіданні особисто або неможливості з'явитись у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах тощо).
Враховуючи усе вищенаведене та те, що представник позивача не з'явився у судове засідання, не повідомив суд про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не виконав вимоги ухвали суду від 11.02.2022, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інжинірингова компанія "ЕСІЕС-3.КОМ" про стягнення 78192,68 грн на підставі частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Наразі суд зауважує, що згідно з частиною 4 статті 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд звертає увагу позивача, що залишення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності та не виконання вимог ухвали суду щодо надання доказів та додаткових пояснень у справі, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інжинірингова компанія "ЕСІЕС-3.КОМ" про стягнення заборгованості в сумі 78192,68 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали суду підписано 04.08.2025.
Суддя В.С. Адаховська